Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №523/18653/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/18653/26

Провадження №1-кп/523/1905/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 року Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у залі Перестпського районного суду міста Одеси в спрощеному порядку обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків за №42026163040000039 від 29.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше судимого:

- 13.07.2026 року Київським районним судом м. Одеси за ст.309 ч.1 КК України до 1 року пробаційного нагляду.

Зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, -

Встановив:

До Пересипського районного суду міста Одеси з Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст.190 ч.1 КК України разом з клопотанням прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також за наявності письмової заяви ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання обвинуваченим своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, в якій також особисто висловлена згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, та відповідною заявою потерпілої ОСОБА_6 , у зв`язку з чим на підставі ст.381 ч.2 КПК України суд визнав за необхідне призначити розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку. Водночас до суду надійшли матеріали кримінального провадження досудового розслідування за №42026163040000039 від 29.06.2026 року, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання особою своєї винуватості.

Положеннями ст.381 ч.1 КПК України регламентовано, що після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п`ятиденний строк, невідкладно призначає судовий розгляд.

За змістом ст.382 ч.1 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Крім цього, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За змістом обвинувального акту та вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України надані матеріали кримінального провадження, встановлено, що 26.06.2026 року приблизно о 22:30 годині, ОСОБА_3 , будучи достовірно обізнаним, що на території України оголошений воєнний стан, набувши з 20.09.2024 року статусу військовослужбовця за контрактом та проходячи в подальшому військову службу перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.9, 11, 12, 14, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, знаходячись на дитячому майданчику біля будинку №38, розташованому по вул. Академіка Заболотного у м. Одесі, діючи навмисно, маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, під час спілкування з раніше знайомою йому ОСОБА_6 , звернувся до останньої з проханням надати йому мобільний телефон марки «Xiomi» моделі «Redmi 15C 4G, 128GB» в корпусі чорного кольору імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 під приводом здійснення дзвінка, при цьому заздалегідь не маючи наміру повертати чуже майно. ОСОБА_6 , будучи введеною в оману та впевненою в щирості дій ОСОБА_3 вірячи, що він поверне належний їй телефон, добровільно передала ОСОБА_3 свій мобільний телефон марки Xiomi» моделі «Redmi 15C 4G, 128GB» в корпусі чорного кольору імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 вартістю 5874,23 гривень. Отримавши мобільний телефон, ОСОБА_3 , скориставшись сприятливими умовами, що потерпіла відволікла свою увагу, покинув місце скоєння злочину, в подальшому розпорядившись майном на власний розсуд, тим самим своїми діями спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 5874,23 гривень.

Відповідно заяви та наданих до суду матеріалів ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнавав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, викладеному в обвинувальному акті, і будучи допитаним дізнавачем надавав визнавальні покази, не оспорюючи встановлені фактичні обставини вчиненого кримінального проступку, а також докази, які містяться в матеріалах досудового розслідування, дослідження яких не проводилося відповідно до ч.1 ст.382 КПК України.

Таким чином, органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.190 ч.1 КК України за кваліфікуючими ознаками, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), які не заперечуються учасниками провадження відповідно наданих заяв, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ст.190 ч.1 КК України та обвинувачений дійсно винний у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку.

Відповідно вимог ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду.

Згідно положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Санкцією статті 190 ч.1 КК України передбачена кримінальна відповідальність, що карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідно встановлених органом досудового розслідування обставин, судом також досліджені матеріали, які наявні в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування за №42026163040000039 від 29.06.2026 року, які характеризують особу ОСОБА_3 .

При визначенні міри покарання ОСОБА_3 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме враховує характер, ступінь тяжкості, мотивацію та суспільну небезпечність вчиненого ним діяння, дані про особу обвинуваченого, які наявні в матеріалах кримінального провадження, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, є засудженою особою за попереднім вироком Київського районного суду м. Одеси від 13.07.2026 року до 1 року пробаційного нагляду строком на один рік, яке як вбачається є не відбутим, на обліках не перебуває, має місце проживання, є військовослужбовцем, що знайшло своє документальне підтвердження, також суд приймає до уваги добровільне зізнання у скоєнні інкримінованого йому проступку, усвідомлення своєї провини, відсутність тяжких наслідків та матеріальних претензій.

До обставин, які пом`якшують покарання, передбачені ст.66 ч.1 п.1 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, досудовим слідством не встановлено.

