Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №494/2515/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

05.10.2026

Справа № 494/2515/26

Провадження № 3/494/580/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 ( зі змінами та доповненнями далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2026 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Суд вважає зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів; постійним повітряними тривогами на території Одеської області, а тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ВАД №764418 від 15.09.2026 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 15.09.2026 р о 17.00 год в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 умисно погрожував фізичною розправою та виражався нецензурною лайкою в сторону своєї дружини ОСОБА_3 , що проживає разом з ним, чим завдав шкоди психічному здоров`ю та вчинив домашнє насильство психологічного характеру, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 31.10.2026 року.

В судове засідання 05.10.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, а саме в телефонному режимі, про що свідчить телефонограма б/н від 29.09.2026 р. Причини неявки не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надсилав.

Потерпіла також у судове засідання 05.10.2026 р не з`явилася. Причини неявки не повідомила, повідомлена належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надсилала.

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін,

предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 достовірно знаючи, що відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення, був повідомлений про розгляд справи, однак у судове засідання не з`явився і доказів з приводу поважності причин неявки в судове засідання, не надав.

За таких обстави, у зв`язку з введенням воєнного стану на території України, з урахуванням ігнорування ОСОБА_1 виклику до суду та відсутністю з його боку будь-яких клопотань, заяв, та взагалі зацікавленості у розгляді справи, яка перебуває у провадженні суду з 28.09.2026 року, оскільки подальше перенесення судового розгляду призведе до можливого затягування розгляду справи, а тому суд доходить висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності».

Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність конкретної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої особи, свідків, а також іншими документами. При цьому жоден окремий доказ не має наперед установленої сили.

Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Водночас стаття 280 КУпАП покладає на суд обов`язок з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна конкретна особа у його вчиненні.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, у тому числі психологічного характеру, внаслідок якого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої особи.

Суд враховує, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, про що зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення. Разом з тим, невизнання вини є способом реалізації права особи на захист, саме по собі не може тлумачитися проти неї, але водночас не є обставиною, яка автоматично спростовує інші докази, досліджені судом. Закон не ставить можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності у залежність від визнання нею вини. Висновок про винуватість має ґрунтуватися не на факті невизнання вини і не виключно на протоколі про адміністративне правопорушення, а на сукупності належних, допустимих та достатніх доказів.

У даній справі суд оцінює протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №764418 від 15.09.2026 року не ізольовано, а у сукупності з рапортом від 15.09.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 . За результатами їх сукупної оцінки суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 психологічного домашнього насильства, викладені у протоколі, а невизнання ним вини не спростовує встановлених судом фактичних обставин.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №764418 від 15.09.2026 року, рапортом від 15.09.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_3 .

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Разом з цим, враховуючи встановлені судом обставини, при накладенні на ОСОБА_1 стягнення, суд згідно з вимогами статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про його особу, яка до адміністративної відповідальності притягається вперше. Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 – не встановлено.. Обставину, що обтяжує відповідальність – не встановлено.

Отже, накладаючи стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, та вважає, що для виправлення та перевиховання останнього доцільно застосувати стягнення у виді 340 гривень штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Доказів звільнення від сплати судового збору- матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 40-1,173-2, 283, 284, 294 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Державної судової адміністрації України, 050 (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ банку 37567646) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити, що відповідно до статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що на підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Суддя І.А. Римар