Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №367/169/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 367/169/26

№ провадження 2/495/2253/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Вініченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород – Дністровському цивільну справу за позовною заявою Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо перемішеним особам, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент соціальної політики Рівненської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з гр. ОСОБА_1 суму надміру виплачених (у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам) коштів в розмірі 10 000, 00 грн, судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.03.2022 до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради (далі - Департамент) звернулася ОСОБА_1 (далі - Відповідач) з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, у якій було зазначено інформацію про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Згідно з пунктом 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (далі - Порядок № 332) допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.

На підставі поданої заяви, відповідно до Порядку № 332 та враховуючи гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначені Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі Закон №1706-VII), Відповідачу з урахуванням неповнолітньої дитини ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам на період з 01.03.2022 по 30.04.2022.

Враховуючи вищезазначене, розмір призначеної суми допомоги становив 5 000, 00 грн. (з розрахунку 2 000,00 грн. + 3 000,00 грн.) щомісячно, відповідно за період з 01.03.2022 по 30.04.2022, розмір допомоги складав 10 000,00 грн., що підтверджується рішенням від 14.04.2022.

Департаментом було нараховано та надіслано 20.04.2022 на центральний рівень списки внутрішньо переміщених осіб за березень-квітень 2022, до якого було включено інформацію про Відповідача.

Виплату допомоги Відповідачу профінансовано (зараховано кошти) 25.04.2022 в розмірі 10 000,00 грн. за період з 01.03.2022 по 30.04.2022.

Під час обміну інформацією з центральним рівнем 11.05.2022, у зв?язку з перебоями в роботі сайтів через технічний збій, Відповідачу 24.05.2022 повторно зараховано допомогу в розмірі 10 000,00 грн. за період з 01.03.2022 по 30.04.2022.

Пунктом 11 Порядку 332 передбачено, що у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Враховуючи вищезазначені обставини, Департаментом визначено обсяг надміру (повторно) виплачених коштів державної соціальної допомоги (в розмірі 10 000,00 грн.) внаслідок технічного збою в системі обміну інформацією та за мобільним номером, вказаним для контакту у заяві, неодноразово запропоновано повернути надміру (повторно) виплачені кошти.

12.11.2024 відповідачу надіслано вимогу, щодо повернення надміру (повторно) виплачених коштів в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн., 00 коп., рекомендованим листом.

Однак коштів відповідачем не повернено та не вжито заходів для їх реструктуризації.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до суду.

Відповідач відзив не надала.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

18 лютого 2026 року ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області справу надіслано за підсудністю на розгляд до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

13 березня 2026 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області справа прийнята до розгляду та по справі відкрито загальне позовне провадження.

18 березня 2026 року від Департаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

04 травня 2026 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті.

05 жовтня 2026 року суд ухвалою перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає вимогам ст. 280-281 ЦПК України.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, за результатами дослідження матеріалів справи, оцінки письмових доказів щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно довідки від 12.11.2024 № 126, виданої Департаментом соціальної політики Рівненської міської ради, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Департаменті соціальної політики Рівненської міської ради і отримувала допомогу ВПО. Станом на 12.11.2024 розмір переплати за період з 01.03.2022 по 30.04.2022 становить 10000 грн. /а.с. 4/

30.03.2022 ОСОБА_1 звернулась із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, зазначено відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ./а.с.5/

Відповідно до рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 14.04.2022 ОСОБА_1 призначено допомогу у загальній сумі 5000,00 грн./а.с. 6/

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб. /а.с. 7-8/

Департамент соціальної політики Рівненської міської ради надіслав ОСОБА_3 вимогу про повернення у місячний термін надміру виплачених коштів в розмірі 10000 грн 00 коп./а.с. 9/

Нормативне обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Механізм взяття на облік внутрішньо переміщених осіб встановлено Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Призначення та виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам регулюється Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

Відповідно до пункту 3 Порядку №332 в редакції від 20.03.2022 року, яка діяла станом на час звернення Відповідачки з відповідною заявою, допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену ocoбу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб,у таких розмірах:для осіб з інвалідністю та дітей 3000 гривень, для інших осіб 2000 гривень.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України № 457від 16.04.2022 до пункту 3 Порядку внесено зміни, за яким допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених.

Цією ж постановою Уряду України № 457 від 16.04.2022, із змінами, внесеними згідно з постановами № 507 від 29.04.2022 - застосовується з 1 травня 2022 року та № 602 від 17.05.2022, пункт 3 Порядку доповнено абзацами 9 та 10 наступного змісту:

Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

17.05.2022 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 602 Порядок № 332 доповнено пунктом 11, який визначає, що у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Згідно зі статтею 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У справі, яка розглядається, предметом позову є стягнення з ОСОБА_1 суми надміру виплачених коштів у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 10 000 грн, які були помилково повторно зараховані відповідачу 24.05.2022.

З матеріалів справи судом встановлено, що вимога про повернення безпідставно отриманих коштів мотивована наступним: «відповідно до вказаних вище змін в законодавстві, станом на 30.04.2022 Київська область відсутня в Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Мінінтеграції від 25.04.2022 № 75, з 01.05.2022 виплату допомоги ВПО припинено.

Отже з 01.05.2022 Ви втратили право на отримання грошової допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, у відповідності до норм чинного законодавства України.

Депаратаментом було нараховано та надіслано на центральний рівень списків внутрішньо-переміщених осіб 20.04.2022 за березень-квітень 2022 року до якого було включено ОСОБА_1 , відповідно до заяви для виплати допомоги на проживання внутрішьно переміщеним особам. Виплати профінансовано 25 квітня 2022 року в розмірі 10000 грн.

Повторне надіслання коштів за той же період було проведено через технічний збій при обміні інформації з центральним рівнем 11.05.2022, у зв`язку з перебоями в роботі сайтів з технічних причин. Профінансовано 24.05.2022 в розмірі 10000 грн 00 коп».

Тобто, вимогу про повернення надміру виплачених коштів позивач мотивує як змінами у законодавстві, так і перебоями в роботі сайтів, через які стався технічний збій, унаслідок чого кошти було сплачено помилково.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

У статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, згідно з частиною першою статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Такі висновки відповідають усталеній практиці Верховного Суду та викладені у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц Великої Палати Верховного Суду, яка вважає, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів.

У справі «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04, остаточне рішення від 20.01.2012) Європейський суд з прав людини у пункті 71 рішення вказав: «... потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatismutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovaandPiпev. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впpoвaджують aбo не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мaти можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій aбo уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного oргaну повинен покладатися на caму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic),п. 58, а також рішення у справі «Гаші проти Хорватії» (Gashiv.Croatia), заява № 32457/05,п. 40,від 13.12.2007та у справі «Tpro проти Хорватіі» (Trgov. Croatia),заява № 35298/04,п. 67, від 11.06.2009).

У справі, яка розглядається, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність саме помилковості здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата. Недобросовісність відповідача також судом не встановлена.

Суд також звертає увагу, що вказана вимога про повернення надміру виплачених коштів підписана 04.11.2024, надіслана відповідачу 06.12.2024.

Станом на 04.11.2024 Порядок № 332 діяв у редакції від 25.09.2024, пункт 29 якого передбачав, що у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Втім з матеріалів справи не видається за можливе встановити чи дотримано позивачем вищеописані законодавчі приписи, зокрема щодо строків повідомлення.

Згідно із вимогами ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладені норми матеріального та процесуального права, на підставі повно та всебічно досліджених доказів, надавши оцінку їх належності, допустимості, достатності, об`єктивності, та у їх логічному взаємозв`язку, врахувавши, що позивачем належним чином позовні вимоги не обґрунтовані, не доведено наявність як технічної помилки під час розрахунків, так і недобросовісність дій відповідача, суд вважає, що позовні вимоги Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо перемішеним особам - не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 1212, 1215 ЦК України, ст. ст. 76, 77, 79, 80, 89, 258, 263, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо перемішеним особам – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Департамент соціальної політики Рівненської міської ради, код ЄДРПОУ 03195441, адреса: вул. Соборна, 12, м. Рівне, 33028.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса нреєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 05 жовтня 2026 року.

Суддя: