Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №495/3332/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/3332/26

№ провадження 2-др/495/35/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Вініченко О.В.

справа № 495/3332/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 серпня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» кредитну заборгованість у загальному розмірі 29 329, 00 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 13 300,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 14 034,00 грн; заборгованість по комісії – 1 995,00 грн.

Проте, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 03 серпня 2026 року по справі № 495/3332/26 не вирішено питання щодо відшкодування Позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача (заявника) звертає увагу, що понесені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються копією договору про надання професійної правничої допомоги від 08.04.2026 року; рахунком – фактура; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, що вже містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по оплаті послуг Адвокатського об`єднання «ПРАВОВИЙ БАЛАНС» за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3- 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд розглядає заяву представника позивача (заявника) без участі сторін, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи встановлено, що 03 серпня 2026 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області ухвалив заочне рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнив частково.

Вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» кредитну заборгованість у загальному розмірі 29 329, 00 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 13 300,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 14 034,00 грн; заборгованість по комісії – 1 995,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2170, 30 грн.

В іншій частині в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - відмовив.

31 серпня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судових витрат на правничу допомогу.

Згідно зі ст. 133 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі «Баришевський проти України», п. 88 Рішення у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 755/4666/22 (провадження № 61-4935св23) зазначено, що: «чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат».

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 303/1430/18 (провадження № 61-2451св22) зазначено, що: «відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено».

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Разом з тим, важливо наголосити, що вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу необхідно враховувати, що:

право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 137, 141 ЦПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою, а саме до закінчення судових дебатів;

потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Аналогічні висновки викладені у додатковій постановах Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19, від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 у справі № 917/304/21, від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18, від 07.11.2024 у справі № 906/835/23.

Так, у позові представник позивача зазначалось, що очікувані витрати на правову допомогу складають 5000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1.3 Адвокатське об`єднання «Правовий баланс» зобов`язується надавати професійну правничу допомогу, зокрема шляхом складання проєктів необхідних процесуальних документів, в тому числі, але не обмежуючись, листів, заяв, скарг, позовних заяв, клопотань, пояснень, відповідей, апеляційних чи касаційних скарг, інших процесуальних документів тощо.

За умовами п. 4.3 Договору розмір гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв є фіксованим та складає 5 000,00 гривень за одну позовну заву та включає в себе податкові зобов`язання, які сплачуються Адвокатським об`єднанням при отриманні такого гонорару. Відповідно до п. 4.5 Договору оплата гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв здійснюється Клієнтом не пізніше 6 місяців з дати набрання законної сили судового рішення в судовій справі в якій така позовна заява була подана до суду.

На підтвердження понесених ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрат на правничу допомогу у справі представником позивача надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 08.04.2026; рахунок – фактуру; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Тобто наданими доказами підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Враховуючи викладене, з огляду на загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, з урахуванням того, що відповідач розмір правничої допомоги не заперечує, а також зважаючи на те, що заочним рішенням суду від 03 серпня 2026 року позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено частково, що зумовлює покладання витрат на правничу допомогу на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягненню з позивача на корить відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4075,00 грн, пропорційно до задоволених позовних вимог: 5000 /заявлений розмір правничої допомоги/*81,5 /відсоток задоволених позовних вимог/:100% = 4075,00 грн.

Керуючись ст. 137, 141, 264, 270, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Доповнити заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/3332/26, зазначивши: «стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по оплаті послуг Адвокатського об`єднання «ПРАВОВИЙ БАЛАНС» за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 4075,00 грн».

В іншій частині в задоволенні заяви – відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст додаткового рішення складений 05 жовтня 2026 року.

Суддя: