Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №279/4506/24 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/4506/24 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи) у місті Житомирі

цивільну справу №279/4506/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Копитовою Еллою Рафаєльївною,

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 листопада 2024 року, яке ухвалене під головуванням судді Волкової Н.Я. у місті Коростені,

у с т а н о в и в :

У липні 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» або ТзОВ «ФК «ЄАПБ» чи позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 . Просило стягнути заборгованість: за договором позики №176949 від 23 грудня 2021 року в сумі 23 774,23 грн, із яких: 10 256,41 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 13 517,82 грн - сума заборгованості за процентами; за договором позики №66631 від 15 січня 2022 року в сумі 8 070 грн, із яких: 3 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 620 грн - сума заборгованості за процентами, та 450 грн – сума заборгованості за комісією.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 23 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №176949. У відповідності до п.п.11 кредитного договору, укладання кредитного здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 08 січня 2024 року укладений договір факторингу №08012024, у відповідності до умов якого ТзОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, указаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 08 січня 2024 року до договору факторингу №08012024 (витяг із Реєстру боржників додається), ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23 774,23 грн, із яких: 10 256,41 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 517,82 грн - сума заборгованості за процентами. Також 15 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №66631, який підписаний електронним підписом позичальника, тобто ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання останньою одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер телефону відповідача. Між ТзОВ «ФК «Авіра Груп» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 05 січня 2024 року укладений договір факторингу №05012024, відповідно до умов якого, ТзОВ «ФК «Авіра Груп» передало (відступило) ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТзОВ «ФК «Авіра Груп» права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників. Згідно з Реєстру боржників від 05 січня 2024 року до договору факторингу №05012024 від 05 січня 2024 року, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8 070 грн, із яких: 3 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 620 грн – сума заборгованості за процентами; 450 грн сума заборгованості з комісії.

Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 15 червня 2023 року «Васьківська» змінила прізвище на « ОСОБА_2 » (а.с.68).

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 листопада 2024 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість в сумі 25 266,66 грн за кредитним договором №176949 від 23 грудня 2021 року, заборгованість в сумі 3 660 грн за кредитним договором №66631 від 15 січня 2022 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту видачі та реального перерахування відповідачу кредитних коштів за кредитними договорами. Так, у матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи (платіжні інструкції, меморіальні ордери, банківські виписки з особових рахунків), складені відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та положень НБУ, а також відсутні повні реквізити карткового рахунку відповідача. Надані позивачем розрахунки заборгованості, витяги з реєстру боржників та інформаційні листи не є первинними документами і не можуть вважатися підтвердженням виконання кредитної операції. Суд першої інстанції порушив норми процесуального права щодо розподілу тягаря доказування та принципів змагальності. Суд безпідставно поклав на відповідача обов`язок доводити факт повернення коштів у той час, коли позивачем не було доведено факт їх надання за стандартом більшої вірогідності доказів. Окрім того, суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, стягнувши за договором №176949 суму 25 266,66 грн, тоді як позивач просив стягнути 23 774,23 грн, а також навів у мотивувальній частині суперечливий розрахунок на суму 25 640,04 грн. Суд також помилково сприйняв зазначення персональних даних відповідача в шапці відзиву як погодження інформації з позовної заяви. Розмір нарахованих процентів та комісій є неспівмірним, суперечить принципам добросовісності, справедливості та розумності і викликає істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачеві, що є підставою для застосування норм ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів». Окрім того, висновки суду першої інстанції суперечать усталеній правовій позиції Верховного Суду, згідно з якою наявність та розмір заборгованості мають доводитися саме первинними документами.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТзОВ «ФК «ЄАПБ» апеляційну скаргу не визнав, просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

При цьому покликається на правомірність укладення договорів в електронній формі та спростування доводів про неотримання коштів частковою оплатою відповідачем боргу. Відсутність банківських виписок позивач пояснює банківською таємницею, зауважуючи, що відповідач мала повний доступ до свого карткового рахунку та могла самостійно надати докази відсутності зарахування коштів чи контррозрахунок, але не зробила цього. Оскільки кредитні договори та договори факторингу у встановленому порядку недійсними не визнавалися і діє презумпція їх правомірності, підстави для скасування рішення відсутні.

Частиною четвертою ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій ст. 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. При цьому дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11).

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення у цій справі, призначеній до розгляду без повідомлення учасників справи в межах строку, передбаченого нормами ЦПК України, є дата складення повного судового рішення - 02 жовтня 2026 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що кредитні договори правомірно укладені в електронній формі шляхом підписання одноразовими ідентифікаторами (SMS-кодами) та персональні дані відповідача повністю співпадають із зазначеними у її відзиві, за відсутності доказів звернення до правоохоронних органів. Суд визнав правомірним перехід права вимоги до нового кредитора за договорами факторингу та вважав факт видачі коштів підтвердженим, оскільки відповідач не надала доказів звернення про неотримання кредиту чи його повернення. Водночас, суд зменшив суму позовних вимог, обмеживши нарахування процентів та комісій виключно строком дії договорів та відмовивши у їх стягненні поза межами цього строку.

Колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом установлено, що 23 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №176949, згідно з умовами якого, останній наданий кредит на наступних умовах: сума кредиту 11 111,11 грн, термін кредиту 26 тижнів (182 днів), реальна річна процентна ставка 5530,90%, загальна вартість кредиту 26 300,01 грн (а.с.9-12).

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором В928 23 грудня 2021 року, таким же чином був підписаний паспорт споживчого кредиту до цього кредитного договору (а.с.14-15).

Згідно з таблицею обчислення, наданої позивачем, чиста сума кредиту становить 25 188,90 грн, що складається із: 11 111,11 грн - сума кредиту за договором, 14 077,79 грн - проценти за користування кредитом, а загальна вартість кредиту становить 26 300,01 грн (а.с.13).

Між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 08 січня 2024 року укладений договір факторингу №08012024, у відповідності до умов якого, ТзОВ «Селфі Кредит» передало (відступило) ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТзОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.16-18).

Відповідно до Реєстру боржників від 08 січня 2024 року до договору факторингу №08012024, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 23 774,23 грн, із яких: 10 256,41 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 517,82 грн - сума заборгованості за процентами (а.с.20).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 15 січня 2022 року укладений кредитний договір №66631, згідно з яким, останній наданий кредит на наступних умовах: сума кредиту 3 000 грн; термін кредиту 21 день, тобто до 04 лютого 2022 року; за користування кредитом позичальник сплачує кредитору 1277,5% річних від суми кредиту в розрахунку 3,5% на добу; комісія за надання кредиту 15%; спосіб отримання кредиту у безготівковій формі на реквізити платіжної банківської карти; загальна вартість позики 5 655 грн (а.с.26-27).

Згідно з графіком розрахунків до договору №66631 загальна вартість кредиту становить 5 655 грн, яка складається з: 3 000 грн - сума кредиту, 2 205 грн - процентів за користування кредитом, та 450 грн - комісії за надання кредиту (а.с.27).

Факт перерахунку коштів підтверджується інформаційною довідкою №86/07 від 02 липня 2024 року (а.с.77).

Між ТзОВ «ФК «Авіра Груп» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 05 січня 2024 року укладений договір факторингу №05012024, відповідно до умов якого, ТзОВ «ФК «Авіра Груп» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «ФК «Авіра Груп» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с.28-29).

Відповідно до Реєстру боржників від 05 січня 2024 року до договору факторингу №05012024, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8 070 грн, із яких: 3 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 620 грн - сума заборгованості за процентами; 450 грн - сума заборгованості з комісії відповідно до п.1.5 договору за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов`язаний сплатити комісію 15% від суми фінансового кредиту (а.с.31).

Частиною першою ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо кредитного договору №176949 від 23 грудня 2021 року.

Колегія суддів виходить із того, що відповідно до ст.ст.626,639,1046,1054,1055 ЦК України, кредитний договір є домовленістю сторін, укладається у письмовій формі, а обов`язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти виникає за умови надання кредитодавцем відповідних грошових коштів.

За змістом ст.ст.526,530,610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений договором строк.

Згідно зі ст.ст.12,76,78,80,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними доказами на підтвердження факту надання кредитних коштів та розміру заборгованості є, зокрема, первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Такий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 та від 11 вересня 2019 року в справі №755/2284/16-ц.

У разі заміни кредитора новому кредиторові мають бути передані документи, які засвідчують право вимоги та інформацію, необхідну для його здійснення, у тому числі документи, що підтверджують факт надання кредиту (ст.ст.516,517 ЦК України).

Разом із тим, позивачем ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано первинних документів, які б підтверджували перерахування відповідачу коштів за кредитним договором №176949 від 23 грудня 2021 року та їх фактичне отримання нею.

Надані позивачем розрахунки заборгованості самі по собі не підтверджують факту надання кредиту та не дають можливості перевірити правильність нарахування процентів, їх розмір і період нарахування, а також врахування платежів відповідача. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження заявленої заборгованості позивачем не надано.

При цьому позивач не заявляв клопотань про забезпечення доказів чи їх витребування та не обґрунтовував неможливість подання відповідних доказів, а тому відповідно до принципу змагальності несе ризик наслідків невчинення відповідних процесуальних дій.

Окрім того, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог, стягнувши 25 266,66 грн при заявлених позивачем 23 774,23 грн, а в мотивувальній частині рішення зазначив інший розмір заборгованості — 25 640,04 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №176949 від 23 грудня 2021 року належними та допустимими доказами не підтверджені, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо кредитного договору № 66631 від 15 січня 2022 року.

На відміну від попереднього договору, факт укладення кредитного договору №66631 від 15 січня 2022 року та отримання відповідачем кредитних коштів сторонами не заперечується та вказаний договір укладений в електронній формі.

Відповідно до ст.ст.205,207,638,639 ЦК України та ст.ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір є належною формою правочину, а його підписання одноразовим ідентифікатором є способом підписання електронного правочину.

ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «ФК «Авіра Груп» договір про споживчий кредит №66631 від 15 січня 2022 року, за умовами якого отримала 3 000 грн строком на 21 день із щоденною процентною ставкою 3,5%. Кредитні кошти та проценти за користування ними відповідачем не сплачені.

Із огляду на умови договору та відсутність доказів його належного виконання вимоги про стягнення 3 000 грн тіла кредиту та 2 205 грн процентів (3 000 ?3,5% х 21) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас вимога про стягнення 450 грн комісії задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої, другої ст.11 та частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавець не вправі встановлювати плату за дії, які є його власними обов`язками з обслуговування кредиту, а умови договору, що обмежують права споживача порівняно з установленими законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі №363/1834/17 виснувала, що кредитодавець не може стягувати зі споживача комісію за дії, які вчиняються на власну користь та є наслідком реалізації кредитодавцем своїх прав і обов`язків за кредитним договором. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21: якщо договором не визначено конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, які надаються споживачу та за які встановлено відповідну плату, умова про комісію є нікчемною.

Отже, вимога про стягнення 450 грн комісії є неправомірною та задоволенню не підлягає.

За таких обставин, за кредитним договором №66631 від 15 січня 2022 року з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 205 грн, із яких: 3 000 грн — заборгованість за тілом кредиту та 2 205 грн — проценти за користування кредитом. У задоволенні решти вимог за цим договором слід відмовити.

Враховуючи викладене, через невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 листопада 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Відповідно до пунктів третього та четвертого частини першої ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Проаналізувавши докази у справі та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції у відповідності до положень пунктів третього та четвертого частини першої ст.376 ЦПК України – скасуванню, із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень частини першої ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною тринадцятою даної статті передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Із огляду на викладене, виходячи із принципу пропорційності відшкодування судового збору до задоволених вимог також підлягає ухваленню нове судове рішення і в частині розміру стягнутого судового збору.

Зокрема, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за подання позовної заяви 495,08 грн судового збору.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої ст.382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у постанові, зокрема, вирішує питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3799,38 грн.

Відповідно до пункту другого частини третьої ст.389 ЦПК України, судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт перший частини шостої ст.19 ЦПК України). Ця справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись ст.ст.259,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Копитовою Еллою Рафаєльївною, задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №66631 від 15 січня 2022 року в сумі 5 205 грн, із яких: 3 000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло); 2 205 грн – сума заборгованості за процентами.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 495,08 грн судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 3 799,38 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини третьої ст.389 ЦПК України.

Головуюча Судді