Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №161/15541/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/15541/26 Провадження №33/802/944/26Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Вічинюка М.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 вересня 2026 року щодо нього,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 17.07.2026 о 13 год. 43 хв., керуючи транспортним засобом марки Renault д.н.з. НОМЕР_1 в. м. Луцьк, по вул. Соборності 38, здійснюючи поворот ліворуч, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не надав перевагу в русі пішоходу ОСОБА_2 , який рухався по пішохідному переході, внаслідок чого здійснив на нього наїзд. Водієм ОСОБА_1 було порушено п.16.2. ПДР України, внаслідок чого пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не оспорює наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, однак вважає постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області незаконною в частині накладеного стягнення. Посилається на те, що він повністю визнав свою вину та розкаявся за вчинене, однак суддя цю обставину не врахував. Зазначає, що накладене стягнення негативно вплине на матеріальне становище його сім`ї, оскільки посвідчення водія є критично необхідним для виконання трудових обов`язків та отримання доходу, в той час як він є єдиним годувальником в сім`ї. Просить постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області в частині накладеного стягнення змінити, застосувавши до нього стягнення у вигляді штрафу.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу, просили змінити накладене судом стягнення, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.

Висновки судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому висновок судді в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Разом з тим, є безпідставними доводи ОСОБА_1 про незаконність постанови судді в частині накладеного стягнення.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, місцевим судом, з дотриманням вимог ст.33 КУпАП, належним чином були враховані характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, його сімейний стан, а також обставини, які пом`якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.

Під час розгляду даної справи, ОСОБА_1 вину визнав повністю, а судом першої інстанції не було встановлено наявності жодної обставини, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення.

При цьому судом було враховано і конкретні обставини даної справи, зокрема те, що ОСОБА_1 , при в`їзді на регульований пішохідний перехід, бачачи, що автомобіль праворуч зупинився перед пішохідним переходом, продовжив рух в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 ..

Відповідно до частини 1 статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З огляду на конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться ОСОБА_1 у провину, особу ОСОБА_1 , позбавлення права керування транспортними засобами є саме тим видом адміністративного стягнення, яке забезпечить легітимну мету. Застосування вказаного виду стягнення сприятиме усвідомленню ОСОБА_1 невідворотності настання адміністративної відповідальності, а також буде нести виховний та превентивний характер.

Підстав для зміни оскаржуваної постанови в частині накладення адміністративного стягнення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

II О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 вересня 2026 року щодо нього – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов