Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №161/17202/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/17202/26 Провадження №33/802/951/26Головуючий у 1 інстанції:Філюк Т. М.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника Халупка С.В. на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 11.08.2026 о 22:18 год. в м. Луцьку міст пр-т. Соборності – Перемоги, керуючи транспортним засобом «Fiat Doblo» д.н.з. НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості, внаслідок чого здійснив наїзд на відбійник, в результаті транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3.б, п.12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що ОСОБА_1 не був присутній при розгляді справи місцевим судом, доступ до постанови забезпечено лише 10 вересня 2026 року, тому строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. Посилається на те, що постанова не містить належного аналізу причинно-наслідкового зв`язку між порушенням ПДР та пошкодженням майна. Вказує на те, що суд не встановив фактичну швидкість руху транспортного засобу, дорожні умови, стан дорожнього покриття, освітлення, наявність або відсутність дорожніх знаків, розмітки, технічний стан відбійника, можливість раптовість перешкоди. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 та його захисник Халупко С.В. в судове засідання апеляційного суду не з`явились, хоча належним чином та завчасно повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 23.09.2026 (а.с.28). Жодних клопотань від них про відкладення розгляду справи не надходило.

А тому відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Приписами ст.245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Твердження захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не заслуговують на увагу, так як повністю спростовуються матеріалами справи.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 743254 від 11.08.2026, складеного щодо нього за порушення вимог п.12.1, п.2.3б ПДР (а.с.1), схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.08.2026, де зафіксовані місце зіткнення транспортного засобу, напрямок руху транспортного засобу, розташування автомобіля після зіткнення, а також перелік видимих пошкоджень транспортного засобу (а.с.3), а також іншими матеріалами справи.

Приписами п.1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 1.9 ПДР передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2. 3. «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Відповідно до п.2 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція), Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Відповідно до п.12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Таким чином, з врахуванням погодніх умов, дорожнього покриття, ОСОБА_1 повинен був рухатись з такою швидкістю, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.

Досліджені у справі докази: дані схеми ДТП (місце зіткнення, розташування автомобіля після ДТП,), характер та локалізація механічних пошкоджень транспортного засобу, свідчать про те, що про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.

Апеляційний суд погоджується з висновками судді про те, що дії ОСОБА_1 , які полягали в порушенні п.2.3.б, п.12.1 Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, зі змісту оскаржуваної постанови судді вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об`єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 , у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.

Враховуючи вищенаведене, доводи захисника, які викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого суду.

Посилання апелянта на те, що в постанові судді пояснення свідка датовані 21 квітня 2026 року, тоді як подія відбулась 11 серпня 2026 року, не може свідчити про незаконність оскаржуваної ним постанови, оскільки це є опискою та не свідчить про недостовірність вказаного доказу.

Інших об`єктивних доводів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваній постанові, або свідчили б про порушення норм КУпАП при прийнятті рішення суддею, а також відповідних додаткових доказів в апеляційній скарзі не наведено і до апеляційного суду не надано. Досліджені судом докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

II О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Халупка С.В. – залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов