Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №299/1955/26 — Київський районний суд м. Одеси

________________________________________________________________________________

Справа № 299/1955/26

Провадження № 2/947/6097/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Приймака Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 26.11.2019 у розмірі 19215,00 грн та судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2442,40 грн та правничої допомоги у сумі 8000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.11.2019 між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою укладено Договір про споживчий кредити № 6268602.

Кредитний договір був укладений в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з умовами кредитного договору відповідачка отримала 7000,00 грн, та зобов`язана була сплатити тіло кредиту та відсотки, нараховані за користування кредиту, а також розмір комісії за видачу кредиту. Однак зобов`язання за вказаним договором не виконала, кредит та проценти разом з комісією не повернула.

20.02.2020 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» укладений договір відступлення права вимоги № 47-МЛ/Т, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит від 26.11.2019 № 6268602, укладеного з відповідачкою.

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань у відповідачки виникла заборгованість за вказаним договором, яка складає 19215,00 грн, з яких 7000,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7875,00 грн – заборгованість за сумою відсотків, 840,00 грн – прострочена заборгованість за комісіє за видачу кредиту, заборгованість по штрафах/пені – 3500,00 грн.

З метою захисту своїх майнових прав позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відзив на позовну заяву

Відзив на позовну заяву до суду не надійшов.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області з вказаним позовом.

Ухвалою судді до Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.05.2026 матеріали цивільної справи передано за підсудністю на розгляд до Київського районного суду м. Одеси в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Згідно з відомостями ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 10.07.2026 №5188/29523, отриманими судом 15.07.2026, відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою/знятою з реєстрації не значиться.

Відповідно до відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 17.07.2026 №3044793, зазначено, що відомості відносно відповідачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як ВПО – відсутні.

Згідно з матеріалами справи та копією кредитного договору №6268602 від 26.11.2019, відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час укладання договору фактично проживала за адресою за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до території Київського райсуду м. Одеси.

У справі визначена підсудність за Київським районним судом м. Одеси на підставі ч. 9 ст. 28 ЦЙПК України.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2026 справу прийнято до свого провадження, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачці визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Судове засідання призначене на 02.09.2026 (у період з 10.08.2026 по 01.09.2026 включно головуюча у справі суддя перебувала у щорічній відпустці).

Також ухвалою судді від 17.07.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».

28.09.2026 до суду надійшла витребувана з банку інформація.

У судове засідання 02.09.2026 відповідачка не з`явилась. Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено за останнім відомим місцем реєстрації відповідачки.

Згідно з Довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення поштового відправлення, останнє повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

З метою здійснення належного повідомлення відповідачки про розгляд справи, судове засідання відкладене на 05.10.2026.

Повторно скерована копі ухвали про відкриття провадження у справі та судова повістка на останню відому адресу проживання відповідачки.

У судове засідання 05.10.2026 сторони не з`явились, повідомлялись належним чином.

Згідно з Довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення поштового відправлення, останнє повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». На офіційному веб-сайті «Судова влада» розміщене оголошення про виклик ОСОБА_1 у судове засідання 05.10.2026.

Позивач у позовній заяві просить розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відзив на позовну заяву до суду не надійшов.

Заяви, клопотання на адресу суду від сторін не надійшли.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позов, на підставі наявних у справі матеріалів, ухваливши заочне рішення у справі, за згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобуне здійснювалось.

Встановлені фактичні обставини справи

Установлено, що 26.11.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір (індивідуальна частина) № 6268602. На сайті miloan.ua відповідачка заповнила та надала заяву на кредит № 6268602, відповідно до якої сума кредиту – 7000,00 грн.

Строк кредиту 15 днів, термін повернення кредиту – 11.12.2019 (п. 1.4. Договору).

Відповідно до п. 1.5.1. Договору, комісія за видачу кредиту становить 840,00 грн.

Згідно з п. 1.5.2. Договору, проценти за користуванням кредиту – 1575,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Стандартна базова процентна ставка становить - 1,5% за кожен день користування кредитом, які нараховуються відповідно до п.2.2.3. Договору.

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що у разі невиконання позичальником умов Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користуванням кредитом з дня наступного за днем, визначеним п. 1.4. Договору, продовжують нараховуватись протягом 60 днів, після чого можуть бути зупинені або припинені кредитодавцем.

Розділом 4 Договору передбачена відповідальність сторін за невиконання умов Договору, зокрема передбачено, що у разі невиконання умов Договору, позичальник має сплатити кредитодавцю 2% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення свого зобов`язання, однак не більше 50% від загальної суми кредиту.

Підписання відповідачкою кредитного договору від 26.11.2019 одноразовим ідентифікатором N40751, наданого відповідачці, підтверджується Довідкою ТОВ «Мілоан» від 10.09.2025 про підтвердження надання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора N40751.

Згідно з алгоритмом дій, вказаним в анкеті-заяві від 26.11.2019 № 6268602, прийнято позитивне рішення за вказаною заявою («зелена зона» Рішення «Погоджено»).

Також з алгоритму дій відповідно до анкети-заяви від 26.11.2019 № 6268602 вбачається, що погоджена сума – 7000,00 грн строком на 15 днів, комісія за надання кредиту – 840,00 грн, тобто 12% від суми кредиту, процентна ставка – 1,5% за кожен день користування кредитом.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, позичальник підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства, до укладання договору ознайомився наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього Договору, з інформацією, передбаченою ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, кредитний договір укладений в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», а сторони дійшли згоди за всіма істотними умовами договору про споживчий кредит.

На підставі вказаної заяви укладений електронний договір № 6268602 про надання споживчого кредиту, згідно з яким відповідачкою отримано кредит у розмірі 7000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.11.2019 № 3816633.

Факт належності відповідачці платіжної картки № 4149629384941365 та зарахування на неї 26.11.2019 коштів у розмірі 7 000,00 грн підтверджується витребуваною з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» інформацією від 22.07.2026 № 20.1.0.0.0/7-260720/106633-БТ.

Доказів належного виконання відповідачкою умов кредитного договору матеріали справи не містять, суду не надано.

У подальшому, 20.02.2020, між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» укладений договір відступлення права вимоги № 47-МЛ/Т, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит від 26.11.2019 № 6268602, укладеного з відповідачкою.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників від 10.09.2025, до позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором (індивідуальна частина) № 6268602, укладеним зі ОСОБА_1 на загальну суму 19215,00 грн, з яких: 7000,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7875,00 грн – заборгованість за сумою відсотків, 840,00 грн – прострочена заборгованість за комісіє за видачу кредиту, заборгованість по штрафах/пені – 3500,00 грн.

Отже, згідно з вказаним Договором, та відповідно до ст. 512 ЦК України, ТОВ ФК «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Після переходу прав вимоги до позивача, останнім донарахування платежів за договором не здійснювалось

Відповідачка борг не погасила, доказів на підтвердження зворотного суду не надані.

Власних розрахунків та інших доказів, які б підтверджували погашення заборгованості, стороною відповідача не надано.

Мотиви суду

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як встановлено судом, та підтверджується доказами у справі між відповідачкою та первісним кредитором 26.11.20169 укладений Кредитний договір № 6268602, підписаний в порядку, визначеному ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема: з боку відповідачки підписаний 26.11.2019 одноразовим ідентифікатором N40752, вказане підтверджується Довідкою про алгоритм дій відповідачки з подачі анкети-заявки та укладання договору.

Факт перерахування коштів ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням від 26.11.2019 та витребуваною з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» інформацією.

Отже, суд дійшов висновку про укладеність договору між сторонами та виконання його умов первісним кредитором з перерахування на платіжну картку відповідачці кредитних коштів у розмірі 7000,00 грн.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як встановлено судом та підтверджуються доказами у справі, до позивача від первісного кредитора перейшли права вимоги до відповідачки за Кредитним договором від 26.11.2019 № 6268602.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників від 10.09.2025, розрахунку заборгованості, проведеного первісним кредитором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту - 7000,00 грн підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 7875,00 грн

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року справа № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року справа № 202/4494/16.

Відповідно до умов договору вбачається, що кредит надавався відповідачці строком на 15 днів, з можливістю нарахування процентів за користування кредитом протягом 60 днів (у разі порушення умов виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати платежів).

Дослідженням розрахунку заборгованості, здійсненим первісним кредитором, встановлено, що проценти за користування кредитним коштами нараховані відповідно до умов Договору за період з 26.11.2019 по 09.02.2020, тобто в межах строку кредитування.

Після переходу прав вимог за вказаним договором до позивача, останнім донарахування процентів, а також інших платежів не здійснювалось.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 7875,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 840,00 грн

Так, відповідно до п. 1.5.1 Договору, передбачена сплата комісії за видачу кредиту у розмірі 12%, що дорівнює 840 грн, яка сплачується одноразово.

Суд звертає увагу, що законодавство, яке регулює порядок укладення договорів споживчого кредитування в Україні, зазнало змін у 2017 році з прийняттям Закону України «Про споживче кредитування». До цього часу судова практика у питанні можливості встановлення кредитором комісії в кредитному договорі захищала боржника як слабку сторону в кредитних правовідносинах. Однак з прийняттям в 2017 році Закону України «Про споживче кредитування» змінилася і судова практика. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Доказів про її сплату матеріали справи не містять, сторона відповідача не надала.

Тому, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача комісії за надання кредиту у розмірі 840,00 грн, яка передбачена пунктом 1.5.1 Договору.

Отже позовні вимоги щодо стягнення з відповідача розміру комісії у розмірі 840,00 грн є обґрунтованими, законним та такими, що випливають з погоджених сторонами умов Договору, а отже підлягають задоволенню.

Первісним кредитором також нараховані штрафні санкції за порушення умов кредитного договору, які станом на 20.02.2020 (укладання договору відступлення прав вимоги позивачу) складають 3500,00 грн, що відповідно до умов Договору не перевищують 50% від загальної суми отриманого кредиту, а отже також підлягають стягненню з відповідачки.

Згідно зі ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач відповідно до вимог ст.81 ЦПК України не спростував наведені позивачем доводи і надані до справи письмові докази.

Встановивши обставини справи, оцінивши докази їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн покладаються на відповідача.

В обґрунтування та на підтвердження витрат на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн, стороною позивача надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та АО «Апологет», Акт №Д/22115 надання послуг від 14.04.2026, Детальний опис наданих послуг до Акта №Д/22115 надання послуг від 14.04.2026, корпію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Клопотань про зменшення витрат на адресу суду не надходило.

Верховний Суд в постанові від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18 роз`яснив, що суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власною ініціативою.

Суд вважає, що розмір судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн є доведеним та також підлягає стягненню з відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81,141,258-260,263-265,274-279,354 ЦПК України, ст.ст.509,525,526,530,536,599,1048,1049,1050,1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором від 26.11.2019 № 6268602 у розмірі 19 215 (дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятнадцять) гривень 00 копійок, з яких: 7000,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7875,00 грн – заборгованість за сумою відсотків, 840,00 грн – прострочена заборгованість за комісіє за видачу кредиту, заборгованість по штрафах/пені – 3500,00 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, р/р НОМЕР_1 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення суду підписане 05.10.2026.

Суддя: Ю. А. Скриль