Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №704/956/24 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1424/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №704/956/24 Категорія: 302000000Дьяченко Д. О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.,

за участю секретаря Івануси А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Дружба» на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2026 року у справі за позовом Селянського (фермерського ) господарства «Дружба» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2024 року СФГ «Дружба» звернулося до суду із вказаним позовом, обгрунтовуючи його тим, що 25.03.2011 року між ОСОБА_1 та СФГ «Дружба» було укладено Договір (№ 6/н) оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7124087800:01:001:0107 площею 3,0648 га (рілля) для ведення сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту в адмінмежах Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області строком на 10 років.

Відповідно до п. 8 Договору, після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстровано у Тальнівському районному відділі Черкаської філії ДП "Центр ДЗК", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2012 року за № 712408784007225.

Отже, датою закінчення строку дії договору є 10.10.2022 року.

Необхідно також врахувати період, де діє норма про "автоматичне" поновлення договорів оренди землі сільськогосподарського призначення, під яку потрапили договори, строк дії яких закінчився у період 3 7 квітня по 18 листопада 2022 року. Автоматичне поновлення цих договорів передбачено Законом України від 24.03.2022 р. № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" (далі - Закон 2145-IX), який набрав чинності саме квітня 2022 року.

28.03.2022 року позивач, у строк та у спосіб, визначений Договором та законодавством України, направив цінним листом з описом за № 2040103880032 на адресу орендодавця ОСОБА_1 лист-повідомлення, який отримано ним 07.04.2022 року, з проханням розглянути його разом з приєднаним проектом додаткової угоди у місячний термін та прийняти рішення про поновлення договору оренди землі щодо вищевказаної земельної ділянки за кадастровими номерами 7124087800:01:001:0107 та укладення з орендарем додаткової угоди про поновлення цього договору оренди землі.

Будь-якої відповіді від орендодавця на вказаний лист-повідомлення позивач не отримав.

Лише 26.12.2022 року ОСОБА_2 (другий відповідач), як новий власник земельної ділянки, надіслав повідомлення позивачу про небажання поновлення договору з метою самостійного використання її для власних потреб.

Як вбачається з інформаційної довідки за № 329346654 від 17.04.2023 року, ОСОБА_1 , відповідно до договору дарування N? 2922 від 16.12.2020 року, відчужив земельну ділянку ОСОБА_2 .

Орендодавець не повідомляв позивача про намір змінити власника під час реалізації СФГ «Дружба» свого переважного права.

Разом з тим, зважаючи на порушення як орендодавцем так і новим власником (який не повідомив у відповідності до закону про набуття ним права власності на вказану земельну ділянку) строків повідомлення орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення, позивач намагався продовжити використовувати відповідну земельну ділянку за цільовим призначенням, нараховувати та сплачувати орендну плату, при цьому заборгованість з орендної плати відсутня.

Також 10.11.2022 року позивачем, по завершенню терміну дії договору оренди земельної ділянки, було направлено Заяву-вимогу про укладення Додаткової угоди про поновлення Договору оренди, що підтверджується повідомленням про вручення цінного листа з описом.

Разом з тим, додаткова угода про поновлення вищевказаного Договору не укладена.

Отже, з підстав викладених вище, враховуючи належне виконання своїх обов`язків за договором, відсутність відмови в поновленні договору у спосіб та строк, визначений законом, а також відсутність будь-яких інших заперечень щодо поновлення протягом місяця після закінчення строку договору, позивач вважає, що його право має бути захищене у судовому порядку, оскільки необгрунтоване зволікання відповідача від укладення додаткових угод про поновлення договору оренди землі та безпідставні вимоги відповідача про повернення земельної ділянки і спричинили даний спір.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі №б/н від 25.03.2011 року на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у редакції, яка наведена у позовній заяві.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що переважне право орендаря на поновлення договору діє лише за наявності наміру орендодавця здати ділянку в оренду іншим особам (за однакових умов пропозиції). Воно спрямоване на захист від конкуренції з іншими претендентами, а не на примусове продовження оренди всупереч волі власника.

Новий власник ділянки ОСОБА_2 у встановлений законом строк (26.12.2022) належним чином повідомив орендаря (СФГ «Дружба») про відсутність наміру поновлювати договір і намір використовувати землю самостійно для власних потреб.

Новий власник не передавав спірну земельну ділянку в оренду будь-яким третім особам, а почав обробляти її самостійно.

Позивач (СФГ «Дружба») звернувся з вимогою про укладення додаткової угоди до колишнього власника ( ОСОБА_1 ), який на той момент уже не володів ділянкою, і не надсилав відповідної вимоги новому власнику після отримання відомостей про зміну власника.

Отже, оскільки новий власник не передавав землю в оренду іншим особам і правомірно заявив про самостійне її використання, підстави для застосування переважного права орендаря відсутні, а позов є безпідставним.

14 травня 2026 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга СФГ «Дружба», в якій, вказуючи на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило суд скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що СФГ «Дружба» належно виконувало умови договору оренди. При цьому позивачем дотримано строки і процедури повідомлення відповідача про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк. Всупереч вимогам закону, позивача не було повідомлено про зміну власника земельної ділянки.

Крім того, в апеляційній скарзі акцентовано увагу на тому що відповідач ОСОБА_2 чинив перешкоди у використанні спірної земельної ділянки за призначенням у період автоматичного поновлення договорів, що передбачено Законом України від 24.03.2022 року №2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану».

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 – адвокат Тригуб О.М. вказує, що ОСОБА_1 жодних листів, повідомлень чи проектів додаткових угод від СФГ «Дружба» не отримував і не підписував.

Новий власник землі ОСОБА_2 , реалізуючи свої конституційні права та принцип свободи договору, задовго до закінчення строку договору – 26.12.2022 року – надіслав на адресу СФГ «Дружба» офіційну заяву – повідомлення. У ній він чітко зазначив, що не бажає поновлювати дію договору оренди на новий строк; має намір самостійно обробляти власну земельну ділянку; попереджає про недопустимість самовільного заволодіння ділянкою після 10.10.2023 року.

СФГ «Дружба» отримало вказане повідомлення, проте жодних зустрічних пропозицій чи заперечень не надало. Таким чином, волевиявлення орендодавця на припинення орендних правовідносин було висловлено завчасно, належним чином та у повній відповідності до закону. Орендар був заздалегідь попереджений і мав змогу скоригувати свою господарську діяльність.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, що 25.03.2011 року між ОСОБА_1 та СФГ «Дружба» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду була передана земельна ділянка з кадастровим номером 7124087800:01:001:0107, площею 3,0648 га (рілля) для ведення сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту в адмінмежах Павлівської сільської ради Тальнівського району (нині Звенигородського) району Черкаської області, строком на 10 років.

Відповідно до п. 35 даного договору дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п.8 договору договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважене право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, вищезазначений договір було поновлено на один рік, без волевиявлення сторін договорів оренди і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, судом встановлено, що термін дії спірного договору закінчувався 10 жовтня 2023 року.

Також судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 16.12.2020 року ОСОБА_1 подарував належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 7124087800:01:001:0107, площею 3,0648 га ОСОБА_2 .

Відповідно до заяви-вимоги про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 10.11.2022 р. СФГ «Дружба» просить ОСОБА_1 укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі №б/н від 25.03.2011 на той самий строк і на тих самих умовах.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом

У статті 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Відповідно до частин першої та другої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом статті 126-1 ЗК України якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Згідно з абзацом 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» набрав чинності 16 січня 2020 року.

Тобто, усі договори оренди землі, які були укладені до набрання чинності цього Закону поновлюються на умовах, визначених в цих договорах за встановленими законодавством правилами, які були чинні на момент їх укладення.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини восьма, дев`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Аналіз змісту цієї статті дає підстави стверджувати, що вона містить два законодавчих механізми такого поновлення: а) укладення договору оренди землі на новий строк з орендарем, який має переважне право перед іншими особами (частини перша-п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»); б) поновлення (продовження) існуючого договору оренди землі на той самий строк і на тих же умовах, які були передбачені договором, у загальному порядку; при цьому таке поновлення не передбачає наявності інших осіб, які виявили намір орендувати відповідну земельну ділянку (після закінчення строку дії існуючого договору), тобто в ситуації, коли переважне право орендаря не виникає (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Отже у Законі України «Про оренду землі» ототожнено поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» і «поновлення договору оренди землі», з використанням конструкції «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

У постанові від 19 грудня 2024 року у справі № 604/424/23 Верховний Суд дійшов висновку, що порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі».

У такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду.

Наведене також узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, відповідно до яких норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами (пункт 8.26 вказаної постанови).

У розглядуваній справі СФГ «Дружба», посилаючись на порушення строків направлення листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі укладеною.

Тобто, СФГ «Дружба» звернулось до суду за захистом свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.

Водночас за обставин справи вбачається, що ОСОБА_2 не уклав нового договору оренди з іншим орендарем, а також не підписав додаткову угоду із СФГ «Дружба» щодо нового строку договору оренди, висловивши своє небажання продовжувати строк дії договору оренди землі від 25 березня 2011 року, направивши позивачу лист-повідомлення від 26.12.2022, в якому повідомляє СФГ «Дружба» про те, що він є новим власником земельної ділянки, з кадастровим номером 7124087800:01:001:0107, площею 3,0648 га та зазначає, що він не бажає поновлювати дію договору і має намір самостійно обробляти орендовану СФГ «Дружба» земельну ділянку і використовувати для власних потреб на свій розсуд. Даний лист-повідомлення направлено на адресу СФГ «Дружба» поштовим відправленням Укрпошта з описом вкладення 26.12.2022 р., що підтверджується відповідною печаткою на описі вкладення.

Суд першої інстанції, з яким погоджується і колегія суддів, встановивши, що орендодавець висловив своє небажання продовжувати дію договору оренди, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до статті 316 ЦК України право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Правомочність власника - в його праві володіти, користуватися й розпоряджатися майном у межах, встановлених законом (випливає зі статті 317 ЦК України). Право користування є одним з видів речових прав на чуже майно (стаття 395 ЦК України).

Задля дотримання балансу між правами та законними інтересами власника та користувача (орендодавця та орендаря) законодавець передбачив, що власник -орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду, та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк; орендар, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами (постанова Верховного Суду 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17).

Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Для пролонгації відносини оренди та реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий строк необхідною є згода обох сторін, одного лише волевиявлення орендаря недостатньо.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що після закінчення строку дії договору оренди між ФГ «Дружба», як орендарем, і ОСОБА_2 , як орендодавцем, не досягнуто згоди щодо продовження дії договору оренди, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною, оскільки орендодавець повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати вказаний договір оренди.

Направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 08 березня 2024 року у справі № 604/425/23 (провадження № 61-18021св23), від 21 березня 2024 року у справі № 604/423/23 (провадження № 61-18123св23), від 08 травня 2024 року у справі № 604/483/23 (провадження № 61-17970св23), від 27 травня 2024 року у справі № 604/482/23 (провадження № 61-1799св24), від 28 травня 2024 року у справі № 604/648/23 (провадження № 61-4230св24), від 03 липня 2024 року у справі № 604/479/23 (провадження № 61-1195св24), від 05 липня 2024 року у справі № 604/630/23 (провадження № 61-4229св24), від 25 липня 2024 року у справі № 604/647/23 (провадження № 61-1805св24), від 08 серпня 2024 року у справі № 604/779/23 (провадження № 61-3971св24).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду - залишенню без змін.

З огляду на те, що судове рішення підлягає залишенню без змін, перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 35, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Дружба» – залишити без задоволення.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2026 року.

Судді: