Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №523/7107/26
Суддя: Малиновський О. М.
Справа № 523/7107/26
Провадження №2/523/5144/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси, в складі:
головуючого судді - Малиновського О.М.
за участю секретаря - Березніченко В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №15, в м. Одеса, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ
І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.
ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Тодорову О.М. звернувся до суду з позовними вимогами в яких просить:
зменшити розмір аліментів, які з нього стягуються за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 05.12.2019р. у справі №523/13949/19 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/3 частки на 1/6 частину заробітку (доходу)
Позовні вимоги мотивовані тим, що згаданим вище рішенням суду з позивача на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнути аліменти у розмірі 1/3 частки. На думку позивача встановлений судом розмір аліментів повинен бути зменшений, так як на його утриманні перебувають ще двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які на даний час навчаються, витрати по яким несе позивач. З 23.12.2025р. позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, що істотно вплинуло на стан його здоров`я, працездатність та рівень доходів. Також позивач здійснює догляд за матір`ю – ОСОБА_6 , яка є пенсіонеркою та потребує постійного лікування внаслідок наявної у неї хвороби.
Відповідач ОСОБА_2 не скористалася своїми процесуальними правами, відзив на позовну заяву не надала.
ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.
Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 14.04.2026р. відкрито провадження у справі з призначення розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалами суду від 20.05.2026р. та від 08.07.2026р. за клопотанням представника відповідача – адвоката Буреги Л.С. витребувані відомості про доходи, отриманні позивачем.
Ухвалою суду 21.09.2026р. закрито підготовче провадження у справі з призначенням розгляду справи за участі сторін.
ІІІ. Позиції сторін.
Позивач ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. В матеріалах справи наявна заява його представника про підтримання позовних вимог та розгляду справи за відсутності позивача та його представника.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. Про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином.
Неявка належним чином сповіщених сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Суд, вивчивши матеріли справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 20.02.2016р. перебували в зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02.10.2019р. був розірваний.
У шлюбі у сторін народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 05.12.2019р. у справі №523/13951/19 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнути аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу).
З представлених позивачем роздруківок з мобільного додатку «Дія» слідує, що ОСОБА_1 є батьком: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати – ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати – ОСОБА_10 .
ОСОБА_4 навчається у Херсонській державній морській академії з 2024р. по 2027р. на контрактній основі.
ОСОБА_5 з 2023р. є студенткою фахового коледжу Міжнародного університету. Строк навчання до 30.06.2026р. Форма навчання – контракт.
Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 238/25/2649/В від 23.12.2025р. ОСОБА_1 з 05.12.2025р. встановлено ІІ групу інвалідності строком до 23.12.2026р.
З наданої копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 слідує, що ОСОБА_6 , 1961 року народження є пенсіонеркою за віком. Окрім цього, позивачем додані до справи копії медичних документів ОСОБА_6 , якими встановлені останній діагнози.
Також судом отримана відповідь з місця роботи позивача ТОВ «ОЛСІЛДЗ АВТОТРАНС» про його доходи за період з лютого 2021р. по липень 2026р. включно.
Підставою звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів є посилання позивача на зміну матеріального стану та стану здоров`я, що унеможливлює проведення сплати аліментів у розмірі, визначеному судовим рішенням.
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений за домовленістю сторін або рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилається на те, що у нього змінився матеріальний стан, оскільки на теперішній час він є інвалідом ІІ групи, на його утриманні перебувають повнолітні діти та мати пенсіонер.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
У відповідність до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Так, посилаючись на зміну матеріального стану ОСОБА_1 вказує на те, що він має двох повнолітніх дітей, які продовжують навчання, за яке він сплачує грошові кошти. Суд відхиляє такі твердження, як підставу для зменшення розміру аліментів, з огляду та те, що такі підстави, як проведення оплати навчання повнолітніх дітей не можна віднести до підстав зменшення розміру аліментів, передбачених статтею 192 СК України.
Крім того, проведення оплати за навчання повнолітніх дітей у визначених сімейним законодавством України випадках, є обов`язком батьків. При цьому такий обов`язок виникає не тільки у батька, а і у матері дитини. Позивачем не надані докази того, що повнолітні діти отримають матеріальну допомогу виключно тільки від нього.
Не заслуговують на уваги, як на підставу зменшення розміру аліментів, твердження позивача про встановлення йому ІІ групи інвалідності. Так, з отриманої судом довідки про доходи ОСОБА_1 слідує, що його дохід у грудні 2025р., тобто у місяці встановлення інвалідності, склав 175524,23грн. Разом з тим, порівняно з іншими місяцями розмір його доходу в середньому складав 85720грн. щомісячно. Також з аналізу вказаної довідки випливає, що після встановлення інвалідності ІІ групи, яку доречи встановлено до грудня 2026р., дохід позивача не зменшився, а залишився на тому ж рівні, тобто на тому ж рівні як до встановлення інвалідності. Такі обставини вказують на безпідставність тверджень позивача, що встановлена інвалідність істотно вплинула на стан його працездатності та рівень його доходів. Відтак, позивачем не доведено, що з часу стягнення з нього аліментів (2019р.) та до теперішнього часу його дохід (заробіток) значно став меншим, навіть при встановленні інвалідності.
Що стосується доведеності факту перебування ОСОБА_6 на утриманні позивача ОСОБА_1 то з боку останнього не надано суду доказів, які б підтверджували родинні відносини між ними, зокрема, що позивач є сином ОСОБА_6 . По-друге, сам по собі факт наявності у ОСОБА_6 хвороб та її перебування на пенсії за віком, ще не вказує на потребу у сторонньому її догляді. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували розмір доходів, які отримує ОСОБА_6 , відсутність інших осіб, які можуть надавати матеріальну допомогу, якщо вона такої потребує.
Таким чином, посилання позивача про те, що на його утриманні перебуває його мати, взагалі не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, так як документально не підтверджено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.
VІ. Судові витрати.
Згідно ст.141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.12,81,141,263 ЦПК України,
ВИРІШИВ
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів залишити без задоволення у повному обсязі.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп: НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 05 жовтня 2026р.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua