Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №947/23151/26 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/23151/26

Провадження № 2/947/5609/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101745286025763 від 22.04.2025 у розмірі 60 367,03 грн станом на 04.06.2026, яка складається з: 47338,01 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 12302,95 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією, 726,07 грн - загальний залишок заборгованості за пенею та судового збору у сумі 2662,40 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.04.2025 року ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір АВН0СТ155101745286025763, щодо надання останній кредиту в розмірі 61 900,00 грн. строком на 24 місяців (тобто до 21.04.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.

Відповідачка отримала вказані кошти, однак в порушення умов договору зобов`язання за договором належним чином не виконав, отримані кредитні кошти не повернув, проценти за їх користування не сплатив. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість, яка в добровільному порядку не погашена.

Станом на 04.06.2026 року заборгованість відповідачки за даним кредитним договором складала суму в розмірі 60 367,03 грн, яка складається з: 47 338,01 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 12 302,95 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн - загальний залишок заборгованості за комісією; 726,07 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення Відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяти на себе зобов`язання.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав АТ "А-БАНК".

З метою захисту своїх майнових прав позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відзив на позовну заяву

Відзив на позовну заяву від відповідача до суджу не надходив.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаною позовною заявою.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру від 05.06.2026 №2841964, відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 05.06.2026 №2842031, відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 03.03.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Згідно з Довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення поштового відправлення, останнє повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній», що є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.

Відзив до суду, заяви та клопотання, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, до суду не надійшли.

Позивач разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, не заперечує проти заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Інші заяви та клопотання від сторін та/або їх представників, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, до суду не надходили.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У період з 10.08.2026 по 01.09.2026 головуюча у справі суддя перебувала у щорічній відпустці. У період з 01.10.2026 по 02.10.2026 головуюча у справі суддя брала участь у тренінгу, який проводився у м. Києві.

Встановлені обставини справи

Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» ОСОБА_1 підписала 18.12.2024, після чого стала клієнтом банку.

18.12.2024 відповідачка підписала заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

22.04.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП РНОКПП: НОМЕР_1 , підписала заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101745286025763, за допомогою накладання електронного підпису за допомогою відкритого ключа 0277ab636168e516807fe30071cbec35a66a83aeff7b732b469f0a186354d42640.

На підставі заяви їй відкрито поточний рахунок за карткою № НОМЕР_2 , на якій встановлений ліміт у розмірі 61 900,00 грн.

Вказане підтверджується Випискою по кредиту (рахунок № НОМЕР_3 ) та Випискою по картці (рахунок НОМЕР_4 ).

Відповідно до Заяви про надання послуги «Швидка готівка» № № ABH0CT155101745286025763, відповідач просить в АТ «А-БАНК» кредит за Послугою «Швидка готівка» у розмірі 61 900,00 грн строком на 24 місяці за процентною ставкою 75 % на рік.

Денна процентна ставка становить – 0,13%.

Позивач взяті на себе зобов`язання за договором виконав, та 22.04.2025 надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 61 900,00 грн шляхом їх перерахування на його платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується меморіальним ордером від 22.04.2025 № TR.45794686.18040.65455.

Згідно з наданою Випискою по кредиту та розрахунком заборгованості, відповідач належним чином умови договору не виконав, кредитні кошти не повернув, відсотки за їх користування не сплатив.

Згідно з розрахунком заборгованості, Станом на 04.06.2026 року заборгованість відповідачки за даним кредитним договором складала суму в розмірі 60 367,03 грн., яка складається з: 47 338,01 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 12 302,95 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн - загальний залишок заборгованості за комісією; 726,07 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

Докази щодо погашення вказаного розміру заборгованості в матеріалах справи відсутні, стороною відповідача не надано. Доказів наявності іншого розміру заборгованості матеріали справи також не містять, відповідач власних розрахунків заборгованості не надав, підтвердження щодо виконання умов договору не надав.

Мотиви суду

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом та доведено доказами по справі, відповідачка умови укладеного Договору належним чином не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не повернула, внаслідок чого згідно з наданим позивачем розрахунком, який проведений на підставі умов договору та відповідає їм, заборгованість за укладеним між сторонами кредитним договором cтаном на 04.06.2026 року заборгованість відповідачки за даним кредитним договором складала суму в розмірі 60 367,03 грн., яка складається з: 47 338,001 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 12 302,95 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн - загальний залишок заборгованості за комісією; 726,07 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

Факт отримання відповідачкою грошових коштів у розмірі 61 900,00 грн підтверджується Меморіальним ордером № TR.45794686.18040.65455, а також Випискою по кредиту від 22.04.2025 за період з 22.04.2025 - 04.06.2026.

Вказані обставини також підтверджують факт укладення з боку відповідача кредитного договору та отримання у своє користування кредитних коштів.

Отже, ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, з огляду на вимоги частини 2 статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому АТ «Акцент-Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів у розмірі 47338.01 грн, а також розрахованих відповідно до умов договору відсотків за користування кредитом у розмірі 12302.95

Отже суд виснував, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 22.04.2025 № ABH0CT155101745286025763 на загальну суму 59 640,96 грн (4 338,01 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 12 302,95 грн - загальний залишок заборгованості за процентами;), підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 726,07 грн.

Як встановлено судом, пунктом 12 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та Паспортом споживчого кредиту «Швидка готівка» передбачено, що у випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу

З розрахунку заборгованості вбачається, що 726,07 грн, які позивач просить стягнути з відповідачки, є пенею, яка нараховується внаслідок прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини 3 статті 1054 Цивільного кодексу України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі – Закон № 3498-IX від 22.11.2023) були внесені зміни до Закону України "Про споживче кредитування", зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень. Вказаний закон набрав чинності з 24.12.2023.

Окрім змін, внесених до п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", на який посилався позивач, вказаним Законом № 3498-IX від 22.11.2023 також був виключений з Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» пункт 6-1, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Також суд бере до увагу приписи пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Норма пункту 18 у викладеній редакції включена до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України на підставі Закону України № 2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності з 17.03.2022. Вказана норма пункту 18 наразі є чинною.

Отже, виходячи з юридичної практики формул застосування норм загального та спеціального закону, викладеної у пункті 2.1 Рішення від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 Конституційний Суд України, суд зазначає, що вказані формули мають застосовуватись у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня.

По-перше, Цивільний кодекс України та Закон України «Про споживче кредитування» належать до нормативно-правових актів різного рівня ієрархії: ЦК України – є основним актом цивільного законодавства та має вищу законну силу над іншими Законами України, які мають йому відповідати.

По-друге, має мати місце наявність суперечливих норм у відповідних нормативно-правових актах.

Виходячи з аналізу норм, закріплених у пункті п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України та п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», з урахуванням виключення з останнього закону п. 6-1, який за своїм правовим змістом відповідав нормам, закріпленим у пункті 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, суд зазначає, що приписами пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції від 24.12.2023) споживачі за договорами про споживчий кредит звільняються від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) лишеу період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (тобто до 22.01.2024), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Суд також звертає увагу на те, що вказаною нормою питання щодо звільнення споживачів від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором після закінчення строку, визначеного у пункті 6, не регулюється. Врегулювання цього питання вказаним Законом було передбачено пунктом 6-1, який Законом № 3498-IX від 22.11.2023 був виключений.

Натомість вказане питання щодо звільнення від відповідальності за ст. 625 ЦК України (у тому числі від обов`язку сплати неустойки, штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасуванняврегульовано нормами пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України та продовжує ними регулюватися, оскільки споживчий кредит є різновидом кредитних правовідносин, а споживач належить до категорії позичальника у кредитних правовідносинах з кредитодавцем в розумінні норм ЦК України.

З огляду на викладене, суд не вбачає наявність колізії між застосуванням норм п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а тому не вбачає підстав для застосування принципу lexspecialisderogatgenerali, суть якого полягає в тому, що спеціальний закон у межах вирішення індивідуального спору скасовує (зупиняє) дію загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

Отже, ураховуючи, що кредитний договір між сторонами укладений 22.04.2025, тобто під час дії воєнного стану, суд вбачає наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин приписів п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до яких позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення нарахованої пені у розмірі 726,07 грн не відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд виснував про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 59 640,96 грн (47338,01 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 12 302,95 грн - загальний залишок заборгованості за процентами).

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог на 98,8% (розрахунок: 59 640,96 х 100 / 60 367,03), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 630,45 грн (розрахунок: 2662,40 х 98,8%) покладаються на відповідачку.

Керуючись ст.ст.509, 510, 546, 625, 611, 1050, 1054, п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст.ст.10, 12, 77, 78, 81, 141, 247, 263, 265, 268, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором від 28.07.2025 A№ ABH0CT155101745286025763 станом на 04.06.2026 у розмірі 59 640 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот сорок) гривень 96 копійок, яких 47 338,01 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 12 302,95 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати у розмірі 2 630 (дві тисячі шістсот тридцять) гривень 45 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», ЄДРПОУ 14360080, адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, рах. НОМЕР_5 , МФО №307770.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: . АДРЕСА_3 ; місце фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Рішення суду підписане 05.10.2026.

Суддя Ю. А. Скриль