Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №522/9656/26
Суддя: Іоніді К. В.
Справа №522/9656/26
Провадження № 1-кп/522/2841/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2026 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши кримінальне провадження за ЄРДР № 12026162510000415 від 11.04.2026, відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сінгури Житомирського району Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, особи з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, ветерана війни, офіційно працевлаштованого фармацевтом аптечного відділу КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги», місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 08.04.2026 близько 13 години 51 хвилини проходивши по тротуару повз закладу громадського харчування «Китайська локшина», який розташований на першому поверсі будинку за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, буд.7, де на дерев`яній коробці, яка закриває зовнішній блок кондиціонера вказаного закладу, помітив мобільний телефон марки «Apple», моделі «Iphone 12 Pro», у корпусі темно синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , ємністю пам`яті 128 Gb, який його власник ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишив у вказаному місці о 11:43 год і надалі перебував на тротуарі біля проїжджої частини перед зазначеним закладом, розмовляючи з його працівником. Помітивши вказаний мобільний телефон, який тимчасового залишився без нагляду власника у громадському місці, ОСОБА_5 вирішив ним таємно заволодіти обернувши на свою користь. Діючи з вказаною метою з корисливих мотивів та переслідуючи ціль особистого збагачення, переконавшись, що його дії непомітні для оточуючих громадян, ОСОБА_5 проходячи поряд з місцем перебування зазначеного мобільного телефону, взяв його правою рукою та одразу ж заховав у пакеті, який був у його лівій руці у той час як власник телефону перебував поряд біля проїжджої частини тротуару. При цьому ОСОБА_5 діяв в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 від 24.02.2022 року N? 64/2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року N? 2102-IX, термін дії якого неодноразово було продовжено відповідними нормативними актами. Таємно заволодівши зазначеним чужим майном, ОСОБА_5 одразу ж залишив місце заволодіння телефоном, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши власнику телефону ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 9550 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковано ч. 4 ст. 185 КК України, як: таємне заволодіння чужим майном (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав беззастережно.
Потерпілий ОСОБА_6 у встановленому порядку повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з`явився.
З огляду на зазначене, зважаючи на позицію обвинуваченого та за відсутності заперечень учасників судового провадження, з урахуванням положень ст. 325 КПК України, судовий розгляд проведено без потерпілого.
Так, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого та розумінні ним змісту обставин подій та пред`явленого йому обвинувачення, за відсутності заперечень збоку учасників судового провадження, з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежено їх дослідження допитом обвинуваченого і дослідженням документами кримінального провадження, що стосуються особи обвинуваченого і вирішення процесуальних питань. При цьому, судом роз`яснено обвинуваченому та іншим учасникам провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 надав показання згідно з якими підтвердив, що вчинив злочин у повній відповідності до обставин, викладених у обвинувальному акті. Зокрема у квітні 2026 року в обідній час доби, він проходив по тротуару вул. Грецької у м. Одесі повз одного із закладів громадського харчування й побачив на парапеті будинку мобільний телефон. Поруч нікого не було, він взяв зазначений телефон поклав його у свій пакет та пішов на роботу. Через декілька годин до нього на роботу прийшли працівники поліції, він видав телефон та розповів, як все сталося. Обвинувачений заявив про щире каяття у вчиненому.
Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах Касаційного кримінального суду від 18 липня 2019 року у справі № 761/31918/14-к та від 21 серпня 2025 року у справі № 688/2554/22 за певних обставин, привласнення знайденого майна містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України. Так, згідно з висновками суду касаційної інстанції, майно, яке залишено (забуто) власником у відомому йому місці (у приміщенні установи, закладу, на прилавку магазину, у транспорті тощо), не виходить із фактичного володіння власника, оскільки він має можливість за ним повернутися. Якщо особа, яка виявила таке майно, усвідомлювала або мала об`єктивну можливість усвідомлювати, хто є його власником, або розуміла, що майно забуте і за ним повернуться, проте не вжила заходів для його повернення, а протиправно вилучила та обернула на свою користь, такі дії кваліфікуються як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за ст. 185 КК України, а не знахідка в розумінні цивільного законодавства.
З огляду на зазначене, суд вважає доведеним, поза розумним сумнівом, вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення за встановлених обставин та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як: таємне заволодіння чужим майном (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Відомостей, які б вказувати на неосудність або обмежену осудність обвинуваченого в ході судового розгляду не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Покарання має бути необхідним і достатнім для досягнення цієї мети.
Так, при визначені виду та міри покарання у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та носить корисливий характер.
Оцінюючи відомості про особу винного, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, є особою похилого віку, має інвалідність 2 групи внаслідок війни, є ветераном військової служби, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає - щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання – не встановлено.
З урахуванням викладеного, зокрема характеру і тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, буде призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, приймаючи до уваги вищевикладені обставини, зокрема беззастережне визнання винуватості ОСОБА_5 , як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, заподіяну обвинуваченому кримінальним правопорушенням шкоду усунуто, шляхом повернення майна, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства його може бути звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні - не пред`являвся.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу – не надходило.
Питання речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України, зокрема:
-мобільний телефон марки «Apple», моделі «Iphone 12 Pro», у корпусі темно синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , ємністю пам?яті 128 Gb, слід вважати повернутим власнику (законному володільцю) потерпілому ОСОБА_6 ;
-DVD-R диск з відео-файлами - слід зберігати у матеріалах досудового розслідування.
Документально підтвердженні процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні, вартість витрат на проведення експертизи 424,08 гривень підлягають стягненню з ОСОБА_5 на підставі положень ст. ст. 122, 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 118, 122, 124, 183, 197, 199, 349, 368, 370, 373, 374, 376, 377, 392, 395, 532 КПК України,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік.
Покласти на ОСОБА_5 , відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, наступні обов`язки:
– періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
– повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Apple», моделі «Iphone 12 Pro», у корпусі темно синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , ємністю пам?яті 128 Gb, вважати повернутим власнику (законному володільцю) потерпілому ОСОБА_6 ;
-DVD-R диск - зберігати у матеріалах досудового розслідування.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні у сумі 424,08 грн.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua