Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №760/23502/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/23502/26

3/760/6175/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Сердюк Н.В., за участю представника Київської митниці Державної митної служби України Панькіна Дмитра Валерійовича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Маньківської Олени Броніславівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про порушення митних правил № 0802/UA100000/2026, які надійшли з Київської митниці Державної митної служби України, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Латвійської Республіки, керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПІС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32956789), РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшли матеріали Київської митниці Державної митної служби України про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0802/UA100000/2026 від 02 червня 2026 року ОСОБА_2 як керівнику ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» ставиться у вину вчинення протиправних дій, спрямованих на зменшення розміру митних платежів на суму 434 878,62 грн за митною декларацією ІМ40ДЕ №25UA100180509715U3.

Як убачається з матеріалів справи, 23 вересня 2025 року з метою випуску у вільний обіг на митній території України іноземних товарів, які надійшли на адресу ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА», декларантом ФОП ОСОБА_3 на підставі договору про надання митно-брокерських послуг до відділу митного оформлення №1 митного поста «Ліски» Київської митниці подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ, якій присвоєно №25UA100180509715U3.

Товар №1 задекларовано як «диметилсульфоксид, рідина або кристали (субстанція), у бочках пластмасових, для фармацевтичного застосування», міжнародне непатентоване найменування - Dimethyl sulfoxide, реєстраційне посвідчення №UA/17520/01/01, серія №134250530M, дата виготовлення 30.05.2025, кількість - 54 пластмасові бочки, вага нетто - 12 150 кг. Країною походження товару зазначено Китайську Народну Республіку.

Як виробників товару зазначено: SIA «ELPIS», Латвійська Республіка - випуск серії; Hubei Xingfa Chemicals Group Co., Ltd., Китайська Народна Республіка - усі стадії виробництва, за винятком випуску серії. Митна вартість товару становила 3 345 220,13 грн, код згідно з УКТ ЗЕД - 2930909890. При митному оформленні товару №1 нараховано та сплачено ПДВ за ставкою 7 % у сумі 234 165,41 грн. До графи 44 митної декларації внесено відомості про реєстраційне посвідчення №UA/17520/01/01, відповідно до якого SIA «ELPIS» зазначена як виробник щодо випуску серії, а Hubei Xingfa Chemicals Group Co., Ltd. - щодо всіх стадій виробництва, за винятком випуску серії.

Разом із митною декларацією митному органу було надано сертифікат якості на диметилсульфоксид партії №134250530M, оформлений на бланку з реквізитами SIA «ELPIS» із підписом посадової особи цієї компанії та її печаткою; зовнішньоекономічний договір №135 від 04.09.2023, укладений між продавцем SIA «ELPIS» та покупцем ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА»; додаток №115 від 16.09.2025 до цього договору та інвойс №2503808 від 19.09.2025. 23 вересня 2025 року товар випущено у вільний обіг. Обставини, встановлені митним органом після митного оформлення

У порядку митного контролю Київською митницею було ініційовано направлення запиту до компетентних органів Латвійської Республіки щодо перевірки дотримання законодавства при ввезенні на митну територію України диметилсульфоксиду на адресу ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА».

Листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України від 06.04.2026 до Київської митниці надіслано матеріали відповіді митних органів Латвійської Республіки.

Згідно з листом митних органів Латвійської Республіки від 26.03.2026 №P021-5.3/27.5.4/2847, Державне агентство лікарських засобів Латвійської Республіки повідомило, що компанії SIA «ELPIS» не було надано повноважень на здійснення діяльності, пов`язаної, зокрема, із субстанцією «диметилсульфоксид», а також на видачу сертифікатів якості на цей активний інгредієнт та здійснення контролю його якості.

За інформацією самої SIA «ELPIS», товари були придбані у Китайській Народній Республіці та реекспортовані до України з використанням складу в Литві як логістичного хабу.

SIA «ELPIS» не здійснювала контролю якості чи випробувань відповідної субстанції, а її участь була обмежена технічним перекладом (адаптацією) сертифікатів якості, отриманих від постачальника, на підставі вимог одержувача в Україні. Латвійська сторона зазначила, що сертифікат якості №134250530M не може вважатися таким, що виданий SIA «ELPIS». Оригінальний Certificate of Analysis щодо диметилсульфоксиду партії №134250530M був виданий китайською компанією Hubei Xingfa Chemicals Group Co., Ltd. При цьому наведені у сертифікаті, оформленому SIA «ELPIS», номер партії, дата виробництва та кількість субстанції відповідають даним оригінального китайського сертифіката аналізу, а в самому сертифікаті SIA «ELPIS» зазначено китайського виробника та не зазначено, що SIA «ELPIS» є виробником, відповідальним за випуск серії.

Митний орган із наведеного дійшов висновку, що оформлений від імені SIA «ELPIS» документ фактично є технічним перекладом (адаптацією) оригінального китайського сертифіката аналізу.

Крім того, листом ДП «Державний експертний центр МОЗ України» №1840/19.4-26 від 13.05.2026 підтверджено, що заявником державної реєстрації диметилсульфоксиду (субстанції) було ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА», а до Державного реєстру лікарських засобів були внесені відомості про SIA «ELPIS» як виробника щодо випуску серії та Hubei Xingfa Chemicals Group Co., Ltd. як виробника всіх інших стадій виробництва.

За розрахунком Київської митниці, при застосуванні ставки ПДВ 20 % сума митних платежів щодо товару №1 мала становити 669 044,03 грн, у зв`язку з чим різниця між фактично сплаченими та розрахованими митним органом платежами становить 434 878,62 грн.

Представник Київської митниці Панькін Д.В. протокол про порушення митних правил підтримав та просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, і накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті.

Позиція митного органу зводиться до того, що застосування ставки ПДВ 7 % стало можливим унаслідок використання при митному оформленні відомостей про SIA «ELPIS» як виробника, відповідального за випуск серії, та відповідного реєстраційного посвідчення, тоді як отриманою від компетентних органів Латвійської Республіки інформацією встановлено, що SIA «ELPIS» відповідних операцій не здійснювала, необхідних повноважень щодо цієї активної фармацевтичної субстанції не мала, контролю якості не проводила, а сертифікат якості фактично був технічною адаптацією сертифіката китайського виробника.

Митниця також посилається на те, що ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» було не лише одержувачем товару, а й заявником державної реєстрації відповідної субстанції, а відповідно до договору про надання митно-брокерських послуг саме товариство мало надати декларанту повну та достовірну інформацію про товар і пакет документів, необхідних для митного оформлення.

За позицією митниці, сукупність цих обставин свідчить про вчинення керівником ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» дій, спрямованих на зменшення митних платежів на 434 878,62 грн.

Адвокат Маньківська О.Б., діючи в інтересах ОСОБА_1 , проти притягнення останнього до адміністративної відповідальності заперечувала та просила закрити провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У письмових запереченнях сторона захисту зазначила, що відомості про виробника товару були заявлені відповідно до чинного на момент митного оформлення реєстраційного посвідчення №UA/17520/01/01, виданого уповноваженим органом України.

Захист наголошував, що це реєстраційне посвідчення станом на 23.09.2025 було чинним, не скасованим та не визнаним недійсним, а митний орган не наділений повноваженнями самостійно ставити під сумнів фактичні обставини, на підставі яких компетентний орган у сфері охорони здоров`я здійснив державну реєстрацію лікарського засобу.

На думку захисту, ставка ПДВ 7 % застосована правомірно, оскільки товар був дозволений для виробництва і застосування в Україні та внесений до Державного реєстру лікарських засобів.

Захисник також зазначила, що митниця ототожнює поняття «виробник» та «особа, відповідальна за випуск серії», хоча функції SIA «ELPIS» і китайського виробника у реєстраційних документах розмежовані.

Окремо захист заперечував наявність умислу ОСОБА_1 , посилаючись на те, що інформація компетентних органів Латвійської Республіки була отримана митницею лише після здійснення митного оформлення, а матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 на момент оформлення товару знав або повинен був знати про обставини, встановлені латвійським регулятором. Також звернула увагу на те, що безпосереднім декларантом був ФОП ОСОБА_3 , а сам факт перебування ОСОБА_1 на посаді керівника юридичної особи не може бути достатнім доказом його особистої вини.

На підтвердження фактичної якості товару сторона захисту надала документи Держлікслужби, відповідно до яких результат вхідного контролю партії диметилсульфоксиду №134250530M був позитивним. У письмових запереченнях також зазначено, що товар є реальним, зареєстрованим лікарським засобом належної якості та фактично використовувався у виробництві лікарських засобів.

