Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №537/8116/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/8116/25 Номер провадження 22-ц/814/4316/26Головуючий у 1-й інстанції ДРЯХЛОВ Є. О. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунально виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 червня 2026 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (надалі за текстом позивач, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в силу приписів Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у період з листопада 2022 по березень 2025 було виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води споживачам категорії населення і відповідні послуги були комунальними.

ОСОБА_1 була одним зі споживачів послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В результаті невиконання відповідачкою зобов`язань щодо оплати наданих послуг за період з 01 листопада 2022 року по 31 березня 2025 року у неї перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 19.12.2025 складала 17 304,34 грн. Окрім цього, позивачем на вказану суму заборгованості було нараховано індекс інфляції у розмірі 2 690,46 грн та 3% річних у розмірі 756,23 грн. За таких обставин позивач звернувся до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача зазначених вище сум.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 червня 2026 року позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води залишено без задоволення.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції Шишко Л.І., яка діє в інтересах ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» було подано апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» з ОСОБА_1 заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 17 304,34 грн. за постачання теплової енергії та постачання гарячої води в розмірі, індексу інфляції у розмірі 2 690,46 грн та 3% річних у розмірі 756,23 грн. за адресою: АДРЕСА_1 .

В доводах апеляційної скарги зазначає, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» не може погодитися з висновками суду першої інстанції та вважає оскаржуване рішення таким, що не ґрунтується на вимогах закону, воно не є законним та обґрунтованим, так як суд при його ухваленні неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим зробив помилкові висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи, судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Зазначає, що правовідносини між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», як виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та споживачами лівобережної частини міста Кременчука, що виникли в період з листопада 2022 року по березень 2025 року у зв`язку із передачею цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи «Навчально методичний центр з газової безпеки» та на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради від 20.10.2022 року № 1508, не можуть бути кваліфіковані у якості заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок правонаступництва.

Стверджує, що правовідносини між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та Відповідачем є нововиниклими, ґрунтуються на рішенні органу місцевого самоврядування та нових договорах, а не на перенесенні (трансляції) прав та обов`язків від ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ». Відсутність у рішенні виконкому Кременчуцької міської ради від 20.10.2022 № 1508 положень про перехід прав вимоги та заборгованості споживачів, що залишилась несплаченою перед попереднім постачальником (виконавцем) послуг виключає наявність ознак правонаступництва. Тому визначення іншої особи, яка надаватиме послуги із постачання теплової енергії та постачання гарячої води, сама по собі не може бути підставою для внесення змін до договору, що існував між споживачами та попереднім постачальником в частині зміни сторони на нового постачальника послуг. Отже, визначення нового надавача послуг рішенням органу місцевого самоврядування не є правонаступництвом у розумінні статті 512 ЦК України.

Акцентує увагу суду, що помилковим є висновок, що визначення рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на лівобережній частині міста Кременчука», у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки», кваліфікується як заміна кредитора у зобов`язанні в порядку статті 512 Цивільного кодексу України, крім того зазначає, що помилковим є висновок щодо застосування до спірних правовідносин положень статті 714 Цивільного кодексу України з огляду на фактичні договірні відносини, що виникли між ОСОБА_1 та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 455416595 від 08.12.2025.

Відповідач у період з листопада 2022 року по березень 2025 року була споживачем послуг ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з централізованого постачання теплової енергії та гарячої води, особовий рахунок НОМЕР_1 .

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при розрахунку заборгованості застосовано тариф, який не відповідає тарифу, що підлягав застосуванню до відповідача відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2026 року у справі № 524/2748/24. Водночас позивач, попри пропозиції суду, не надав розрахунку заборгованості з урахуванням зазначених висновків та наполягав на правильності здійсненого ним розрахунку. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для самостійного визначення ним розміру заборгованості за іншим тарифом, оскільки це суперечило б принципу диспозитивності, а позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є похідними від вимоги про стягнення основної заборгованості.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтею 162 ЖК України передбачено обов`язок особи, як власника квартири, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

За змістом частини першої статті 19 цього Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Наведене відповідає сталій позиції Верховного Суду, сформованій у справах №750/12850/16-ц від 26.09.2018, №642/2858/16 від 06.11.2019.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Нормами статті 12 Закону «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо від різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговування внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абзаців 1-3, 5, 8, 9, 11 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

У разі укладення колективного договору виконавець надає уповноваженій співвласниками особі необхідну кількість договорів, що забезпечує отримання договору кожним із співвласників багатоквартирного будинку. Колективний договір і договір з колективним споживачем можуть бути укладені з виконавцем за умови обладнання багатоквартирного будинку вузлом (вузлами) обліку, який (які) забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будинку.

У разі зміни тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з дня введення його в дію.

01 жовтня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1022 від 08 вересня 2021 року, якою затверджені публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії. Відповідно до п.3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори зі споживачами, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин, укладаються протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

В постанові Верховного Суду справа № 524/2748/24 зазначається, щодо неправомірної поведінки ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» щодо застосування до побутових споживачів тарифу на постачання теплової енергії та гарячої води в розмірі вищому, аніж був станом на 24.02.2022 є преюдицією і має бути враховано судами нижчих інстанцій без необхідності наново перевіряти чи встановлювати відповідні обставини.

Згідно статей 12,13,81ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки позивачем при визначенні розміру заборгованості застосовано тариф, який не відповідає тарифу, що підлягав застосуванню до відповідача з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2026 року у справі № 524/2748/24. При цьому позивач, будучи обізнаним із зазначеним правовим висновком, не надав суду належного розрахунку заборгованості із застосуванням відповідного тарифу, а наполягав на правильності власного розрахунку.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано не став самостійно визначати розмір заборгованості за іншим тарифом, оскільки це означало б фактичну зміну судом підстав та розміру заявлених позовних вимог усупереч принципу диспозитивності. Відтак, за відсутності належного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості правові підстави для її стягнення відсутні, а похідні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних також не підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунально виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" - залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: ______________________ С.Б. Бутенко ____________________ О.І. Обідіна