Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №505/1422/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 505/1422/26

№ 3/505/645/2026

17 липня 2026 року м. Подільськ

суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и л а:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серій ВБА №177369 від 12 квітня 2026 року ОСОБА_1 12 квітня 2026 року близько 17 годин 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї падчерці ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме під час конфлікту ображав її грубою нецензурною лайкою.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №177369 від 12 квітня 2026 року вбачається, що йому було відомо про розгляд судом вказаної адміністративної справи, про що свідчить підпис у протоколі.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно рішення Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року справа «Пономарьов проти України» (п.41), особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Дослідивши матеріали справи та надані докази, приходжу до наступних висновків.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, згідно з диспозицією цієї статті, визначається як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Аналізуючи зазначені вище визначення домашнього насильства та однієї з його форм - психологічного насильства, яке ставиться у вину ОСОБА_1 у відповідності до ч.1 ст.173-2 КУпАП, судом не встановлено і матеріалами справи не доведено, що поведінка ОСОБА_1 була спрямована на обмеження волевиявлення потерпілої, мала ознаки впливу та контролю над потерпілою, супроводжувалась проявами насильства, що є необхідними для кваліфікації дій як психологічного насильства як форми домашнього насильства в розумінні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Також у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що дії ОСОБА_1 викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоду психічному здоров`ю потерпілої.

Відтак, наявність по суті побутового конфлікту, який мав місце за конкретних встановлених судом обставин у справі, не може кваліфікуватись як домашнє насильство в розумінні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Так як відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь, оскільки судом не встановлено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а враховуючи, що тільки за наявності такого особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності, провадження по справі потрібно закрити.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.172-2 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суду Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.В. Ващук