З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування речові докази не долучалися, судові витрати відсутні, цивільний позов потерпілою ОСОБА_6 не заявлявся.

Матеріали кримінального провадження за №42026163040000039 від 29.06.2026 року, долучених до обвинувального акту та наданих до суду, суд вважає за необхідне зберігати в матеріалах судового провадження за №523/18653/26, (Пр.1-кп/523/1905/26).

Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , приймаючи до уваги санкції ч.1 ст.190 КК України та вимого цього Кодексу, оцінюючи у сукупності обставини, спосіб та мотивацію вчиненого кримінального проступку, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, відсутність тяжких наслідків та матеріальних претензій, зважаючи на особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, є засудженою особою за ст.309 ч.1 КК України, вчинив нове кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання за попереднім вироком, разом з цим має місце мешкання, є військовослужбовцем за контрактом, що за наявності доходів дає підстави для застосування грошового стягнення з урахуванням зобов`язання ОСОБА_3 , викладеного в заяві, долученої до обвинувального акту, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку щодо можливості призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних проступків або правопорушень з урахуванням вимог ст.72 КК України.

Також при призначенні покарання суд у даному випадку дотримується вимог закону України про кримінальну відповідальність щодо порядку призначення покарання, адже з`ясовано, що ОСОБА_3 13.07.2026 року засуджений вироком Київського районного суду м. Одеси за ст.309 ч.1 КК України до 1 року пробаційного нагляду, який набрав чинності, у зв`язку з чим вбачаються підстави для застосування ст.70 ч.4 КК України, при цьому суд вважає за необхідне зауважити, що не володіє інформацією щодо строку відбування ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду, оскільки відомості про дату постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації у матеріалах кримінального провадження відсутні, що в свою чергу унеможливлює вирахувати у вироку точний час, який особа, можливо, вже встигла відбути з моменту проголошення першого вироку.

За змістом положень ч.4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті.

Положеннями ст.72 ч.3 КК України регламентовано, що основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

З огляду на викладене, з метою недопущення зміни покарання, призначене попереднім (першим) вироком та умов відбування покарання, на переконання суду ОСОБА_3 слід призначити покарання за правилами, передбаченими ст.70 ч.4, 72 ч.3 КК України, а саме шляхом повного приєднання покарання, призначеного та невідбутого за попереднім вироком Київського районного суду м. Одеси від 13.07.2026 року, при цьому покарання за вироком Пересипського районного суду м. Одеси від 28.08.2026 року у виді штрафу слід виконувати самостійно.

Таким чином, керуючись ст.ст.70 ч.4, 72 ч.3 КК України, ст.ст.369-371, 373-374, 381-382, 394-395 КПК України, -

Ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, призначивши йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупності кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань за цим вироком, а також за попереднім вироком Київського районного суду м. Одеси від 13.07.2026 року, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік та штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень.

Відповідно ст.72 ч.3 КК України покарання, призначене ОСОБА_3 за вироком Пересипського районного суду міста Одеси від 28.08.2026 року за ст.190 ч.1 КК України у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень - виконувати самостійно.

Роз`яснити ОСОБА_3 вимоги ст.26 ч.1 КВК України, що засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Відповідно ст.26 ч.ч.3, 5 КВК України контроль за виконанням вироку в частині призначеного покарання у виді штрафу покласти на районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за місцем фактичного проживання засудженого, направив копію вироку після набрання законної сили до органу, якому доручено виконання.

Відбування ОСОБА_3 встановленого попереднім вироком Київського районного суду м. Одеси від 13.07.2026 року покарання за ст.309 ч.1 КК України у виді пробаційного нагляду строком один рік з покладенням на засудженого обов`язків, передбачених ст.59-1 ч.2 п.п.1-3; ч.3 п.4 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою – здійснюється окремо.

Матеріали кримінального провадження за №42026163040000039 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.06.2026 року та долучених до обвинувального акту - зберігати в матеріалах судового провадження за №523/18653/26, (Пр.1-кп/523/1905/26) в кримінальній канцелярії Пересипського районного суду міста Одеси.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, ухваленого за результатами спрощеного провадження передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених ст.394 КПК України, а саме вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, а для ОСОБА_3 строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання ним копії судового рішення.

Головуючий суддя: ОСОБА_7