Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №761/26955/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26955/26

Провадження №1-кп/761/4177/2026

В И Р О К

іменем України

17 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду в м. Києві підготовчий розгляд кримінального провадження, відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42026000000000332 від 13.03.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого старшим оперуповноваженим у Департаменті військової контррозвідки СБУ, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 з 09.07.2007 проходить військову службу в Службі безпеки України.

08.02.2023 ОСОБА_5 призначено на посаду консультанта-експерта (з оперативних питань) 4 відділу Управління контррозвідувальних заходів з протидії посяганням на територіальну цілісність України Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 23.12.1993 № 3781-XII «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу, виконує функції представника влади.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 25.03.1992 № 2229-XII «Про Службу безпеки України» (далі - Закон № 2229-XII) Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

Статтею 3 Закону № 2229-XII встановлено, що діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України.

Правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною (ст. 4 Закону № 2229-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 2229-XII діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини. Органи і співробітники Служби безпеки України повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів окремі права та свободи особи можуть бути тимчасово обмежені у порядку і межах, визначених Конституцією та законами України.

Статтею 35 Закону № 2229-XII визначено, що співробітники Служби безпеки України самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони повинні відмовитись від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать чинному законодавству. За протиправні дії та бездіяльність вони несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Так, відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII«Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) до інформації про фізичну особу (персональні дані) належать відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Частиною 2 ст. 11 Закону № 2657-XII передбачено, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Згідно зі ст. 21 Закону № 2657-XII інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація.

Статтею 2 Закону України від 01.06.2010 № 2297-VI «Про захист персональних даних» (далі - Закон № 2297-VI) персональні дані визначено як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою (ч. 2 ст. 5 Закону № 2297-VI).

У свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 11 Закону № 2297-VI до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Частиною 6 ст. 6 Закону № 2297-VI встановлено, що не допускається обробка даних про фізичну особу, яка є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ст. 11 Закону України від 05.07.1994 № 80/94-ВР «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»(далі - Закон № 80/94-ВР) особи, винні в порушенні законодавства про захист інформації в системах, несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 1 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус (далі - Закон № 5492-VI) встановлено, що суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 5492-VI Реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.

Розпорядник Реєстру організовує і контролює надання доступу до інформації Реєстру (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону№ 5492-VI).

Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 6 Закону № 5492-VI розпорядник Реєстру надає у встановленому законодавством порядку засоби кваліфікованого електронного підпису, а також здійснює їх технічну підтримку та обслуговування.

Частиною 1 ст. 7 Закону № 5492-VI встановлено, що до Реєстру вноситься така інформація про особу: ім`я особи, дата народження/смерті, місце народження, стать, дата внесення інформації про особу до Реєстру, відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи, відомості про оформлені документи на постійне проживання за кордоном чи повернення на проживання в Україну, відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, відомості про громадянство або його відсутність та підстави набуття громадянства України, реквізити документів, виданих особі засобами Реєстру, а також документів, на підставі яких видані такі документи (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб`єкт, що видав документ, строк дії документа), реквізити документів, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою, відцифрований зразок підпису особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта), за згодою особи - відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України).

Частиною 3 ст. 8 Закону № 5492-VI передбачено, що внесена до Реєстру інформація є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону № 5492-VI особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену цим Законом.

Частиною 1 ст. 11 Закону № 5492-VI визначено, що право на отримання інформації з Реєстру реалізується у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону № 5492-VI надання інформації, відомостей або інших персональних даних про особу, що містяться у Реєстрі, здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини або за згодою самої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону № 5492-VI інформація, відомості або інші персональні дані про особу, що містяться в Реєстрі, верифікуються за електронними запитами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, переданими до Реєстру у процесі електронної взаємодії за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації з метою перевірки чи використання відомостей про осіб, які звертаються до них, за умови, що відповідні органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на отримання такої інформації про особу згідно із законом.

Доступ до інформації Реєстру в установленому порядку здійснюється уповноваженими суб`єктами після відповідної авторизації із збереженням інформації про особу, яка здійснила такий доступ, введені запити, витяги, час, дату, підстави зміни, перегляду, передачі та видалення або знищення персональних даних та іншої технологічної інформації (ч. 9 ст. 11 Закону № 5492-VI).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 784 затверджено Порядок ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації (далі - Порядок).

Відповідно до п. 19 Порядку доступ до Реєстру державним органам надається з дотриманням вимог законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про контррозвідувальну діяльність», КПК України та за наявності визначених законом підстав.

Державний орган і розпорядник Реєстру підписують регламент технічного доступу.

У регламенті з технічного доступу зазначаються підстави для отримання інформації (відповідні норми закону та реквізити справи (провадження) тощо). Державний орган під час пошуку за відповідними критеріями інформації в Реєстрі зобов`язаний надавати достовірну інформацію.

Відповідно до п. п. 20, 21, 22, 23 Порядку державні органи вживають заходів щодо забезпечення зберігання, запобігання несанкціонованому доступу та поширенню інформації з Реєстру, отриманої згідно з Порядком.

Відповідь програмними засобами Реєстру на запит державного органу надається згідно з регламентом з технічного доступу і документами, що надають право на отримання інформації з Реєстру.

Розголошення наданих персональних даних про особу забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Ідентифікація користувача Реєстру здійснюється шляхом використання особистого ідентифікатора й пароля користувача та кваліфікованого електронного підпису.

Доступ до інформації, що обробляється у Реєстрі, здійснюється з використанням засобів електронної ідентифікації, що відповідають вимогам законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, у межах реалізації своїх повноважень.

Правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг визначено Законом України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі - Закон № 2155-VIII).

Закон № 2155-VIII регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб`єктами владних повноважень у процесі надання і отримання послуг електронної ідентифікації, гаманців з цифровою ідентифікацією та електронних довірчих послуг, процедури надання таких послуг, нагляду і контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 11-1 Закону № 2155-VIII користувачі послуг електронної ідентифікації зобов`язані забезпечувати конфіденційність та неможливість несанкціонованого доступу інших осіб до засобу електронної ідентифікації, невідкладно повідомляти надавача послуг електронної ідентифікації про підозру або факт компрометації засобу електронної ідентифікації, надавати достовірну інформацію, необхідну для отримання послуг електронної ідентифікації, своєчасно надавати надавачу послуг електронної ідентифікації інформацію про зміну ідентифікаційних даних, які містить засіб електронної ідентифікації, не використовувати засіб електронної ідентифікації у разі його компрометації.

Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1073 затверджено Положення про національну систему біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства (далі - Положення), яким врегульовано порядок впровадження та функціонування національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства (далі - національна система), а також визначено її структуру та призначення.

Відповідно до п. 3 Положення національна система - це автоматизована система, створена в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, за допомогою якої забезпечується встановлення особи іноземця та особи без громадянства, які в`їжджають в Україну, виїжджають з України, здійснення контролю за додержанням ними правил перебування на території України та виконання суб`єктами національної системи повноважень та завдань, визначених Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Пунктом 4 Положення визначено, що обробка персональних даних у національній системі, у тому числі їх зберігання, здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Згідно із п. 5 Положення суб`єктами національної системи є ДМС, Адміністрація Держприкордонслужби, Національна поліція, МВС, БЕБ, Державне бюро розслідувань, МЗС, закордонні дипломатичні установи, Мінінфраструктури, СБУ, Управління державної охорони, Служба зовнішньої розвідки, Національне антикорупційне бюро та Міноборони.

Функціонування національної системи забезпечує ДМС, яка є розпорядником (п. 6 Положення).

Пунктом 7 Положення встановлено, що адміністратором національної системи є адміністратор Реєстру.

Згідно з п. 11 Положення біометричні дані (параметри) особи фіксуються суб`єктом національної системи відповідно до наданих повноважень з використанням робочих станцій та вносяться до відомчої інформаційної системи суб`єкта національної системи.

Пунктом 12 Положення передбачено, що суб`єкти національної системи відповідають за достовірність та своєчасність внесення інформації до відповідних відомчих інформаційних систем. Цілісність інформації, яка обробляється в національній системі, забезпечується шляхом застосування електронного цифрового підпису в порядку, визначеному законами України «Про електронний цифровий підпис» і «Про електронні документи та електронний документообіг».

Процедури інформаційної взаємодії між суб`єктами національної системи, використання технологій доступу до інформації національної системи, типів наборів даних, обсяг та структура даних, до яких надається доступ, визначаються відповідно до потреб суб`єкта національної системи та зазначаються у регламентах технічного доступу (п. 13 Положення).

