Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №947/27749/25 — Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/27749/25

Провадження № 2/947/364/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Швидкій В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ,

яка діє в своїх інтересах, а також в інтересах неповнолітніх:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

та малолітнього - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

за участі третіх осіб: Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України,

Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одеса

Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2025 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі третіх осіб: Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, встановлення факту спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, в якій позивачка просить суд:

- визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- внести зміни до актових записів про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- встановити факт спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 2002 року по дату зникнення безвісти останнього, а саме по 01.03.2023 року.

В обґрунтування позову, позивачка посилається на те, що вона та ОСОБА_6 почали проживати однією сім`єю у 2002 році. В 2003 році у них народилась спільна дитина донька - ОСОБА_5 , а з 2005 році позивачка та відповідач разом із донькою ОСОБА_5 стали проживати за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка зазначає, що вона та ОСОБА_6 спільно вели побут, сімейний бюджет піклувались один про одного, як дружина та чоловік, проводили свята разом в колі близьких рідних та друзів, займались разом облаштуванням та благоустроєм свого житла: робили ремонт, купляли меблі та інші побутові предмети для спільного дому.

Також позивачка у позові стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у неї та ОСОБА_6 народились близнюки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також ІНФОРМАЦІЯ_6 народився син ОСОБА_4 , державна реєстрація народження яких відбулась із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України

Як зазначає позивачка, ОСОБА_6 піклувався про своїх дітей, утримував їх, піклувався про їх розвиток, та визнавав ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 своїми дітьми, разом з дітьми позивачка та ОСОБА_6 відпочивали, проводили свята та зустрічались друзями та близькими родичами.

Надалі, у зв`язку зі збройною атакою Російської Федерації 24 лютого 2022 року ОСОБА_6 був мобілізований на військову службу 03 вересня 2022 року, вступив до лав Збройних Сил України на посаді молодшого сержанта начальника радіорелейної станції 2 взводу військової частини НОМЕР_1 .

У березні 2023 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) було зареєстровано заяву про державну реєстрацію шлюбу від ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Однак, 01 березня 2023 року в районі населеного пункту Дуброво-Василівка Бахмутського району Донецької області при виконанні бойового завдання ОСОБА_6 зник безвісти.

Позивачка вважає, що після зникнення безвісти чоловіка - ОСОБА_6 , вона та її діти відповідно до статті 3 Сімейного Кодексу України відносяться до членів сім`ї військовослужбовців та мають право користуватись відповідними пільгами, у зв`язку з чим, звернулась до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання батьківства ОСОБА_6 та внесення змін до актового запису про народження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказані обставини стали підставою для звернення позивачки до суду з цією позовною заявою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою суду від 30.07.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.

28.08.2025 року на виконання ухвали суду позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків разом з квитанцією про доплату судового збору.

Дослідивши подані до суду документи, суддею встановлено, що позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України, позивачем виконані вимоги ухвали суду від 30.07.2025 року, підстави для залишення позовної заяви без руху або відмови у відкритті провадження, визначених у ст. 185, 186 ЦПК України, відсутні.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 29.08.2025 року вказану позовну заяву було прийнято до провадження, відкрито провадження по справі, призначено проведення розгляду спарви за правилами загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

03.12.2025 року позивачка надала до суду клопотання про призначення по справі судової генетичної експертизи, в якому просила суд призначити вказану експертизу, проведення якої доручити ТОВ «ГенКод діагностика», на вирішення якої просила суд поставити на розв`язання питання: Чи може бути ОСОБА_5 , як дочка безвісти зниклого ОСОБА_6 , рідною сестрою неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , родичами по чоловічій лінії ОСОБА_6 .

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 04.12.2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової генетичної експертизи задоволено частково. Призначено по цивільній справі №947/27749/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі третіх осіб: Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, встановлення факту спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу - судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: яка ймовірність спорідненості (родинних відносин), як між рідною сестрою та братами, по чоловічій лінії між: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з однієї сторони, та дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з другої сторони, матір`ю яких є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ? Проведення судової експертизи доручено експертам Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», код ЄДРПОУ 05480950, (місцезнаходження: м. Одеса, пров. Валіховський, 4).

Тієї ж датою, судом постановлено ухвалу, якою зупинено провадження на час проведення вказаної судової експертизи.

20.01.2026 року з Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» до суду надійшли матеріали цивільної справи №947/27749/25 разом з повідомленням про неможливість проведення експертизи, у зв`язку з відсутністю реагентів і методик, необхідних для їх виконання.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 22.01.2026 року провадження по вказаній справі поновлено та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

11.02.2026 року від позивачки до суду повторно надійшло клопотання про призначення по справі судової генетичної експертизи, яка вже призначена судом в межах розгляду даної справи, однак проведення якої доручити ТОВ «ГенКод діагностика», на розв`язання яких поставити питання: «Чи може бути ОСОБА_5 , як дочка безвісти зниклого ОСОБА_6 , рідною сестрою неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , родичами по чоловічій лінії ОСОБА_6 ?», приймаючи відсутність у Державній спеціалізованій установі «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» необхідних реагентів і методик, для її проведення.

За наслідком розгляду клопотання позивачки, 26.02.2026 року Київським районним судом міста Одеси постановлено ухвалу, якою вказане клопотання задоволено, призначено по цивільній справі №947/27749/25 проведення судово-генетичної експертизи, на вирішення якої поставлено наступне питання: Яка ймовірність спорідненості (родинних відносин) між: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , (як дочкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), з однієї сторони, та дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (матір`ю яких є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), з другої сторони, як між рідною сестрою та братами, по чоловічій лінії, а саме батьку ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ? Проведення судової експертизи доручити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «ГенКод діагностик», код ЄДРПОУ 44919737, місцезнаходження: 03056, Україна, місто Київ, вулиця Польова (солом`янський Р-н), будинок 24. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Тієї ж дати, ухвалою суду вирішено зупинити провадження по справі на час проведення вказаної судово-генетичної експертизи.

28.04.2026 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГенКод діагностик» надійшов висновок спеціаліста №HID26-003846 від 21.04.2026 року.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 04.05.2026 року поновлено провадження по вказаній справі та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні, призначеному на 09.07.2026 року, судом було постановлено ухвалу, без оформлення окремим документом, якою постанволено закрито стадію підготовчого провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

20.07.2026 року від третьої особи - Військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення.

У судове засідання, призначене на 28.09.2026 року сторони по справі не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд також зазанчає, що 17.09.2026 року від позивачки надійшла до суду заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі. Крім того від позивачки того ж дня надійшла до суду заява про залишення позовних вимог в частині вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, без розгляду.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 28.09.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі третіх осіб: Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в частині вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, залишено без розгляду. Розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі третіх осіб: Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, продовжено в порядку цивільного судочинства.

Від відповідачки - ОСОБА_5 , 17.09.2026 року надійшла до суду заява про розгляд справи без її участі.

Щодо сповіщення відповідача - ОСОБА_6 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з відповіді №1612167 від 28.07.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Приймаючи встановлене судом зареєстроване місце проживання відповідача, оскільки останній не має зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, судом здійснювалось повідомлення останнього про дату, час і місце проведення судового засідання шляхом скерування судових повісток, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі, копією позовної заяви з додатками до неї на вказану адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, однак поштове повідомлення було повернуто до суду без вручення, з підстав відсутності адресата за зазначеною адресою.

Одночасно, судом здійснювалось повідомлення останнього про дату, час і місце проведення судового засідання шляхом скерування судової повістки, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі, за адресою, зазначеною позивачкою у позовній заяві: АДРЕСА_1 , однак поштова кореспонденція, яка була скерована для вручення відповідачу, була також повернута до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Таким чином, відповідач про дату, час і місце проведення розгляду справи вважається повідомленим належним чином у відповідності до положень статті 128 ЦПК України, однак, у встановлений судом строк не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, не було надано заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, про причини неявки до судового засідання суд не повідомив.

Треті особи до судового засідання також не з`явились, однак від останніх наявні в матеріалах справи заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Приймаючи викладене та у відповідності до положень ст. 223 ЦПК України, судом було ухвалено провести розгляд справи у судовому засіданні 28.09.2026 року за відсутності сторін по справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , про що 18 січня 2011 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис №81, в якому в графі відомості про батьків зазначено інформацію про осіб: матір - ОСОБА_1 ; батько - ОСОБА_7 , відомості про якого записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України №00008268573 від 20.01.2011 року.

Тієї ж дати - ІНФОРМАЦІЯ_5 також народився ОСОБА_2 , про що 18 січня 2011 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис №80, в якому в графі відомості про батьків зазначено інформацію про осіб: матір - ОСОБА_1 ; батько - ОСОБА_7 , відомості про якого записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, що також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України №00008266475 від 20.01.2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 , про що 23 січня 2018 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис №103, в якому в графі відомостей про батьків зазначено інформацію про осіб: матір - ОСОБА_1 ; батько - ОСОБА_7 , відомості про якого записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, що також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України №00019431816 від 23.01.2018 року.

Відповідно до вказаних повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що відомості про батька - ОСОБА_7 внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, якою регламентовано, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Позивачка - ОСОБА_1 стверджує, що біологічним батьком неповнолітніх: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно довідки №3073 від 17.11.2022 року, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , вбачається, що молодший сержант ОСОБА_6 , який відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», з 03 вересня 2022 року призваний на військову службу по мобілізації та з 03 вересня 2022 року по теперішній час проходить військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 . Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 №495 від 03.09.2022 року.

08.03.2023 року за вих. №1436 ІНФОРМАЦІЯ_9 на адресу ОСОБА_1 надіслано повідомлення про зникнення безвісти зі сповіщенням про те, що начальник радіорелейної станції 2 взводу зв`язку роти зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 , призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_10 вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, зник безвісти 01.03.2023 року в районі населеного пункту Дубово-Василівка, Бахмутського району, Донецької області при виконанні бойового завдання.

У відповідності до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 06.06.2023 року №1215 про результати службового розслідування начальник радіорелейної станції 2 взводу зв`язку роти зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_6 вважається таким, що зник безвісти за особливих обставин під час Захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Дубово-Василівка, Бахмутського району, Донецької області 11.03.2023 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, під час Захисту Батьківщини.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_11 народилась ОСОБА_5 , про що 30.07.2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси зроблено відповідний актовий запис №1004, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 30.07.2003 року, в якому в графі відомості про батьків зазначено батьком - ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_1 .

У відповідності до висновку спеціаліста №HID26-003846 від 21.04.2026 року, проведеного старшим біологом генетичної лабораторії ТОВ "Генкод Діагностик" ОСОБА_8 , наданого за результатом проведення молекулярно-генетичного дослідження букального епітелію: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (об`єкт № НОМЕР_5 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (об`єкт № НОМЕР_6 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (об`єкт № НОМЕР_7 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (об`єкт № НОМЕР_8 ), які наведено в таблиці результатів дослідження (Додаток 1). В результаті проведеного дослідження встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 можуть бути повними сиблінгами. Ймовірність даної події складає 99,73966682%. В результаті проведеного дослідження встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 можуть бути повними сиблінгами. Ймовірність даної події складає 99,73966682%. В результаті проведеного дослідження встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 можуть бути повними сиблінгами. Ймовірність даної події складає 99,99875444090%.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд зазначає, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу (ст.121 СК України).

Статтею 122 СК України зазначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду (ст. 125 СК України).

Частиною 1, 3 ст. 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

У відповідності до норми ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Вказані положення Закону також визначені в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства аліментів», в якій зазначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст. 128 СК України (2947-14), приймаються до судового розгляду, якщо зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч.1 ст.135 СК (2947-14)).

Із позовом про визнання батьківства чи материнства можуть звертатися до суду лише особи, зазначені у СК (2947-14). У разі пред`явлення такого позову іншими особами суддя відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК) відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки в таких випадках позивач не має права представляти інтереси дитини.

Поняттям «родичі», яке вживається в СК (2947-14), охоплюються такі особи: баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра.

«Членами сім`ї» є мачуха, вітчим, які проживають однією сім`єю з малолітніми або неповнолітніми пасинком, падчеркою.

«Інші особи» - це особи, в сім`ї яких виховується дитина. Ними можуть бути тітка, дядько, двоюрідні сестра, брат, а також сусіди чи інші сторонні особи.

На підставі викладеного, оскільки запис про батька неповнолітніх: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зроблено за вказівкою матері - ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст. 135 СК України, а з позовом звернулась особисто матір дітей, суд вважає, що з позовом про визнання батьківства звернулась до суду належна особа, яке має на те право у відповідності до положень статті 128 СК України.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.129 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

У той же час, суд одночасно зазначає, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено і іншими доказами.

Вказана правова позиція узгоджується з викладеною позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 16 травня 2018 року по справі № 591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 7 травня 2009 року в справі «Калачова проти Російської Федерації», заява №3451/05, §34).

Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2019 року в справі №382/2559/15-ц, та від 19 вересня 2018 року в справі №761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999%). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Суд також зазначає, що у пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Як вбачається із заяви, метою встановлення даного факту є захист майнових, немайнових прав та законних інтересів, отримання пільг, передбачених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а можливості документально підтвердити родинні зв`язки між синами позивачки та ОСОБА_6 , який за повідмоленням ІНФОРМАЦІЯ_15 від 08.03.2023 року за №1436 зник безвісти, крім як у судовому порядку, немає.

Касаційний суд зауважував, що оскільки законодавець врегулював відносини і передбачив, що факт смерті встановлюється в окремому провадженні, якщо запис про батька дитини у книзі записів народжень здійснено за вказівкою матері та настала смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим. Натомість у разі зникнення особи безвісти за особливими обставинами застосовується конструкція позову про визнання батьківства (стаття 128 СК України) (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2025 року в справі № 208/15131/24 (провадження № 61-4091ск25).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку висновку спеціаліста від 21.04.2026 року №HID26-003846, судом приймається вищевказаний результат аналізу ДНК на батьківство в якості достовірного і достатнього доказу.

Крім того, судом встановлено, що вказаний висновок спеціаліста №HID26-003846 від 21.04.2026 року, проведений старшим біологом генетичної лабораторії ТОВ "Генкод Діагностик" ОСОБА_8 , наданий за результатом проведення молекулярно-генетичного дослідження букального епітелію між кожною з дитини: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та з іншої сторони ОСОБА_5 , батьками якої матір дітей - ОСОБА_1 та безпосередньо ОСОБА_6 , за наслідком чого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 можуть бути повними сиблінгами. Ймовірність даної події складає 99,73966682%. В результаті проведеного дослідження встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 можуть бути повними сиблінгами. Ймовірність даної події складає 99,73966682%. В результаті проведеного дослідження встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 можуть бути повними сиблінгами. Ймовірність даної події складає 99,99875444090%.

Судом враховуєиться, що термін "сиблінг" має значення - брат або сестра, які мають спільних батьків.

Інших доказів, які спростували представлені позивачем докази до суду не надано.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази, які є належними, достовірними, достатніми та допустимими, підтверджують факт того, що відповідач ОСОБА_6 є біологічним батьком: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наслідком чого позовні вимоги ОСОБА_1 в частині про визнання батьківства, суд вважає обґрунтованими і доведеними, та такими, що підлягають задоволенню, що відповідає як найкращим інтересам неповнолітніх та малолітньої дітей.

Статтею 134 СК України передбачено внесення змін до актового запису про народження на підставі рішення суду у разі визнання батьківства.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає наявними підстави для внесення змін до актових записів: №80, складеного 18 січня 2011 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; №81, складеного 18 січня 2011 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та №103, складеного 23 січня 2018 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; в частині внесення змін щодо відомостей про батька дітей, зазначивши батьком дитини - « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19760921-10697, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ". Вимоги про зміну прізвища дітей, сторонами не заявлено, за наслідком чого суд не вбачає підстав для зміни прізвища дітей, які визначені за прізвищем матері.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи задоволення позову в повному обсязі, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, до стягнення з відповідачів пропорційно до задоволених вимог до кожного підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування сплаченого останнім судового збору по 1211,20 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 352-354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_4 ), за участі третіх осіб: Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (місцезнаходження: АДРЕСА_5 ), Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 65101, м. Одеса, вул. Інглезі, 5), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження - задовольнити.

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису №80, складеного 18 січня 2011 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши: відомості про батька дитини та вказати у графі "відомості про батька" відомості про: « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19760921-10697, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 »; інші відомості про дитину залишити без змін; та з урахуванням внесених змін видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису №81, складеного 18 січня 2011 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши: відомості про батька дитини та вказати у графі "відомості про батька" відомості про: « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19760921-10697, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 »; інші відомості про дитину залишити без змін; та з урахуванням внесених змін видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису №103, складеного 23 січня 2018 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши: відомості про батька дитини та вказати у графі "відомості про батька" відомості про: « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19760921-10697, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 »; інші відомості про дитину залишити без змін; та з урахуванням внесених змін видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тексті рішення суду складено 05.10.2026 року.

Головуючий Л. В. Калініченко