Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №703/4655/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2118/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №703/4655/26 Категорія: на ухвалуПроценко А. М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії

суддів: Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.,

секретаря: Івануси А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2026 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича та Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання протиправною та скасування постанов приватного виконавця, визнання недійсним електронних торгів ДП «СЕТАМ», скасування акту про передачу майна стягувачу,-

в с т а н о в и в :

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 , приватного виконавця Недоступа Д.М., Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця, визнання недійсним електронних торгів ДП «СЕТАМ», скасування акту про передачу майна стягувачу.

20 липня 2026 року позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просив суд заборонити приватному виконавцю Недоступу Д.М. та ДП «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії щодо проведення примусового продажу, оцінки, опису та винесення на електронні торги належного йому земельного паю площею 3.0487 га, кадастровий номер 7123781000:02:001:0535, та накласти арешт на вказаний земельний пай до вирішення спору по суті.

В обгрунтування підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 зазначив, що існує реальна загроза продажу майна позивача — житлового будинку та земельного паю від протиправного розкрадання, оскільки постановою приватного виконавця Недоступа Д.М. від 05.06.2026 у ВП № 79138423 примусово призначено експерта-оцінювача для вилучення та продажу цінного майна позивача — земельного паю з загальною площею 3.0487 га та з кадастровим номером 7123781000:02:001:0535 на підставі штучно роздутого боргу в 400 558,70 грн.

Крім того, заявник зазначив, що вищий контролюючий орган держави — Міністерство юстиції України, розцінивши скарги позивача як обґрунтовані, офіційним листом від 15 липня 2026 року призначив позапланову перевірку діяльності приватного виконавця Недоступа Д.М. за фактами заниженої оцінки майна та приховування документів у виконавчій справі.

На переконання заявника невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що під час судового процесу єдиний земельний пай позивача буде безповоротно проданий третім особам через ДП «СЕТАМ», що унеможливить виконання рішення суду.

В зв`язку з вищевикладеним заявник просив суд на підставі ст. 149 - 151, 153 ЦПК України заборонити приватному виконавцю Недоступу Д.М. та ДП «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії щодо проведення примусового продажу, оцінки, опису та винесення на електронні торги належного заявнику земельного паю, площею 3.0487 га, кадастровий номер 7123781000:02:001:0535, та накласти арешт на цей земельний пай до вирішення спору по суті.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельний пай, що за адресою: Черкаська область, Смілянський район, Березняківська сільська рада, площею 3.0487 га, кадастровий номер 7123781000:02:001:0535, до вирішення цивільної справи по суті. Заборонено приватному виконавцю Недоступу Д.М. та ДП «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії щодо проведення примусового продажу, оцінки, опису та винесення на електронні торги земельного паю площею 3.0487 га, кадастровий номер 7123781000:02:001:0535.

Ухвала суду мотивована тим, що, з врахуванням тієї обставини, що у суду відсутні відомості про актуальний стан виконавчого провадження №79138423, доля земельного паю, щодо якого вирішується питання про примусову реалізацію, необхідності оперативного вирішення заяви про забезпечення позову, а також ризики переходу права власності до набувача внаслідок такої реалізації, що підлягає встановленню в процесі судового розгляду, є суттєвим при вирішенні питання про забезпечення позову саме такими способами, на які вказує позивач, а саме: і накладення арешту, і заборона вчиняти певні дії. Враховуючи, що у заяві наявні відомості щодо існуючого спору, його предмету, підстав та звернення заявника до суду з відповідним позовом про визнання недійсними результатів електронних торгів, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю Недоступу Д.М. та ДП «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії щодо проведення примусового продажу, оцінки, опису та винесення на електронні торги земельного паю площею 3.0487 га, кадастровий номер 7123781000:02:001:0535, та накладення арешту на вказаний земельний пай до вирішення спору по суті.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець Недоступ М.М. скерував до апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, вказуючи про те, що суд першої інстанції вдався до неповного встановлення обставин, які мають значення для справи а також порушив норми матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2026 року по справі № 703/4655/26 та прийняти нове рішення про відмову в забезпеченні позову ОСОБА_1 .

Скаргу обгрунтовує тим, що, після погашення частини боргу за виконавчими листами (359 765,00 грн) у зведеному виконавчому провадженні № 79138948 за рахунок передачі нерухомого майна боржника до стягувача за рахунок нереалізованого на прилюдних торгах майна (частини житлового будинку та частини земельної ділянки під будинком), залишилась непогашена заборгованість у розмірі 354 437,00 грн, виконавцем розпочато процедуру звернення стягнення на земельну ділянку боржника площею 3.0487 га, кадастровий номер 7123781000:02:001:0535, визначено вартість земельної ділянки та повідомлено сторони виконавчого провадження про таку вартість.

Скаржник звертає увагу на те, що позивачем ОСОБА_1 подано позовну заяву щодо захисту порушеного права в частині передачі в межах зведеного виконавчого провадження №79138948 від боржника ОСОБА_1 до стягувача, ОСОБА_2 частини житлового будинку та частини земельної ділянки під житловим будинком, за адресою АДРЕСА_1 , проте судом першої інстанції вжито заходів забезпечення позову щодо іншого майна боржника, а саме земельної ділянки с/г призначення площею 3.0487 га, кадастровий номер 7123781000:02:001:0535.

