Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №947/36107/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/36107/26

Провадження № 1-кп/947/1347/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з доданою до нього угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72026161000000076 від 28.08.2026 року у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтневе Болградського району Одеської області, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з доданою до нього угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72026161000000076 від 28.08.2026 року у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, досудове розслідування відносно яких здійснюється у кримінальному провадженні № 72026161050000002 від 07.01.2026року з корисливих мотивів, які полягали у намірі отримання ОСОБА_4 грошової винагороди, маючи єдиний умисел, спрямований на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності та державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, на початку липня 2023 року, точну дату та час встановити не вдалося за можливе, вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, а також підписав документи із завідомо неправдивими відомостями та подав їх для проведення державної реєстрації юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕЙС» код ЄДРПОУ 45055683 (далі - ТОВ «АГРЕЙС»).

Так, статтею 42 Конституції України гарантовано право кожного громадянина на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно змісту ст. 4 Закону України «Про Господарські товариства» відомості про місцезнаходження товариства мають міститись в установчих документах.

Пунктами 4, 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон), визначено, що державна реєстрація юридичних осіб - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Реєстраційна справа - сукупність документів у паперовій та/або електронній формі, що подавалися для проведення реєстраційних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються, у тому числі, такі документи:

1) заява про державну реєстрацію створення юридичної особи;

2-1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;

3) документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;

4) відомості про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім`я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку);

5) установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;

6) реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з`їзді (конференції, зборах), - у разі державної реєстрації створення громадських об`єднань, політичної партії;

7) програма політичної партії - у разі державної реєстрації створення політичної партії;

8) список підписів громадян України за формою, встановленою Міністерством юстиції України, - у разі державної реєстрації створення політичної партії;

9) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

10) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа;

11) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі створення юридичної особи в результаті перетворення або злиття;

12) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі створення юридичної особи в результаті поділу або виділу;

13) документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі створення юридичної особи в результаті виділу;

14) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу - у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу;

15) список учасників з`їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки;

16) документ, що містить інформацію про розмір обов`язкових платежів та інших обов`язкових витрат, сплата яких є необхідною для започаткування діяльності товариства, у випадку, передбаченому абзацом шостим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону;

17) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

18) витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;

19) копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи (нотаріально засвідчена або засвідчена кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для громадян України);

Згідно із ч. 4 ст. 17 Закону для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою; документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи.

Відповідно до положень статті 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству; особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

Згідно з підпунктами 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18 пункту 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі серед інших містяться відомості:

1. інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи;

2. про місцезнаходження юридичної особи;

3. види діяльності;

4. відомості про органи управління юридичної особи;

5. відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;

6. відомості про членів керівних органів: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, посада, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти), контактний номер телефону та інші засоби зв`язку - для громадського формування;

7. розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників);

8. інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон та/або адреса електронної пошти.

Статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходження юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління у обліку.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державна реєстрація базується на принципі об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Однак, ігноруючи вищенаведені законодавчі норми, не маючи мети щодо реального здійснення фінансово-господарської діяльності, у липні 2023 року ОСОБА_4 перебуваючи у м. Одесі, більш точне місце, дату та час не надалось можливим, в денний час доби вступив у змову з невстановленими особами та надав останнім згоду стати засновником і директором ТОВ «АГРЕЙС», достовірно усвідомлюючи при цьому, що орендувати офісні приміщення та знаходитись за юридичною адресою підприємства: місто Одеса, вулиця Хімічна, будинок 1/27, офіс 403 він також не буде.

Згідно домовленості між ОСОБА_4 та невстановленими особами, останні повинні були виготовити проекти документів, які необхідні для державної реєстрації юридичної особи ТОВ «АГРЕЙС», у свою чергу ОСОБА_4 , виконуючи свою роль у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, повинен був прибути до нотаріуса та посвідчити своїм підписом документи, необхідні для проведення державної реєстрації юридичної особи, учасником (засновником) та директором якої він буде, зокрема: рішення засновника (учасника) підприємства, статут, структуру власності юридичної особи, а також підписати заяву щодо державної реєстрації юридичної особи, та таким чином надати їм статусу документів.

З цією метою ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, надав невстановленим особам документи, які посвідчують його особу: паспорт громадянина України (ID картку) номер НОМЕР_1 , дата видачі 11.08.2021 р., орган що видав 5114, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

На час надання своїх документів невстановленим особам, що містять його персональні дані необхідні для складання реєстраційних і інших документів ОСОБА_4 розумів, що надає їх для внесення неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи

ТОВ «АГРЕЙС», оскільки фактично директором та засновником вказаної юридичної особи він не буде, а контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства будуть здійснювати інші особи, офісне приміщення за юридичною адресою він не орендуватиме та не використовуватиме.

У подальшому, невстановленими особами, на виконання попередньої змови з ОСОБА_4 , поєднаної єдиними умислом, точний час встановити не виявилося за можливе, за невстановлених обставин, у невстановленому місці, виготовили проекти документів із завідомо неправдивими відомостями, які необхідні для державної реєстрації юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме:

-рішення засновника (учасника) ТОВ «АГРЕЙС» від 04.07.2023 № 1;

-статут ТОВ «АГРЕЙС» від 04.07.2023 № б/н;

-структура власності від 04.07.2023.

Після цього, 04.07.2023 у денний час доби, більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, знаходячись у приміщенні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , розташованого за адресою: місто Одеса, вулиця Героїв Прикордонників, 7, офіс 2, яка не була обізнана про злочинні наміри останнього, а ОСОБА_4 достовірно розуміючи і будучи обізнаним про те, що попередньо виготовлені у встановленій законом формі проекти реєстраційних та інших документів ТОВ «АГРЕЙС» містять завідомо неправдиві відомості, особисто підписав їх, надавши їм статусу документів, а саме наступні документи:

-рішення засновника (учасника) ТОВ «АГРЕЙС» від 04.07.2023 № 1;

-статут ТОВ «АГРЕЙС» від 04.07.2023 № б/н;

-структура власності від 04.07.2023;

-заяву щодо державної реєстрації юридичної особи ТОВ «АГРЕЙС».

У подальшому, 04.07.2023 на підставі вказаних поданих ОСОБА_4 документів із завідомо неправдивими відомостями приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , яка не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб, здійснено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «АГРЕЙС» за реєстраційним номером 1005561020000082899 і внесено вказані дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких засновником та директором

ТОВ «АГРЕЙС» є ОСОБА_4 , місцезнаходження юридичної особи: місто Одеса, вулиця Хімічна, будинок 1/27, офіс 403, статутний капітал 100 000 грн, основний вид економічної діяльності 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Підписуючи і подаючи вказані вище документи, ОСОБА_4 розумів, що він з 04.07.2023 не буде виконувати функції (обов`язки) засновника і директора, а також не буде здійснювати господарську діяльність, види якої передбачені статутом ТОВ «АГРЕЙС», а також він не буде орендувати і використовувати приміщень за юридичною адресою підприємства, не буде використовувати для здійснення зв`язку від імені ТОВ «АГРЕЙС» телефон НОМЕР_3 , не буде вносити особисте майно чи грошові кошти (у тому числі 100 000 грн) до статутного капіталу, не використовуватиме місцезнаходження юридичної особи: місто Одеса, вулиця Хімічна, будинок 1/27, офіс 403, а тому ці відомості, які внесені ним у вказані вище реєстраційні документи і які подано реєстратору є завідомо неправдивими.

Після проведення вказаних дій підписані ОСОБА_4 документи долучено до реєстраційної справи ТОВ «АГРЕЙС».

У подальшому, невстановленими особами, на виконання попередньої змови з ОСОБА_4 , поєднаної єдиними умислом, точний час не виявилося за можливе, за невстановлених обставин, у невстановленому місці, виготовили проекти документів із завідомо неправдивими відомостями, які необхідні для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме:

-рішення учасника № 01/23 ТОВ «АГРЕЙС» від 14.09.2023.

Після цього, 14.09.2023 у денний час доби, більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, знаходячись у приміщенні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , розташованого за адресою: місто Одеса, вулиця Героїв Прикордонників, 7, офіс 2, яка не була обізнана про злочинні наміри останнього, а ОСОБА_4 достовірно розуміючи і будучи обізнаним про те, що попередньо виготовлені у встановленій законом формі проекти реєстраційних та інших документів ТОВ «АГРЕЙС» містять завідомо неправдиві відомості, особисто підписав їх, надавши їм статусу документів, а саме наступні документи:

-рішення учасника № 01/23 ТОВ «АГРЕЙС» від 14.09.2023;

-заяву щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «АГРЕЙС».

У подальшому, 15.09.2023 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб, здійснила державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «АГРЕЙС» за реєстраційним номером 1005561070001082899 і внесла вказані дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких до переліку видів економічної діяльності ТОВ «АГРЕЙС» включено вид економічної діяльності: 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом.

Підписуючи і подаючи вказані вище документи ОСОБА_4 розумів, що він і далі не буде виконувати функції (обов`язки) засновника і директора, а також не буде здійснювати господарську діяльність, види якої передбачені статутом ТОВ «АГРЕЙС», та які зокрема внесені до реєстраційних відомостей на підставі підписаного ним рішення одноосібного учасника та заяви про внесення змін до реєстраційних відомостей юридичної особи, тому ці відомості, які внесені ним у вказані реєстраційні документи і які подано реєстратору є завідомо неправдивими.

Реєстрація на підставі підписаних та поданих ОСОБА_4 документів щодо створення та внесення змін до відомостей про юридичну особу

ТОВ «АГРЕЙС» дали змогу невстановленим особам використовувати вказане підприємство у можливій незаконній діяльності, спрямованій на ухилення від сплати податків із використанням

ТОВ «АГРЕЙС».

Разом з тим, ОСОБА_4 , будучи засновником та директором

ТОВ «АГРЕЙС» не здійснював будь-якої фінансово-господарської діяльності, не орендував офісних приміщень за юридичною адресою: місто Одеса, вулиця Хімічна, будинок 1/27, офіс 403, не укладав та не виконував господарських договорів (контрактів) із контрагентами, не керував розрахунковими рахунками, не вів бухгалтерський облік, не підписував та не подавав податкову і іншу звітність, не оформлював митних документів та не здійснював будь-яких інших дій щодо ведення фінансово-господарської діяльності зазначеним підприємством.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 205-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

У підготовчому судовому засіданні суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальний акт, угоду про визнання винуватості від 28.08.2026 року, перевіривши зміст та умови цієї угоди, з`ясувавши обставини її укладення, добровільність волевиявлення сторін, розуміння обвинуваченим характеру пред`явленого йому обвинувачення, узгодженого покарання та правових наслідків затвердження угоди, дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав укладену з обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості від 28.08.2026 року, просив суд її затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості, підтвердивши, що її зміст та умови йому зрозумілі, угоду він уклав добровільно, без застосування до нього насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-якого іншого незаконного впливу, повністю усвідомлюючи її правові наслідки.

Обвинувачений підтвердив, що беззастережно та в повному обсязі визнає свою винуватість у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 205-1 КК України, погоджується з викладеними в обвинувальному акті фактичними обставинами кримінального правопорушення, його правовою кваліфікацією, видом та розміром узгодженого сторонами покарання, а також підтвердив готовність виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію обвинуваченого, підтвердила добровільність укладення угоди, зазначила, що її умови відповідають інтересам обвинуваченого та вимогам закону, у зв`язку з чим також просила суд затвердити угоду та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання.

Зі змісту угоди про визнання винуватості від 28.08.2026 року вбачається, що вона укладена між прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 .

Сторони в угоді погодили фактичні обставини кримінального правопорушення, обсяг пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Зокрема, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у повному обсязі пред`явленого обвинувачення у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також в умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, відповідно до умов угоди ОСОБА_4 зобов`язався беззастережно визнати у судовому провадженні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, а також надавати викривальні показання під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження № 72026161050000002 від 07.01.2026 року щодо співучасників кримінального правопорушення.

При укладенні угоди сторони також погодили обставини, які враховуються при визначенні виду та розміру покарання. Зокрема, як обставину, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , сторонами враховано його щире каяття.

Сторонами також враховано відомості про особу ОСОБА_4 , а саме те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання на території м. Одеси, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, після вчиненого усвідомив суспільну небезпеку своїх дій.

З урахуванням зазначених обставин сторони узгодили призначення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 205-1 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 000 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності строком на 1 рік.

ОСОБА_4 в угоді надав згоду на призначення йому саме такого покарання.

Таким чином, предметом досягнутої між сторонами домовленості є не лише визнання ОСОБА_4 винуватості, а й конкретний обсяг такого визнання, правова кваліфікація його дій, обов`язок співпрацювати у викритті співучасників кримінального правопорушення, обставини, які сторони врахували при визначенні покарання, а також конкретний вид і розмір основного та додаткового покарання.

Вирішуючи питання про можливість затвердження вказаної угоди, суд виходить з наступного.

Враховуючи місце вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та правила територіальної підсудності, передбачені кримінальним процесуальним законом, це кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Одеси.

Підстав для направлення обвинувального акта до іншого суду для визначення підсудності судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта суд призначає підготовче судове засідання.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Отже, питання щодо затвердження поданої разом з обвинувальним актом угоди про визнання винуватості підлягає вирішенню саме на стадії підготовчого судового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Положеннями ст. 469 КПК України визначено випадки та межі допустимості укладення угоди про визнання винуватості.

Перевіривши характер і тяжкість пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 205-1 КК України, наявність чи відсутність потерпілих, зміст досягнутих сторонами домовленостей та інші обставини цього кримінального провадження, суд встановив, що укладення угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні допускається положеннями КПК України.

Суд також враховує, що під час укладення угоди прокурором відповідно до вимог ст. 470 КПК України враховано ступінь та характер сприяння ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, що полягає, зокрема, у беззастережному визнанні ним своєї винуватості.

При прийнятті рішення про укладення угоди також враховано характер і тяжкість обвинувачення, відсутність у цьому кримінальному провадженні потерпілого та те, що кримінальним правопорушенням завдано шкоди суспільним інтересам.

Крім того, сторона обвинувачення при укладенні угоди виходила з наявності суспільного інтересу у забезпеченні більш швидкого досудового розслідування та судового провадження, скороченні витрат процесуального часу правоохоронних органів, суду та інших учасників кримінального провадження, а також у забезпеченні своєчасного притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості, обов`язки щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, якщо такі домовленості мали місце, узгоджене покарання та згода особи на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

Дослідивши зміст угоди від 28.08.2026 року, суд встановив, що вона містить передбачені кримінальним процесуальним законом істотні умови, зокрема формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію, беззастережне визнання ОСОБА_4 своєї винуватості, його зобов`язання щодо співпраці у викритті співучасників, узгоджене сторонами покарання, згоду обвинуваченого на його призначення, а також роз`яснення наслідків укладення, затвердження та невиконання угоди.

Відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора та обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення відповідних процесуальних прав, визначених ч. 4 ст. 474 КПК України.

У судовому засіданні суд роз`яснив ОСОБА_4 зазначені правові наслідки та переконався, що вони йому зрозумілі.

Судом також з`ясовано, що ОСОБА_4 усвідомлює, що у разі затвердження угоди судом судовий розгляд у загальному порядку з дослідженням доказів сторони обвинувачення та сторони захисту не проводиться, а можливість оскарження вироку, постановленого на підставі угоди, обмежується випадками, прямо передбаченими КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд повинен з`ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; що він має право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника; допитувати свідків обвинувачення, заявляти клопотання про виклик свідків та подавати докази на свій захист, а також чи розуміє він наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення і вид покарання, яке буде застосовано у разі затвердження угоди.

У судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив, що зазначені права йому зрозумілі, характер та зміст обвинувачення він усвідомлює, свою винуватість визнає беззастережно та в повному обсязі, з узгодженим сторонами покаранням погоджується та розуміє правові наслідки затвердження угоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд зобов`язаний переконатися, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

З цією метою суд безпосередньо з`ясував позицію обвинуваченого та обставини укладення угоди.

ОСОБА_4 підтвердив, що рішення про укладення угоди прийнято ним добровільно, після консультації із захисником, її положення йому зрозумілі, будь-якого фізичного чи психологічного тиску на нього не здійснювалося, насильство, примус, погрози або не передбачені угодою обіцянки до нього не застосовувалися.

Захисник також підтвердила добровільність волевиявлення обвинуваченого та відсутність обставин, які могли б свідчити про примусовий характер укладення угоди.

У зв`язку з цим у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було результатом вільного та усвідомленого волевиявлення її сторін.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та закону.

Суд зобов`язаний відмовити в затвердженні угоди, якщо її умови суперечать вимогам КПК України та/або закону, у тому числі у разі неправильної правової кваліфікації кримінального правопорушення; якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства; порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним; очевидною є неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; або відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Перевіривши угоду за кожним із наведених критеріїв, суд передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України підстав для відмови в її затвердженні не встановив.

Правова кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 205-1 КК України узгоджується з фактичними обставинами обвинувачення, викладеними в обвинувальному акті та визнаними обвинуваченим.

Умови угоди не суперечать вимогам КК України та КПК України.

Суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що затвердження угоди порушуватиме права, свободи чи законні інтереси обвинуваченого, інших осіб або суперечитиме інтересам суспільства.

Суд враховує, що ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість, щиро розкаявся у вчиненому та взяв на себе конкретне зобов`язання щодо надання викривальних показань стосовно співучасників кримінального правопорушення в межах кримінального провадження № 72026161050000002 від 07.01.2026 року.

Таке зобов`язання має конкретний характер та безпосередньо спрямоване на сприяння кримінальному провадженню щодо інших осіб, що також враховується судом при оцінці відповідності угоди інтересам суспільства.

Не встановлено судом і очевидної неможливості виконання ОСОБА_4 взятих на себе за угодою зобов`язань.

Фактичні підстави для визнання винуватості також наявні. Викладені в обвинувальному акті обставини відповідають тому обсягу обвинувачення, який ОСОБА_4 беззастережно визнав та щодо якого сторонами укладено угоду.

Оцінюючи узгоджене сторонами покарання, суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При визначенні покарання враховуються ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Як обставину, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , сторонами відповідно до ст. 66 КК України враховано щире каяття.

Також при погодженні покарання враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, на відповідних спеціальних медичних обліках не перебуває, визнав свою винуватість та усвідомив суспільну небезпечність своїх дій.

З урахуванням наведеного суд вважає, що узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 000 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності строком на 1 рік, відповідає положенням закону України про кримінальну відповідальність, характеру та ступеню тяжкості кримінального правопорушення, даним про особу обвинуваченого та меті покарання.

Обвинувачений прямо та однозначно погодився на призначення йому зазначеного покарання.

Судом також перевірено, що ОСОБА_4 розуміє наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, зокрема право прокурора у разі невиконання засудженим умов угоди звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку, а також передбачену законом відповідальність за умисне невиконання угоди.

Таким чином, за результатами безпосередньої перевірки угоди про визнання винуватості від 28.08.2026 року, заслуховування учасників судового провадження та з`ясування обставин її укладення суд встановив, що: угода укладена належними сторонами та за участю захисника; укладення угоди у цьому кримінальному провадженні допускається вимогами КПК України; обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у повному обсязі пред`явленого йому обвинувачення за ч. 2 ст. 205-1 КК України; обвинувачений погодився з фактичними обставинами та правовою кваліфікацією вчиненого; сторони погодили конкретний вид та розмір основного і додаткового покарання, а обвинувачений надав згоду на його призначення; обвинувачений взяв на себе конкретне зобов`язання щодо надання викривальних показань стосовно співучасників кримінального правопорушення; угоду укладено добровільно та за усвідомленого волевиявлення її сторін; обвинувачений повністю розуміє свої процесуальні права, характер обвинувачення, зміст угоди, узгоджене покарання та наслідки її укладення, затвердження і невиконання; умови угоди не суперечать вимогам КК України та КПК України, не порушують прав, свобод чи законних інтересів сторін або інших осіб та не суперечать інтересам суспільства; фактичні підстави для визнання винуватості наявні; очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань судом не встановлено; підстави для відмови у затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

За таких обставин суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості від 28.08.2026 року, укладена між прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 , відповідає вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, а тому підлягає затвердженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості від 28.08.2026 року, визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 100, 110, 314,309, 369-372, 392-395, 468-470, 472-476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28.08.2026 року, яка укладена з обвинуваченим ОСОБА_4 , котрий представлений захисником ОСОБА_5 , з однієї сторони та прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , з другої сторони.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136 000 (сто тридцять шість тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 1 (один) рік.

-Електронні носії інформації, на яких зафіксовано хід та результати слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також письмові речові докази - зберігати в матеріалах справи.;

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1