Відповідно до п. 14 Положення суб`єкти національної системи вживають заходів щодо забезпечення зберігання, запобігання несанкціонованому доступу та поширенню інформації з національної системи, отриманої згідно із Положенням.

Пунктом 15 Положення встановлено, що для біометричної ідентифікації особи взаємодія суб`єктів національної системи здійснюється у формі запитів та відповідей у вигляді наборів даних, які можуть містити інформацію про прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дату народження, стать, місце народження, паспортний документ та його електронний вигляд, біометричні дані (параметри), перетин державного кордону та інші відомості.

Відповідно до п. 16 Положення доступ до інформації національної системи надається уповноваженим посадовим і службовим особам суб`єктів національної системи з використанням засобів електронного цифрового підпису.

Під час досудового розслідування встановлено, що на підставі листа Служби безпеки України від 06.05.2024 № 5/7153 про надання доступу та підключення до інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний демографічний реєстр» ОСОБА_5 надано доступ до національної системи із присвоєнням ім`я користувача (логіна) у системі «SBU_NVKau».

ОСОБА_5 також отримав електронний цифровий підпис ІКС КНЕДП СБУ та під особистий підпис був попереджений про необхідність вжиття заходів щодо забезпечення зберігання персональних даних фізичних осіб, отриманих з національної системи, запобігання несанкціонованому доступу до них та їх поширенню.

Таким чином, під час обіймання посади ОСОБА_5 для здійснення своїх службових повноважень отримав доступ до автоматизованої системи «Національна система біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства» на підставі закріпленого за ним програмно-технічного засобу авторизації користувача у вигляді логіна «SBU_NVKau» та зобов`язався не розголошувати персональних даних.

Разом з тим установлено, що 29.12.2025 приблизно о 11 год 20 хв до ОСОБА_5 з абонентського номера НОМЕР_1 в застосунку «WhatsApp» звернувся ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з проханням перевірити наявну інформацію стосовно громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , або інших громадян України з таким самим прізвищем та роком народження.

У той же день, в період приблизно з 11 год. 20 хв. по 15 год. 48 хв. у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на несанкціоноване копіювання та передачу інформації, яка оброблювалася в автоматизованій системі «Національна система біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства» третім особам.

Так, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду консультанта-експерта (з оперативних питань) 4 відділу Управління контррозвідувальних заходів з протидії посяганням на територіальну цілісність України Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, тобто будучи працівником правоохоронного органу, діючи всупереч вимог законів України № № 2657-XII,2297-VI, 80/94-ВР, 2229-XII, 5492-VI та Порядку, маючи право доступу до інформації з обмеженим доступом, яка зберігається у національній системі, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, 29.12.2025 приблизно о 15 год 48 хв, перебуваючи за місцем несення служби в приміщенні Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України за адресою:м. Київ, вул. Золотоворітська, 7, із використанням електронно-обчислювальної машини (комп`ютера), ідентифікаційних ознак якого під час досудового розслідування не встановлено, з IP-адреси НОМЕР_3 , використовуючи ім`я користувача « ОСОБА_8 », увійшов до національної системи та здійснив пошуковий запит за такими даними: прізвище - ОСОБА_9 , ім`я - ОСОБА_10 , по батькові - ОСОБА_11 .

У результаті запиту ОСОБА_5 отримав для перегляду конфіденційну інформацію, яка зберігалася у національній системі, стосовно громадян України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , у якій містилися такі відомості: фотокартки, прізвище, ім`я та по батькові, дата та місце народження, місце проживання, унікальний номер запису в Реєстрі, РНОКПП, номери мобільних телефонів запитуваних осіб, яку надалі частково несанкціоновано скопіював шляхом фотографування витягу національної системи.

29.12.2025 приблизно з 15 год 50 хв до 15 год 53 хв ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи за місцем несення служби в приміщенні Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України за адресою:м. Київ, вул. Золотоворітська, 7, з абонентського номера НОМЕР_6 в застосунку «WhatsApp» надіслав ОСОБА_6 на мобільний термінал з абонентським номером НОМЕР_1 інформацію з автоматизованих систем у вигляді таких текстових повідомлень: «Их три», «Ваш - ІНФОРМАЦІЯ_5», «С Харькова», « ОСОБА_12 », «Запорожская», «ІНФОРМАЦІЯ_4», «Третий», «ІНФОРМАЦІЯ_3, из Рубежного», « НОМЕР_7 », «Еще что нибудь?». Крім того, у вказаний період часу ОСОБА_5 передав фотокартку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка містилася у національній системі.

Указані дії ОСОБА_5 призвели до несанкціонованого копіювання та витоку інформації, яка оброблювалася в автоматизованій системі «Національна система біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства».

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, що призвело до її витоку, особою, яка має право доступу до такої інформації, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 362 КК України.

Так, між прокурором та підозрюваним за участі захисника було укладено угоду про визнання винуватості 29.06.2026 у кримінальному провадженні №42026000000000332 від 13.03.2026.

Відповідно до умов вищезазначеної угоди 29.06.2026, ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 з прокурором у кримінальному провадженні №42026000000000332 від 13.03.2026 - ОСОБА_13 за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали дану угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст.362 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, беззастережне визнання ОСОБА_5 своєї винуватості, а також узгодили призначення покарання останньому за ч. 2 ст.362 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, з призначенням додаткової міри покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов`язані з доступом до автоматизованих систем, інформаційно-комунікаційних систем, державних баз даних та реєстрів строком на 1 рік.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.

В ході судового розгляду обвинувачений, захисник та прокурор, кожен окремо, підтвердили суду, що угода про визнання винуватості між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між прокурором та обвинуваченим у присутності захисника, угода, відповідає вимогам КПК України, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення та також кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 362 КК України, якнесанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, що призвело до її витоку, особою, яка має право доступу до такої інформації.

При цьому, суд враховує, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що укладена між обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника та прокурором ОСОБА_13 угода про визнання винуватості, підлягає затвердженню, а ОСОБА_5 , слід призначити узгоджене сторонами покарання.

При цьому, враховуючи, характеризуючі дані щодо особи обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, сприяв у розкритті кримінального правопорушення, має сталі соціальні зв`язки: офіційно працевлаштований, де позитивно характеризується, проходження військової служби під час збройної агресії рф, його ставлення до скоєння: щире каяття, все у сукупності дає підстави для застосування до нього звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком в мінімальних межах передбачених кримінальним законом.

Враховуючи, що ОСОБА_5 звільняється від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на нього слід покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

З обвинуваченого на користь держави слід стягнути судові витрати пов`язані із залученням експерта.

Заходи забезпечення кримінального провадження слід скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості від 29.06.2026 у кримінальному провадженні за № 42026000000000332 від 13.03.2026 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України, між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 - затвердити.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з доступом до автоматизованих систем, інформаційно-комунікаційних систем, державних баз даних та реєстрів строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати у розімірі 7220,40 ( сім тисяч двісті двадцять ) грн. 40 коп.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2026 у справі № 757/27947/26-к з мобільного телефону Samsung ІМЕІ НОМЕР_8 , жорсткого диску Seagate s/n 5JTHL704, 120 gb, жорсткого диску WD s/n: WX72B913F8XP, жорсткого диску WD s/n: WX61EC99WYES, жорсткого диску WD s/n:WX22A7092H9V, жорсткого диску Transend B223773451 500 gb, флеш накопичувачаMicro SD Transend 16 gb № 9181АА, флеш накопичувача Micro SD Sandisk 1 gb, флеш накопичувача Micro SD PD1, флеш накопичувача Sandisk 2 gb, флеш накопичувача Micro SD Transend 16 gb, флеш накопичувача Micro SD Sandisk 64 gb, флеш накопичувача Micro SD TORG16 gb, флеш накопичувача сірого кольору, флеш накопичувача Wibnand 4 gb, флеш накопичувача зеленого кольору GoodRamFresh 8 gb, флеш накопичувача помаранчевого кольору GoodRamFresh 8 gb, флеш накопичувача без зовнішнього захисту, флеш накопичувача Е ключ Алмаз-1к802253, банківської картки ОСОБА_14 № НОМЕР_9 , паперового паспорта на електронний ключ Алмаз-1к НОМЕР_13, паспорту громадянина Гамбії № НОМЕР_10 , посвідчення АК (ВР) № 0004-заступника голови комітету ВРУ на ім?я ОСОБА_15 , контракту на проходження служби у СБУ ОСОБА_5 у кількості 3 штук кожен на 1 арк., зобов?язання військовослужбовця ОСОБА_5 на 1 арк., роздруківки у вигляді прапору РФ на 1 арк., погону із зіркою та символікою РФ, обкладинки календарю з назвою «Управление К ЦСН ФСБ Росии 2024», ноутбука НР серійний номер НОМЕР_14 із зарядним пристроєм, мобільного телефону SamsungGalaxy S 22, який належить ОСОБА_5 , мобільного телефону RedMI IMEI 1: НОМЕР_11 та ІМЕІ: НОМЕР_12 , планшетуLenovo TAB M 10, три флеш накопичувача, ноутбуку НР НОМЕР_15 B із зарядним пристроєм до нього, блокноту фіолетового кольору з чорновими записами ОСОБА_5 , 7 аркушів паперу з чорновими записами ОСОБА_5 на 7 арк., 1 аркушу паперу з чорновими записами (акаунти та паролі) ОСОБА_5 .

Речові докази: мобільний телефон Samsung ІМЕІ НОМЕР_8 , жорсткий диск Seagate s/n 5JTHL704, 120 gb, жорсткий диск WD s/n: WX72B913F8XP, жорсткий диск WD s/n: WX61EC99WYES, жорсткий диск WD s/n:WX22A7092H9V, жорсткий диск Transend B223773451 500 gb, флеш накопичувач Micro SD Transend 16 gb № 9181АА, флеш накопичувач Micro SD Sandisk 1 gb, флеш накопичувач Micro SD PD1, флеш накопичувач Sandisk 2 gb, флеш накопичувач Micro SD Transend 16 gb, флеш накопичувач Micro SD Sandisk 64 gb, флеш накопичувач Micro SD TORG16 gb, флеш накопичувач сірого кольору, флеш накопичувач Wibnand 4 gb, флеш накопичувач зеленого кольору GoodRamFresh 8 gb, флеш накопичувач помаранчевого кольору GoodRamFresh 8 gb, флеш накопичувач без зовнішнього захисту, флеш накопичувач Е ключ Алмаз-1к802253, банківська картка ОСОБА_14 № НОМЕР_9 , паперовий паспорт на електронний ключ Алмаз-1к НОМЕР_13, паспорт громадянина Гамбії № НОМЕР_10 , посвідчення АК (ВР) № 0004-заступника голови комітету ВРУ на ім?я ОСОБА_15 , контракти на проходження служби у СБУ ОСОБА_5 у кількості 3 штук кожен на 1 арк, зобов?язання військовослужбовця ОСОБА_5 на 1 арк., роздруківка у вигляді прапору РФ на 1 арк., погон із зіркою та символікою РФ, обкладинка календарю з назвою «Управление К ЦСН ФСБ Росии 2024», мобільний телефон SamsungGalaxy S 22, який належить ОСОБА_5 , мобільний телефон RedMI IMEI 1: НОМЕР_11 та ІМЕІ: НОМЕР_12 , планшет Lenovo TAB M 10, три флеш накопичувачі, ноутбук НР НОМЕР_15 B з зарядним пристроєм до нього, блокнот фіолетового кольору з чорновими записами ОСОБА_5 , 7 аркушів паперу з чорновими записами ОСОБА_5 на 7 арк., 1 аркуш паперу з чорновими записами (акаунти та паролі) ОСОБА_5 - повернути у розпорядження ОСОБА_5 .

Речові докази: флеш накопичувач Kingston 32 Gb із биркою з написами «5/13/217ф не таємно «14» 02 2023 ДЗНД Т. Голосна (підпис)», флеш накопичувач Goodram 32 Gb із биркою з написами «5/13/1-32ф не таємно «01» 06 2022 ДЗНД ОСОБА_16 (підпис)», ноутбук НР серійний номер НОМЕР_14 із биркою «Нетаємно НЖМД ноут7/-164 «22» 07 2025 ДЗНД ОСОБА_17 адмін.безп.: ОСОБА_18 Відп. ОСОБА_19 » та биркою інв. № 47926» та із зарядним пристроєм до нього - повернути у розпорядження володільцю Службі безпеки України.

Речові докази: Набої 9мм із маркуванням «ФОРТ Mararov» у кількості 8 шт., набій 5х55 мм із маркуванням «НОМЕР_16» у кількості 1 шт. - передати на потреби Збройних Сил України.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1