Також апелянт зауважує, що в позовній заяві ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними та скасувати процесуальні документи виконавчого провадження, що не стосуються проведення електронних торгів щодо частини житлового будинку та частини земельної ділянки під житловим будинком, за адресою АДРЕСА_1 , а саме: постанови про звернення стягнення на земельний пай від 05.06.2026 та постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця. Апелянт вважає, що вищезазначені процесуальні документи виконавчого провадження (постанова про стягнення основної винагороди виконавця та постанова про звернення стягнення на майно) мають окремий порядок оскарження в порядку Розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Також приватний виконавець вказує, що, заборонивши оскаржуваною ухвалою приватному виконавцю, Д. Недоступу вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на земельну ділянку, кадастровий номер 7123781000:02:001:0535, суд першої інстанці фактично зупинив виконання судового рішення, яке набрало законної сили у іншій справі з приводу іншого спору, що виходить за межі мети забезпечення позову та втрутився в дискредитаційні повноваження виконавця.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти вимог скарги та вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції ухваленою в повній відповідності до норм матеріального та процесуального права. Просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін як законну та обгрунтовану.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заслухавши учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб забороною вчиняти певні дії, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до частини третьої цієї статті, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову у цій справі суд першої інстанції на вказане уваги не звернув.

За матеріалами справи встановлено, що, звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» з реалізації належної позивачу ОСОБА_1 1/4 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 . Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Недоступа Д.М. про звернення стягнення на земельний пай боржника від 05.06.2026 року у виконавчому провадженні № 79138423. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Недоступа Д.М. про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні № 79138423. Визнати протиправним та скасувати акт приватного виконавця Недоступа Д.М. про передачу майна стягувачу (1/4 житлового будинку) від 09.06.2026 року у виконавчому провадженні № 79137882, який умисно приховується від позивача. Визнати протиправними та скасувати результати визначення вартості майна (оцінку 1/4 будинку), проведену приватним виконавцем Недоступом Д.М. у ВП № 79137882.

Таким чином, предметом оскарження за позовом є вимоги щодо визнання недійсними електронних торгів щодо реалізації частини житлового будинку, скасування акту про передачу нереалізованого майна, скасування постанов виконавця в ході процедуру звернення стягнення на земельну ділянку боржника площею 3.0487 га, кадастровий номер 7123781000:02:001:0535 та стягнення винагороди.

При цьому, апеляційний суд враховує, що підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Дії приватного виконавця при здійсненні своїх повноважень до призначення електронних торгів, зокрема щодо оцінки майна, не стосується правил проведення торгів, а відтак не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців (аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження №11-1200апп18), від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), від 15 лютого 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529 цс 19)).

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 січня 2025 року у справі № 643/23269/21.

Натомість, суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_1 та вказуючи на те, що позивачем обгрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, не врахував предмет та підстави позову. Більш того, поза увагою суду залишилося те, що заявник взагалі не обгрунтував яким саме чином накладення арешту та заборони вчиняти дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 7123781000:02:001:0535, може забезпечити належне виконання рішення суду у випадку задоволення позову щодо визнання недійсними торгів щодо реалізації 1/4 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , оскільки електронні торги, про недійсність яких заявляє позивач, не стосуються об`єкту нерухомості, про зупинення стягнення щодо якого просить позивач у заяві про забезпечення позову, а відтак правових підстав забезпечувати позов у такій формі в суду першої інстанції не було.

Накладення арешту на земельний пай та встановлення заборони вчинення будь-яких дій щодо проведення примусового продажу, оцінки, опису та винесення на електронні торги земельного паю виходить за межі мети забезпечення позову щодо визнання недійсними електронних торгів щодо реалізації частини житлового будинку та іншої земельної ділянки.

Обгрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на порушення приватним виконавцем Недоступом Д.М. порядку вчинення виконавчих дій в ході підготовчих дій з метою реалізації земельного паю загальною площею 3.0487 га, кадастровий номер 7123781000:02:001:0535 на підставі штучно роздутого боргу в 400 558,70 грн.

У даній справі забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо проведення примусового продажу, оцінки, опису та винесення на електронні торги належного позивачу земельного паю, накладення арешту на вказаний земельний пай до вирішення спору у контексті вимог позивача щодо незаконності дій виконавця є неналежним способом захисту, оскільки дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Положення статей 149–153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447–451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття таких заходів, як забезпечення скарги на дії, рішення виконавця шляхом зупинення реалізації майна, оскільки вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій належить виключно до компетенції виконавця. (постанова Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 752/26606/18).

Посилання заявника на призначення Міністерством юстиції України позапланової перевірки діяльності приватного виконавця Недоступа Д.М. за фактами заниженої оцінки майна та приховування документів у виконавчій справ не обгрунтовує припущення заявника щодо утруднення або неможливість виконання рішення суду і як саме, оскільки тільки результати такої перевірки, а не її призначення за зверненням ОСОБА_1 є належним доказом для підтвердження чи спростування дій/бездіяльності приватного виконавця Недоступа Д.М.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків на подачу та долучення доказів, зокрема витягну з ЄДР у кримінальному провадженні № 12026255350000162 від 25 серпня 2026 року, запиту приватного виконавця Недоступа Д.М. від 17 серпня 2026 року, відповідь адвоката Мельника В.В. від 27 серпня 2026 року, апеляційний суд зауважує, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 367 ЦПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність, що узгоджується із правовими висновками зробленими Верховним Судом у постановах від 11 вересня 2019 року у справі № 922/393/18, від 25 квітня 2018 року у справі № 911/3250/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 913/632/17, від 06 березня 2019 року у справі № 916/4692/15.

Також суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі прокурора Черкаської обласної прокуратури, як безпідставне.

За таких обставин у зв`язку із неповним встановленням судом обстави, які мають значення для справи, та порушення судом норм процесуального права, оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому колегія суддів доходить висновку, що ухвалу необхідно скасувати та у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Між тим це не перешкоджає позивачу звернутися з аналогічною заявою про забезпечення позову при наявності доказів наміру або дій відповідачів, які б могли істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 35, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича задовольнити.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2026 року про забезпечення позову - скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2026 року.

Судді