Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №496/2705/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2705/25

Провадження № 2/496/294/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря – Сосненко А.І.,

представника позивача – ОСОБА_1 , відеоконференція,

представника відповідача – ОСОБА_2 , відеоконференція,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який уточнила, та просила суд ухвалити рішення, яким виділити ОСОБА_3 , в натурі в окрему інвентарну одиницю земельну ділянку площею 0,0565 га за адресою: кадастровий номер 5121085400112:001:0338, загальною площею 0,113 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої та адресою: АДРЕСА_1 , встановивши розділову межу вздовж ділянки згідно з другим варіантом розподілу, за планом розподілу земельної ділянки згідно з Технічним висновком висновку земельно-технічної експертизи № 43/24 від 27.12.2024 року, яка відповідно до другого варіанту розподілу виділена синім кольором, як земельна ділянка співвласника І, припинивши право спільної часткової власності та поклавши лінію розподілу земельної ділянки.

Виділити ОСОБА_4 в натурі в окрему інвентарну одиницю земельну ділянку площею 0,0565 га за адресою: кадастровий номер 5121085400112:001:0338, загальною площею 0,113 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої та адресою: АДРЕСА_1 , встановивши розділову межу вздовж ділянки згідно з другим варіантом розподілу, за планом розподілу земельної ділянки згідно з Технічним висновком висновку земельно-технічної експертизи № 43/24 від 27.12.2024 року, яка відповідно до другого варіанту розподілу виділена синім кольором, як земельна ділянка співвласника І, припинивши право спільної часткової власності та поклавши лінію розподілу земельної ділянки.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,113 гектарів, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5121085400112:001:0338.

Залишити ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , 1/2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у натурі 1.

Виділити ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 в натурі в окрему інвентарну одиницю домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1 , у складі приміщень: 1 - коридор 8,3 кв.м.; 2 житлова кімната 9,65 кв.м.; 3 - житлова кімната 12,65 кв.м.; 4 – кладова 5,25 кв.м.; 5 веранда 8,15; Б – сарай; В – сарай; Г - літня кухня; Д – кладова; Е – льох; Ж вбиральня; №1 – огорожа; І – частина мостіння.

Визнати право власності за ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 на домоволодіння розташоване в АДРЕСА_1 , у складі приміщень: 1 - коридор 8,3 кв.м.; 2 -житлова кімната 9,65 кв.м.; 3 - житлова кімната 12,65 кв.м.; 4 – кладова 5,25 кв.м.; 5 – веранда 8,15; Б – сарай; В – сарай; Г - літня кухня; Д – кладова; Е – льох; Ж – вбиральня; №1 огорожа; І – частина мостіння.

Виділити ОСОБА_4 РНОКПП – НОМЕР_2 в натурі в окрему інвентарну одиницю 1/2 частку будинку розташованого в АДРЕСА_1 , у складі приміщень: А - житлова кімната 14,13 кв.м.; 1-1 - житлова кімната 20,8 кв.м.; №2,3 – огорожа; І – частина мостіння; ІІ – цистерна.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на будинок розташований в АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області, № 496/239/16-ц, від 17.02.2016 року, ОСОБА_3 є власником 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,113 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5121085400112:001:0338, яка надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області, № 496/431/16-ц, від 25.03.2016 року, ОСОБА_3 є власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами: двома сараями, літньою кухнею, вбиральнею, погрібом, кладовою. цистерною, мощінням та огорожею, який розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спалювання за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Власником другої частини земельної ділянки та розташованої на неї будівлі з надвірними спорудами є відповідач - ОСОБА_4 . Відповідно до Висновку експерта № 43/24 від 27.12.2024 року за результатами проведеної земельної-технічної експертизи експертом надані варіанти розподілу земельних ділянок розташованої на неї будівлі з надвірними спорудами, тому позивачка звернулась до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 28.05.2025 року було відкрито загальне позовне провадження по справі з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 14.01.2026 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні просив позовну заяву задовольнити з урахуванням поданих уточнень заяви про зменшення позовних вимог з викладеними обґрунтуваннями.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, просила відмовити в частині позовних вимог щодо земельної ділянки площею 0,0565 га, кадастровий номер 5121085400112:001:0338, загальною площею 0,113 га, розташованої та адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на викладені пояснення.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,113 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5121085400112:001:0338, яка надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Біляївського районного суду Одеської області, № 496/239/16-ц, від 17.02.2016 року.

Згідно рішення Біляївського районного суду Одеської області, № 496/431/16-ц, від 25.03.2016 року, ОСОБА_3 є власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами: двома сараями, літньою кухнею, вбиральнею, погрібом, кладовою, цистерною, мощінням та огорожею, який розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою вирішення питання щодо можливості визначення варіантів поділу в натурі земельних ділянок та будівлі з надвірними спорудами позивач звернулась до судового експерта, яким 27.12.2024 року був підготовлений висновок земельно-технічного та будівельно-технічного експертного дослідження.

Згідно висновку експерта № 43/24 від 27.12.2024 року за результатами проведеної земельної-технічної експертизи експертом надані варіанти розподілу земельних ділянок розташованої на неї будівлі з надвірними спорудами.

На підставі ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Вимогами ст. 15 ЦК України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

На підставі статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Частинами 1 та 3 ст. 367 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Пунктами 1.2, 2.1, 2.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, яка затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 визначено, що поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

При визначенні порядку користування спірним нерухомим майном суд бере до уваги, що запропонований позивачкою варіант є найбільш наближеним до належних сторонам ідеальних часток у праві власності.

Відповідач не заперечує проти встановлення запропонованого позивачкою порядку користування нерухомим майном (домоволодінням).

Що стосується виділення сторонам в натурі в окрему інвентарну одиницю земельної ділянки, то вказана вимога є безпідставною та не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 125 ЗК України - право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою, за вимогами ст.126 ЗК України, оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19.05.2016 року у справі №496/6024/15, визнано частково недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ№111413, виданий 24 травня 2007 року Холоднобалківською сільською радою Біляївського району Одеської області, на земельну ділянку площею 0,113 га, та розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Тому суд погоджується із викладеним поясненнями представника відповідача про те, що відсутні підстави для припинення права спільної часткової владності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельну ділянку загальною площею 0,113 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , так як відповідач не є співвласником даного нерухомого майна.

Доказів того, що земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана у користування відповідачу по справі, суду не надано, тобто не підтверджено право власності відповідача на вказану земельну ділянку.

Отже, питання виділу частини земельної ділянки в користування сторонам входить до компетенції органу місцевого самоврядування, а тому за відсутності спору у позивача із цією особою, відсутні підстави для виділу земельної ділянки в судовому порядку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, суд виходить з того, що висновком експерта визначена технічна можливість виділення співвласникам частини домоволодіння, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про можливість виділу частини домоволодіння в натурі в окрему інвентарну одиницю розташованого в АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту, визначеного висновком експертизи, тому в цієї частині позовні вимоги знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню, в іншої частині позовних вимог відмовити за обставин наведених вище.

Керуючись ст.ст. 60, 62, 63, 70, 71 СК України, ст. 364, 368, 371, 372 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Виділити в натурі ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , 1/2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити ОСОБА_3 , в натурі в окрему інвентарну одиницю домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1 , у складі приміщень: 1 - коридор 8,3 кв.м.; 2 житлова кімната 9,65 кв.м.; 3 - житлова кімната 12,65 кв.м.; 4 – кладова 5,25 кв.м.; 5 веранда 8,15; Б – сарай; В – сарай; Г - літня кухня; Д – кладова; Е – льох; Ж вбиральня; №1 – огорожа; І – частина мостіння.

Визнати право власності за ОСОБА_3 , на домоволодіння розташоване в АДРЕСА_1 , у складі приміщень: 1 - коридор 8,3 кв.м.; 2 -житлова кімната 9,65 кв.м.; 3 - житлова кімната 12,65 кв.м.; 4 – кладова 5,25 кв.м.; 5 – веранда 8,15; Б – сарай; В – сарай; Г - літня кухня; Д – кладова; Е – льох; Ж – вбиральня; №1 огорожа; І – частина мостіння.

Виділити в натурі ОСОБА_4 РНОКПП – НОМЕР_2 в окрему інвентарну одиницю 1/2 частку будинку розташованого в АДРЕСА_1 , у складі приміщень: А - житлова кімната 14,13 кв.м.; 1-1 - житлова кімната 20,8 кв.м.; №2,3 – огорожа; І – частина мостіння; ІІ – цистерна.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на будинок розташований в АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Горяєв

З урахуванням розрахунку ДСА України щодо необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23, чисельність суддів Біляївського районного суду, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб (штатна кількість – 12 суддів, але фактична кількість суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ на теперішній час – 5 суддів (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, тому з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту рішення суду, яку було складено 05.10.2026 року.