Сторона захисту заперечила й доказове значення інформації латвійської сторони, оскільки товар було придбано у Китайській Народній Республіці, а через територію Латвійської Республіки він фізично не переміщувався.

Крім того, захисник посилалася на порушення процедури складання протоколу, зазначаючи, що його складено за відсутності ОСОБА_1 , а повідомлення про необхідність прибути до митного органу не було отримано ним завчасно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи Київської митниці та заперечення сторони захисту, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Відповідно до статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке становлять протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом частини другої статті 459 МК України при вчиненні порушень митних правил підприємствами суб`єктами адміністративної відповідальності є посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 частини першої статті 4 МК України до посадових осіб підприємств віднесено керівників та інших працівників підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, установлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що ним не регулюється, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналогічний за змістом обов`язок суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачений статтею 280 КУпАП.

Згідно зі статтею 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 485 МК України передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, визначених диспозицією цієї норми, надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, несплату митних платежів у строк, встановлений законом, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Отже, для вирішення питання про наявність складу правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, встановленню підлягає не лише факт виникнення різниці між фактично сплаченими митними платежами та платежами, які підлягали сплаті, а й характер дій конкретної особи, їх протиправність, причинний зв`язок із зменшенням митних платежів та передбачена цією нормою спрямованість таких дій.

Відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється у розмірі 7 відсотків, зокрема, по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів.

Судом встановлено, що при митному оформленні диметилсульфоксиду партії №134250530M у графі 44 митної декларації №25UA100180509715U3 було зазначено реєстраційне посвідчення №UA/17520/01/01 та застосовано ставку ПДВ 7 відсотків. Реєстраційними відомостями передбачалося, що SIA «ELPIS» здійснює випуск серії, а Hubei Xingfa Chemicals Group Co., Ltd. - усі стадії виробництва за винятком випуску серії.

Суд бере до уваги доводи сторони захисту про те, що станом на дату митного оформлення реєстраційне посвідчення №UA/17520/01/01 було чинним, доказів його скасування, зупинення дії чи визнання недійсним матеріали справи не містять.

Разом із тим наведена обставина сама по собі не вирішує питання про відповідність конкретної ввезеної партії товару тим відомостям, за якими відповідний лікарський засіб був зареєстрований в Україні.

Суд не визнає реєстраційне посвідчення №UA/17520/01/01 недійсним, не здійснює перегляду рішення уповноваженого органу про державну реєстрацію лікарського засобу та не перебирає на себе повноваження МОЗ України чи іншого компетентного органу у сфері державної реєстрації лікарських засобів.

Предметом оцінки у цій справі є інше: чи відповідала конкретна ввезена партія №134250530M тим фактичним характеристикам виробництва та випуску серії, які були складовою державної реєстрації лікарського засобу та на які посилалися при митному оформленні для застосування ставки ПДВ 7 відсотків.

За законодавством про лікарські засоби виробник та здійснювані ним стадії виробництва мають регуляторне значення. Випуск серії не є лише формальним зазначенням певної юридичної особи в реєстраційному документі, а є окремою виробничою функцією, пов`язаною з підтвердженням відповідності конкретної серії вимогам реєстраційного досьє та наданням дозволу на її випуск.

Нормативне регулювання державної реєстрації лікарських засобів передбачає, що зміна виробника, виробничої дільниці, а також суб`єкта, відповідального за випуск серії, належить до змін реєстраційних матеріалів, які підлягають оформленню у встановленому порядку.

Таким чином, державна реєстрація стосується не лише назви чи хімічного складу лікарського засобу, а лікарського засобу з тими реєстраційними характеристиками, які були предметом оцінки компетентного органу, у тому числі з визначеним розподілом виробничих функцій.

Тому чинність реєстраційного посвідчення не означає, що передбачений підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 ПК України режим оподаткування поширюється незалежно від того, чи відповідає фактично ввезена партія відомостям про виробництво та випуск серії, за якими лікарський засіб зареєстрований.

Відповідно до офіційної інформації, отриманої від компетентних органів Латвійської Республіки, SIA «ELPIS» не було надано повноважень на здійснення діяльності, пов`язаної, зокрема, з активною фармацевтичною субстанцією «диметилсульфоксид», на видачу сертифікатів якості на цей активний інгредієнт та здійснення контролю його якості.

Також установлено, що SIA «ELPIS» не здійснювала контролю якості чи випробувань відповідної субстанції, а її участь була обмежена технічним перекладом (адаптацією) сертифікатів якості, одержаних від постачальника, на підставі вимог одержувача в Україні.

Компетентним органом повідомлено, що сертифікат якості №134250530M не може вважатися виданим SIA «ELPIS», тоді як оригінальний Certificate of Analysis щодо цієї партії був виданий Hubei Xingfa Chemicals Group Co., Ltd.

Суд також ураховує, що номер партії, дата виготовлення та кількість товару в документі, оформленому від імені SIA «ELPIS», відповідають даним оригінального сертифіката китайського виробника, а в самому документі SIA «ELPIS» зазначено китайського виробника та не зазначено, що SIA «ELPIS» є виробником, відповідальним за випуск серії.

Наведені обставини не дають суду підстав вважати сам товар фіктивним або таким, що має приховане китайське походження.

Навпаки, країна походження CN та Hubei Xingfa Chemicals Group Co., Ltd. як китайський виробник були зазначені при митному оформленні.

Отже, склад правопорушення суд пов`язує не з приховуванням китайського походження субстанції, а з використанням при митному оформленні конкретної партії відомостей про виробничий ланцюг, за яким SIA «ELPIS» мала здійснювати випуск серії, тоді як компетентним органом держави місцезнаходження цієї компанії встановлено, що фактично такої діяльності вона не здійснювала та необхідних повноважень не мала.

Судом досліджено надані стороною захисту документи Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками щодо проведення державного контролю якості ввезених активних фармацевтичних інгредієнтів.

Із наданої відповіді вбачається, що щодо партії диметилсульфоксиду №134250530M результат вхідного контролю був позитивним. Цю обставину суд ураховує та не ставить під сумнів.

Позитивний результат контролю підтверджує відповідність досліджених зразків установленим показникам якості. Він не підтверджує факту здійснення SIA «ELPIS» операції з випуску конкретної серії та не спростовує офіційної інформації компетентного латвійського органу про відсутність у цієї компанії відповідних повноважень і фактичне нездійснення нею зазначених операцій.

Не спростовує зазначених обставин і довід захисту про те, що товар фізично не переміщувався територією Латвійської Республіки.

Інформація була запитана не для встановлення маршруту переміщення товару територією Латвії, а для перевірки діяльності зареєстрованої у цій державі компанії SIA «ELPIS», її регуляторного статусу, повноважень щодо відповідної активної фармацевтичної субстанції та фактичної участі у контролі якості й випуску серії.

Безпосередньо митну декларацію №25UA100180509715U3 подав ФОП ОСОБА_3 , який діяв як митний брокер. Однак ця обставина сама по собі не виключає відповідальності посадової особи підприємства, якщо буде встановлено, що саме підприємством брокеру надано документи та інформацію, використані при декларуванні.

Згідно з договором про надання митно-брокерських послуг №1 від 15.12.2023 ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» як замовник зобов`язалося надавати декларанту повну і достовірну інформацію про товар та передавати повний пакет документів, необхідних для митного оформлення.

Разом із тим суд погоджується із захистом у тому, що самого факту перебування ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» недостатньо для висновку про його винуватість за статтею 485 МК України.

Статус посадової особи визначає можливого суб`єкта відповідальності, але не звільняє митний орган і суд від обов`язку встановити винну поведінку конкретної особи. Тому суд оцінює сукупність установлених обставин.

ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» було одержувачем відповідної партії товару та покупцем за зовнішньоекономічним договором №135 від 04.09.2023, укладеним безпосередньо із SIA «ELPIS».

Крім того, листом ДП «Державний експертний центр МОЗ України» №1840/19.4-26 від 13.05.2026 підтверджено, що саме ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» було заявником державної реєстрації диметилсульфоксиду, в межах якої до Реєстру внесено SIA «ELPIS» як виробника щодо випуску серії та Hubei Xingfa Chemicals Group Co., Ltd. як виробника всіх інших стадій.

Отже, очолюване ОСОБА_4 підприємство не було стороннім отримувачем документів, походження та значення яких йому об`єктивно не були пов`язані з його господарською діяльністю.

ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» було заявником державної реєстрації відповідної субстанції, безпосереднім покупцем товару у SIA «ELPIS», його одержувачем та особою, яка відповідно до договору забезпечувала митного брокера інформацією і документами для декларування.

При цьому SIA «ELPIS», зазначена в реєстраційних матеріалах щодо випуску серії, за офіційною інформацією компетентного органу держави її реєстрації такої функції щодо відповідної субстанції фактично не здійснювала, відповідних повноважень не мала, а робота з сертифікатами полягала у технічній адаптації документів китайського виробника на вимогу українського одержувача.

За таких обставин суд доходить висновку про доведеність передбаченої статтею 485 МК України цілеспрямованості дій на зменшення розміру митних платежів.

Судом досліджено службову записку митного поста «Ліски» Київської митниці від 29.05.2026 №7.26-1/28-07/21715, згідно з якою за митною декларацією №25UA100180509715U3 щодо товару №1 при застосуванні ставки ПДВ 20 відсотків сума платежів мала становити 669 044,03 грн, тоді як при митному оформленні за ставкою 7 відсотків сплачено 234 165,41 грн, у зв`язку з чим різниця становить 434 878,62 грн.

Судом перевірено доводи сторони захисту про складання протоколу про порушення митних правил за відсутності ОСОБА_1 та неналежне його повідомлення.

Матеріали справи містять запрошення Київської митниці, яким ОСОБА_2 запропоновано прибути 02.06.2026 об 11 год. 00 хв. для надання пояснень та складання протоколів про порушення митних правил, у тому числі щодо МД №25UA100180509715U3. У запрошенні також роз`яснено можливість складання протоколу за відсутності особи у разі її неприбуття.

Водночас відповідно до завдань провадження суд повинен оцінити не лише формальне порушення процедури, а й його вплив на можливість особи реалізувати гарантоване законом право на захист.

Під час судового провадження інтереси ОСОБА_1 представляла адвокат Маньківська О.Б., якою подано розгорнуті письмові заперечення на протокол, додаткові документи та докази, заявлено аргументи щодо об`єктивної та суб`єктивної сторін правопорушення, чинності реєстраційного посвідчення, правомірності застосування ставки ПДВ, результатів державного контролю якості, доказового значення відповіді латвійської сторони та процесуальних порушень.

Наведені доводи та надані докази судом досліджені й оцінені.

За таких обставин установлений недолік повідомлення про складання протоколу не призвів до такого обмеження права ОСОБА_1 на захист, яке унеможливлювало б розгляд справи по суті або саме по собі було підставою для закриття провадження.

Оцінивши відповідно до статті 495 МК України та статті 252 КУпАП кожний доказ з точки зору його належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України.

Відповідно до статті 467 МК України адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено в межах установлених цією нормою строків.

Правопорушення пов`язане з митним оформленням товару за МД №25UA100180509715U3 від 23 вересня 2025 року. Матеріали справи надійшли до суду та розглянуті 02 жовтня 2026 року. На час розгляду справи передбачений МК України строк накладення адміністративного стягнення не сплив.

Вирішуючи питання про адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, розмір несплачених митних платежів, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші обставини справи.

Санкція статті 485 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Визначаючи конкретний розмір штрафу в межах чинної санкції, суд виходить із принципів індивідуалізації та пропорційності адміністративного стягнення.

Судом не встановлено обставин, які б з урахуванням характеру саме цього епізоду обумовлювали необхідність призначення штрафу понад мінімальну межу санкції.

З огляду на викладене суд вважає необхідним і достатнім застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному передбаченому законом розмірі - 50 відсотків несплаченої суми митних платежів.

При встановленій сумі несплачених митних платежів 434 878,62 грн розмір штрафу становить: 434 878,62 грн ? 50 % = 217 439,31 грн. Такий розмір стягнення суд вважає необхідним, достатнім та співмірним установленому правопорушенню.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням установленого законом на 01 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн судовий збір становить: 3328 грн ? 0,2 = 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, статтями 458, 459, 467, 485, 486, 487, 489, 495, 522, 527, 529 Митного кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 217 439 (двісті сімнадцять тисяч чотириста тридцять дев`ять) гривень 31 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що штраф має бути сплачений ним не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова підлягає примусовому виконанню в порядку, визначеному законом.

Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої її винесено, її представником або захисником, а також митним органом, який здійснював провадження у цій справі.

Апеляційна скарга на постанову судді у справі про порушення митних правил подається до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.В. Сердюк