Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №760/23501/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/23501/26

3/760/6174/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Сердюк Н.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Маньківської Олени Броніславівни, представника Київської митниці Державної митної служби України Панькіна Дмитра Валерійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про порушення митних правил № 0803/UA100000/2026, які надійшли з Київської митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Латвійської Республіки, керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПІС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32956789), РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 485 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИЛА:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшли матеріали Київської митниці Державної митної служби України про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0803/UA100000/2026 від 02 червня 2026 року ОСОБА_2 як керівнику ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» ставиться у вину вчинення дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів при митному оформленні товару за митною декларацією № 25UA100180511074U3 від 31 жовтня 2025 року.

Як убачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2025 року відділом митного оформлення №1 митного поста «Ліски» здійснено митне оформлення за зазначеною митною декларацією, зокрема, товару №4 - «синтоміцин (субстанція)», серія № 20250911. Одержувачем товару було ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА», декларування товару здійснював ФОП ОСОБА_3 . При митному оформленні товару використовувалося реєстраційне посвідчення №UA/18766/01/01.

Відповідно до відомостей щодо державної реєстрації лікарського засобу SIA «ELPIS», Латвійська Республіка, зазначено як особу, відповідальну за випуск серії, а Yangzhou Huaxing Chemical Co., Ltd., Китайська Народна Республіка, - як виробника, що здійснює всі стадії виробництва, за винятком випуску серії.

Таким чином, походження субстанції з Китайської Народної Республіки при митному оформленні не приховувалося, а китайське підприємство було зазначене у документах як виробник, який здійснює всі стадії виробництва, крім випуску серії.

При митному оформленні товару №4 застосовано ставку податку на додану вартість у розмірі 7 %, у зв`язку з чим сума відповідного платежу становила 41 097,47 грн.

У подальшому Київською митницею вживалися заходи щодо перевірки достовірності документів та відомостей, використаних при митному оформленні відповідного товару.

За результатами міжнародної адміністративної допомоги Київською митницею отримано відповідь компетентного органу Латвійської Республіки від 26 березня 2026 року №P021-5.3/27.5.4/2847.

З отриманих матеріалів убачається, що SIA «ELPIS» зареєстрована 25 вересня 1996 року, а задекларованим видом її діяльності є оптова торгівля фармацевтичними та медичними товарами.

Водночас відповідно до інформації Державного агентства лікарських засобів Латвійської Республіки SIA «ELPIS» не зареєстрована як фармацевтичне виробниче підприємство, їй не надано відповідного дозволу на здійснення діяльності з активними фармацевтичними інгредієнтами, яких стосувалася перевірка, та вона не мала права видавати відповідні сертифікати якості.

З матеріалів міжнародної перевірки також убачається, що SIA «ELPIS» не здійснювала контролю якості чи випробувань відповідних субстанцій, а її участь у роботі з документами полягала у технічному перекладі (адаптації) документів, отриманих від постачальника, для їх подальшого використання одержувачем в Україні.

Отримана від компетентного органу Латвійської Республіки інформація стосується, зокрема, документів щодо серії №20250911, тобто серії синтоміцину, митне оформлення якої є предметом цього провадження.

За результатами опрацювання отриманих матеріалів Київська митниця дійшла висновку про відсутність підстав для застосування до зазначеної партії товару ставки ПДВ 7 % та необхідність застосування ставки 20 %.

Відповідно до службової записки Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил щодо митних платежів та недобору, а також службової записки митного поста «Ліски», щодо товару №4 за МД №25UA100180511074U3 при застосованій ставці ПДВ 7 % сума платежу становила 41 097,47 грн, тоді як при застосуванні ставки ПДВ 20 % вона становила б 117 421,35 грн. Різниця між зазначеними сумами становить 76 323,88 грн.

При цьому в одній зі службових записок дату оформлення МД №25UA100180511074U3 було зазначено як 31.05.2025. Окремою службовою запискою митного поста «Ліски» цю технічну помилку виправлено та зазначено, що правильною датою митного оформлення є 31.10.2025.

У зв`язку з наведеним митним органом щодо ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил за ст. 485 МК України.

Позиції учасників судового розгляду.

У судовому засіданні представник Київської митниці Панькін Д.В. підтримав протокол про порушення митних правил та просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Представник митниці послався на результати міжнародної адміністративної допомоги, відповідно до яких SIA «ELPIS» не мала відповідних повноважень щодо активних фармацевтичних інгредієнтів, не здійснювала контролю якості чи випробувань відповідної продукції, а також на отриману від компетентного органу Латвійської Республіки інформацію щодо документів серії №20250911.

На переконання представника митниці, використані при митному оформленні відомості та документи призвели до безпідставного застосування ставки ПДВ 7 % замість 20 % та, відповідно, до зменшення митних платежів на 76 323,88 грн, у зв`язку з чим наполягав, що відповідальність за зазначене порушення митних правил має нести ОСОБА_4 як керівник ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА».

Захисник - адвокат Маньківська О.Б. - проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заперечувала та просила провадження у справі закрити.

Сторона захисту наголошувала, що митний орган неправильно ототожнює виробника субстанції з особою, відповідальною за випуск серії.

За твердженням захисту, відповідно до реєстраційного посвідчення №UA/18766/01/01 функції виробників були розмежовані: Yangzhou Huaxing Chemical Co., Ltd. зазначена як виробник, який здійснює всі стадії виробництва, за винятком випуску серії, тоді як SIA «ELPIS» - щодо випуску серії.

Захисник посилалася на те, що на момент митного оформлення реєстраційне посвідчення №UA/18766/01/01 було чинним, не було скасоване чи зупинене, а тому товариство мало підстави керуватися офіційними відомостями щодо державної реєстрації лікарського засобу.

Також сторона захисту посилалася на відсутність доказів умислу ОСОБА_1 , зазначаючи, що інформація компетентних органів Латвійської Республіки була отримана митним органом лише у 2026 році, тобто після здійснення митного оформлення.

Захисник звертала увагу й на те, що безпосереднє декларування товару здійснював митний представник ФОП ОСОБА_3 , тоді як саме перебування ОСОБА_1 на посаді керівника ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» не доводить його особистої вини у вчиненні правопорушення. Також надала документи щодо контролю якості ввезеної продукції та посилалася на те, що щодо синтоміцину серії №20250911 результат вхідного контролю мав статус «підтверджено».

Крім того, захист заперечував належність інформації латвійської сторони як доказу інкримінованого правопорушення, посилаючись, зокрема, на те, що товар було придбано в Китайській Народній Республіці, а відповідна інформація щодо фармацевтичного статусу SIA «ELPIS» отримана латвійським митним органом від Державного агентства лікарських засобів Латвійської Республіки. Окремо сторона захисту посилалася на порушення порядку повідомлення ОСОБА_1 про складання протоколу про порушення митних правил.

Оцінка суду.

Заслухавши представника Київської митниці та захисника, дослідивши протокол про порушення митних правил і додані до нього матеріали, письмові заперечення сторони захисту та надані нею документи, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке становлять протиправні, винні дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений МК України та іншими актами законодавства порядок переміщення товарів через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення і за які МК України передбачена адміністративна відповідальність.

За ч. 2 ст. 459 МК України при вчиненні порушень митних правил підприємствами суб`єктами адміністративної відповідальності є посадові особи цих підприємств.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил відповідно до ст. 486 МК України є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК України, а в частині, що ним не регулюється, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

При розгляді справи відповідно до ст. 489 МК України суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено порушення митних правил, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про порушення митних правил відповідно до ст. 495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 485 МК України встановлена відповідальність, зокрема, за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору, ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Отже, для висновку про наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, недостатньо самого факту виявлення розбіжностей у документах чи виникнення різниці в сумі митних платежів. Підлягають встановленню конкретні дії особи, їх протиправність, зв`язок із визначенням митних платежів, вина особи та передбачена диспозицією статті спрямованість відповідних дій на неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

Суд враховує довід сторони захисту про те, що станом на 31 жовтня 2025 року реєстраційне посвідчення №UA/18766/01/01 було чинним, а доказів його скасування чи зупинення на зазначену дату матеріали справи не містять.

Водночас предметом розгляду цієї справи не є перевірка законності державної реєстрації лікарського засобу або вирішення питання про чинність чи скасування відповідного реєстраційного посвідчення.

Суд перевіряє обставини митного оформлення конкретної партії товару серії №20250911, достовірність використаних при цьому відомостей і документів та наявність у діях особи складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

У матеріалах митного оформлення походження товару з Китайської Народної Республіки не приховувалося. Yangzhou Huaxing Chemical Co., Ltd. було зазначено як виробника, що здійснює всі стадії виробництва, за винятком випуску серії, а SIA «ELPIS» - як особу, відповідальну за випуск серії.

Відповідно до отриманої інформації SIA «ELPIS» не мала відповідного дозволу на здійснення такої діяльності, не здійснювала контролю якості чи випробувань відповідних субстанцій, а її участь у роботі з документами полягала у технічній адаптації документів постачальника. Зазначена інформація стосується і документів серії №20250911.

Відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України ставка податку становить 7 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за умов, визначених цією нормою.

Суд при цьому враховує, що сам факт чинності реєстраційного посвідчення не є предметом спору і не ставиться судом під сумнів.

Водночас у цій справі митний орган пов`язує застосування ставки 7 % не лише з формальним існуванням реєстраційного посвідчення, а з відповідністю конкретної ввезеної партії товару відомостям і документам, на підставі яких товар був ідентифікований при митному оформленні як відповідний зареєстрованому лікарському засобу.

Саме щодо конкретної серії №20250911 отримано офіційні відомості, які не підтверджують фактичне виконання SIA «ELPIS» тих операцій, що випливали з документального супроводу цієї партії.

На підтвердження розміру несплачених митних платежів митним органом надано службові записки щодо митних платежів та недобору.

Із зазначених документів щодо МД №25UA100180511074U3 та товару №4 - синтоміцину (субстанції) - вбачається, що при застосованій ставці ПДВ 7 % сума платежу становила 41 097,47 грн, тоді як при застосуванні ставки ПДВ 20 % вона становила б 117 421,35 грн. Отже, різниця становить: 117 421,35 грн - 41 097,47 грн = 76 323,88 грн.

Суд звертає увагу, що зазначені службові документи самі по собі є розрахунком податкової різниці за умови застосування ставки 20 %, а тому оцінюються судом не як самостійний доказ відсутності права на ставку 7 %, а у сукупності з іншими дослідженими доказами.

Правильність самого арифметичного розрахунку різниці між наведеними сумами стороною захисту належними доказами не спростована.

Судом досліджено надані стороною захисту документи щодо контролю якості синтоміцину серії №20250911, відповідно до яких результат вхідного контролю зазначено як «підтверджено». Наведені докази підтверджують обставини щодо якості фактично ввезеної субстанції. Однак ці обставини не спростовують інформації компетентного органу Латвійської Республіки щодо фармацевтичного статусу SIA «ELPIS», відсутності у неї відповідного дозволу та фактичного характеру її діяльності щодо документів на відповідні активні фармацевтичні інгредієнти.

Якість самого товару та достовірність відомостей щодо суб`єкта, який здійснював передбачені документами операції із конкретною серією, є різними обставинами.

Тому позитивний результат контролю якості субстанції сам по собі не підтверджує фактичне здійснення SIA «ELPIS» випуску серії № НОМЕР_2 та не спростовує інформацію компетентного органу Латвійської Республіки.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України при вчиненні порушень митних правил підприємствами суб`єктами адміністративної відповідальності є посадові особи цих підприємств.

ОСОБА_4 на момент здійснення відповідної зовнішньоекономічної операції був керівником ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА». ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» було одержувачем спірного товару. Відповідно до досліджених матеріалів Державного експертного центру МОЗ України ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» було заявником державної реєстрації відповідного лікарського засобу, а тому підприємство було безпосередньо залучене до формування та використання відомостей щодо виробників та стадій виробництва відповідного товару.

Митне оформлення здійснювалося в інтересах очолюваного ОСОБА_5 товариства на підставі документів, пов`язаних із зовнішньоекономічною діяльністю цього підприємства.

Той факт, що безпосереднє декларування здійснював ФОП ОСОБА_3 , не спростовує зазначених обставин, оскільки митний представник здійснював декларування товару підприємства на підставі документів, наданих для його митного оформлення.

Диспозиція ст. 485 МК України вимагає встановлення спрямованості відповідних дій на неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» було одержувачем товару та заявником державної реєстрації відповідного лікарського засобу. Відомості про SIA «ELPIS» як особу, відповідальну за випуск серії, були використані при митному оформленні товару саме в інтересах очолюваного ОСОБА_1 товариства.

Отриманою від компетентних органів Латвійської Республіки інформацією встановлено фактичні обставини діяльності SIA «ELPIS», які існували на момент митного оформлення та не відповідали ролі цієї компанії, що випливала з документального супроводу конкретної серії товару. Використання досліджених документів та відомостей мало конкретний економічний наслідок: товар було випущено у вільний обіг із застосуванням ставки ПДВ 7 %, унаслідок чого відповідний платіж становив 41 097,47 грн. За розрахунком митного органу при застосуванні ставки 20 % сума платежу становила б 117 421,35 грн. Таким чином, економічний результат полягав у зменшенні належних до сплати митних платежів на 76 323,88 грн.

У сукупності з установленою роллю ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» як одержувача товару та заявника його державної реєстрації, характером документів, використаних при митному оформленні, та встановленою компетентним органом невідповідністю фактичної ролі SIA «ELPIS» відомостям щодо конкретної серії товару наведені обставини дають суду підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 об`єктивних та суб`єктивних ознак порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

Судом також перевірено довід сторони захисту про те, що відомості про особу, відповідальну за випуск серії, прямо не зазначені у ст. 485 МК України серед неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору, ваги, кількості, країни походження, відправника, одержувача, коду товару чи митної вартості.

У цій справі відомості про суб`єктів, які здійснювали відповідні стадії виробництва та випуск серії, були складовою документів, на підставі яких конкретний товар серії №20250911 оформлювався із застосуванням ставки ПДВ 7 %.

Тому наведений довід захисту не спростовує наявності об`єктивної сторони правопорушення.

У матеріалах справи міститься запрошення Київської митниці від 28 травня 2026 року, адресоване ОСОБА_2 як директору ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА», з пропозицією прибути 02 червня 2026 року об 11 год. 00 хв. для надання пояснень та складання протоколу про порушення митних правил.

У запрошенні, серед іншого, зазначено МД №25UA100180511074U3 від 31.10.2025 та товар №4 «синтоміцин (субстанція)», а також повідомлено про можливість складання протоколу за відсутності особи у разі її неприбуття.

Під час судового розгляду інтереси ОСОБА_1 представляв професійний захисник; стороною захисту подано письмові заперечення та додаткові документи, наведено доводи щодо істотних елементів інкримінованого правопорушення, які судом безпосередньо досліджені та оцінені.

За таких обставин суд не встановив, що зазначений недолік повідомлення призвів до такого обмеження права на захист, яке унеможливлює розгляд справи по суті або саме по собі є підставою для закриття провадження.

Частиною першою ст. 467 МК України встановлено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення, а строк накладення адміністративного стягнення зупиняється на час розгляду справи судом.

Інформація компетентного органу Латвійської Республіки, за результатами отримання якої митним органом були встановлені відповідні обставини, датована 26 березня 2026 року.

Протокол про порушення митних правил складено 02 червня 2026 року, після чого матеріали направлено до суду.

З огляду на зазначені обставини та зупинення перебігу строку на час розгляду справи судом передбачений ст. 467 МК України строк накладення адміністративного стягнення на момент постановлення рішення не закінчився.

Висновок суду.

Оцінюючи досліджені докази відповідно до вимог МК України у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил №0803/UA100000/2026 від 02.06.2026, матеріалами митного оформлення за МД №25UA100180511074U3 від 31.10.2025, відомостями щодо реєстраційного посвідчення №UA/18766/01/01, матеріалами міжнародної адміністративної допомоги та інформацією компетентних органів Латвійської Республіки, матеріалами Державного експертного центру МОЗ України, службовими документами Київської митниці щодо розрахунку митних платежів та іншими дослідженими матеріалами справи.

Суд при цьому не ставить під сумнів чинність реєстраційного посвідчення №UA/18766/01/01 станом на час митного оформлення, не вважає прихованим китайське походження товару та не заперечує позитивного результату подальшого контролю його якості.

Разом із тим зазначені обставини не спростовують отриманої від компетентних органів Латвійської Республіки інформації щодо фактичної діяльності SIA «ELPIS» та документів конкретної серії №20250911.

Суд також не покладає відповідальність на ОСОБА_1 виключно у зв`язку з перебуванням його на посаді керівника товариства, а оцінює його статус у сукупності з тим, що ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» було одержувачем спірного товару, заявником державної реєстрації відповідного лікарського засобу, а митне оформлення здійснювалося в інтересах цього товариства на підставі документів, пов`язаних з його зовнішньоекономічною діяльністю.

У результаті застосування ставки ПДВ 7 % сума відповідного платежу становила 41 097,47 грн, тоді як при застосуванні ставки 20 % - 117 421,35 грн. Різниця становить 76 323,88 грн.

За таких обставин суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

Санкцією ст. 485 МК України передбачено накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів. Чинна на дату постанови редакція МК України - від 17.09.2026.

Визначаючи конкретний розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер установленого порушення митних правил, обставини його вчинення, розмір несплачених митних платежів, ступінь вини особи, а також відсутність установлених судом обставин, які обтяжують відповідальність.

Обставин, які обумовлювали б необхідність застосування штрафу в розмірі, що перевищує мінімальну межу санкції ст. 485 МК України, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає необхідним і достатнім накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 485 МК України, - 50 % несплаченої суми митних платежів. При сумі несплачених митних платежів 76 323,88 грн розмір штрафу становить: 76 323,88 грн ? 50 % = 38 161,94 грн.

Таке стягнення, на переконання суду, відповідає характеру встановленого правопорушення, ступеню вини особи та є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено у розмірі 3328 грн, тому судовий збір становить 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 458, 459, 467, 485, 486, 487, 489, 495, 522, 527, 529 Митного кодексу України, ст. 40-1 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 38 161 (тридцять вісім тисяч сто шістдесят одну) гривню 94 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до положень Митного кодексу України штраф має бути сплачений у строк, встановлений законом, а документ про його сплату - надісланий відповідному митному органу.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому законом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.В. Сердюк