Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №243/3002/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 243/3002/26 Номер провадження 33/814/981/26Головуючий у 1-й інстанції Соловйова О. О. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокум. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Писаренко К.С., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гуревича Р.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Гуревича Р.Г. – захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 09 вересня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою, 18.03.2026 року о 07-55 год. в м. Слов`янськ, вул. Колонтаївська, буд. 6, водій керував т.з. з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатору Драгер або пройти такий огляд у медичному закладі м. Слов`янська відмовився. Від керування т.з. відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся адвокат Гуревич Р.Г. – захисник в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що місцевий суд не взяв до уваги, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було безпідставно зупинено, оскільки поліцейськими не складалось будь-якої постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, у зв`язку з чим, всі подальші докази які зібрані в ході оформлення матеріалів справи є недійсними.

Вказує, що поліцейськими було допущено порушення проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки останній неодноразово зазначав, що він є військовослужбовцем, проте поліцейські проігнорували такі пояснення та не викликали Військову службу правопорядку для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Також зазначає, що поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 , які саме ознаки алкогольного сп`яніння в нього виявлені.

Крім того, захисник Гуревич Р.Г. також звернувся до апеляційного суду з клопотаннями про зупинення провадження у зв`язку із проходженням ОСОБА_1 військової служби та про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації із застосування за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначення останньому стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік.

Заслухавши виступ захисника Гуревича Р.Г. на підтримку поданої апеляційної скарги та поданих клопотань, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотань, приходжу до наступного висновку.

Так, захисник Гуревич Р.Г. клопотав перед судом про зупинення розгляду справи у зв`язку із проходженням ОСОБА_1 військової служби.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім того, відповідно до ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Так, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Також слід зазначити, що наведені вище положення ст. 268 та ст. 294 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за умови її повідомлення про час та дату розгляду справи належним чином.

Водночас необхідне наголосити, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності можливості брати участь у судовому засіданні безпосередньо, не позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, визначені у ст. 268 КУпАП, в тому числі, подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи, користуватися юридичною допомогою, мати захисника, надавати докази, тощо, і, відповідно, не позбавлена можливості забезпечити належним чином свій судовий захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що, на переконання суду, свідчить про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, достатнього рівня можливостей для здійснення ефективного судового захисту, а суду прийти до законного та обґрунтованого висновку, на підставі наявних в провадженні доказів, зібраних та скерованих сторонами до суду для ухвалення остаточного рішення у справі.

Таким чином, зважаючи на відсутність процесуально-визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі, одночасно враховуючи, що введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства, а а ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи та його інтереси в суді представляє захисник, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 18.03.2026 серії ЕПР 1 № 617823; направлення до закладу охорони здоров`я на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.03.2026; відеозапису події.

Зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 за викладених у протоколі та постанові суду обставин та був зупинений працівниками поліції.

Поряд із цим, суд не надає оцінку підставам зупинки транспортного засобу, оскільки зазначене перебуває поза межами предмету розгляду по даній справі.

В ході спілкування з ОСОБА_1 , у поліцейських виникли підозри про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про ознаки якого було повідомлено водія.

Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки з використанням спеціального технічного приладу, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду.

Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп`яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду.

Згідно з п.п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Однак, усупереч вимогам п. 2.5 ПДР, ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Водієві також було належним чином роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП.

Посилання захисника на те, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння та при складанні адміністративних матеріалів були порушені вимоги КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи.

Так, згідно із положеннями ст. 15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона правопорушення полягає саме в керуванні транспортним засобом та перебуванні у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (зі змінами).

Пунктами 6, 7 розділу І зазначеної Інструкції визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Зазначене також зафіксовано у ч. 2 ст. 266 КУпАП.

В той же час, стаття 266-1 КУпАП регламентує порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

З матеріалів справи та відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 керував цивільним транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 , був вдягнений у цивільний одяг та на запитання поліцейських, повідомив останнім, що є цивільною особою.

Будь-яких належних та допустимих доказів з приводу того, що ОСОБА_1 в цей час перебував при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із проходженням військової служби, надано не було.

Аналіз вищенаведених норм законодавства та встановлених обставин справи дає підстави дійти висновку, що ОСОБА_1 у час його зупинки працівниками поліції перебував в статусі водія приватного транспортного засобу, тобто є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а отже й проведення огляду на стан сп`яніння відповідає вимогам саме ст. 266 КУпАП.

На підставі наведеного, істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку оформлення відмови від його проходження, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.

Не підлягають задоволенню й вимоги захисника про застосування аналогії закону та прийняття рішення про не застосовування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 2 КУпАП Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Крім того, ст. 22 КУпАП передбачена можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення.

Однак згідно із Приміткою до вказаної статті, не можуть бути визначені малозначними правопорушення, передбачені частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

Тобто законодавцем чітко визначено правопорушення, які несуть підвищену суспільну небезпечність та не можуть бути визнані малозначними за будь-яких обставин.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 65 Розділу XI Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року № 3354-IX, суд для подолання правової прогалини може застосовувати у випадках, передбачених законом:

1) аналогію закону - шляхом застосування до неврегульованих суспільних відносин положень закону, який регулює подібні суспільні відносини;

2) аналогію права - шляхом застосування до суспільних відносин, не врегульованих нормативно-правовими актами, загальних принципів права.

Аналогія закону або аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, притягнення особи до юридичної відповідальності (ч. 4 ст. 65 Закону).

Враховуючи, що в даному випадку відсутні будь-які правові прогалини, що стосуються даної справи, та які б не регулювалися положеннями КУпАП, а санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік для водіїв є безальтернативною, підстав для накладення іншого стягнення, ніж передбаченого законодавством, не вбачається.

З огляду на викладене вище, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Гуревича Р.Г. – захисника в інтересах ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Апеляційну скаргу адвоката Гуревича Р.Г. – захисника в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 09 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду Н.М. Харлан