Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №760/23503/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/23503/26

3/760/6176/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Сердюк Н.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Маньківської Олени Броніславівни, представника Київської митниці Державної митної служби України Панькіна Дмитра Валерійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про порушення митних правил № 0801/UA100000/2026, які надійшли з Київської митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Латвійської Республіки, керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПІС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32956789), РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 485 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИЛА:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшли матеріали Київської митниці Державної митної служби України про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0801/UA100000/2026 від 02 червня 2026 року ОСОБА_2 як керівнику ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» ставиться у вину вчинення дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів при митному оформленні товару за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № 25UA100180503265U8 від 01 квітня 2025 року.

Як убачається з матеріалів справи, 01 квітня 2025 року до митного оформлення за зазначеною митною декларацією було заявлено, серед іншого, товар №1 - «диметилсульфоксид, рідина або кристали (субстанція), у бочках пластмасових, для фармацевтичного застосування», міжнародне непатентоване найменування Dimethyl sulfoxide, CAS 67-68-5, реєстраційне посвідчення № UA/17520/01/01, серія №135240909М, дата виробництва 09.09.2024, кількість - 55 пластикових бочок по 210 кг, маса нетто - 11 550 кг.

Відправником товару в митній декларації зазначено SIA «ELPIS», Латвійська Республіка, одержувачем - ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА». Країною походження товару зазначено Китайську Народну Республіку. У відомостях щодо виробника зазначено SIA «ELPIS», Латвійська Республіка, як особу, відповідальну за випуск серії, та Hubei Xingfa Chemicals Group Co., Ltd., Китайська Народна Республіка, як виробника, що здійснює всі стадії виробництва, крім випуску серії. Фактурна вартість товару становила 43 890 євро, митна вартість - 2 925 350,16 грн. При митному оформленні товару застосовано ставку податку на додану вартість у розмірі 7 %, у зв`язку з чим сума нарахованого ПДВ становила 204 774,51 грн.

На підтвердження відомостей, заявлених під час митного оформлення, було подано, зокрема, реєстраційне посвідчення №UA/17520/01/01, сертифікат якості серії №135240909М на бланку SIA «ELPIS», зовнішньоекономічний контракт №135 від 04 вересня 2023 року між SIA «ELPIS» та ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА», додаток №89 від 17 березня 2025 року та інвойс №2501249 від 27 березня 2025 року. 01 квітня 2025 року товар випущено у вільний обіг.

У подальшому Київською митницею вживалися заходи з перевірки достовірності документів та відомостей, використаних під час митного оформлення.

10 грудня 2025 року митним органом направлено запит про міжнародну адміністративну допомогу до компетентних органів Латвійської Республіки.

Національним митним бюро Державної податкової служби Латвійської Республіки надано відповідь від 26 березня 2026 року №P021-5.3/27.5.4/2847.

Зі змісту зазначеної відповіді вбачається, що SIA «ELPIS» зареєстрована у Реєстрі підприємств Латвійської Республіки та здійснює оптову торгівлю фармацевтичними і медичними товарами.

Водночас за інформацією, одержаною латвійським митним органом від Державного агентства лікарських засобів Латвійської Республіки, компанії SIA «ELPIS» не були надані повноваження на здійснення будь-якої діяльності, пов`язаної із зазначеними субстанціями, у тому числі на видачу сертифікатів якості на активний фармацевтичний інгредієнт «Диметил сульфоксид».

Компетентним органом Латвійської Республіки також повідомлено, що відповідні товари були придбані у Китайській Народній Республіці та в подальшому реекспортовані до України в митному статусі товарів походженням не з Європейського Союзу з використанням складу в Литві як логістичного хабу. SIA «ELPIS» не здійснювала контролю якості чи випробувань відповідних субстанцій. Її участь обмежувалася технічним перекладом (адаптацією) сертифікатів якості, одержаних від постачальника, та їх передачею отримувачу в Україні.

У відповіді компетентного органу Латвійської Республіки прямо зазначено, що сертифікат якості серії № 135240909М не може вважатися сертифікатом, виданим SIA «ELPIS», а оригінальний сертифікат якості був виданий іншим суб`єктом. За результатами перевірки Київська митниця дійшла висновку про відсутність підстав для застосування до цієї партії товару ставки ПДВ 7 % та про необхідність застосування ставки 20 %.

Відповідно до службової записки Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил щодо митних платежів та недобору, а також службової записки митного поста «Ліски», щодо товару №1 за МД №25UA100180503265U8 при застосованій ставці ПДВ 7 % сума податку становила 204 774,51 грн, тоді як при застосуванні ставки 20 % вона становила б 585 070,03 грн. Різниця між зазначеними сумами становить 380 295,52 грн.

У зв`язку з наведеним митним органом складено щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил за ст. 485 МК України.

Позиції учасників судового розгляду.

У судовому засіданні представник Київської митниці підтримав протокол про порушення митних правил та просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Представник митниці зазначив, що товар фактично був відправлений із Китайської Народної Республіки, тоді як Латвійська Республіка фактично не була країною відправлення спірної партії товару. Також послався на результати міжнародної адміністративної допомоги, відповідно до яких SIA «ELPIS» не здійснювала випуску серії та контролю якості товару, не проводила його випробувань, а сертифікат якості серії №135240909М не був виданий цією компанією.

На переконання представника митниці, використані при митному оформленні відомості та документи призвели до безпідставного застосування ставки ПДВ 7 % замість 20 % та, відповідно, до зменшення митних платежів на 380 295,52 грн у зв`язку з чим наполягав, що відповідальність за зазначене порушення митних правил має нести ОСОБА_3 як керівник ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА».

Захисник - адвокат Маньківська О.Б. - проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заперечувала та просила провадження у справі закрити.

Захисник не заперечувала, що товар фактично був відправлений із Китайської Народної Республіки, пояснивши, що Латвія використовувалася лише як логістичний хаб.

Разом із тим сторона захисту наголошувала, що митний орган неправильно ототожнює виробника субстанції з особою, відповідальною за випуск серії.

За твердженням захисту, відповідно до реєстраційного посвідчення №UA/17520/01/01 функції були розмежовані: Hubei Xingfa Chemicals Group Co., Ltd. зазначена як виробник, що здійснює всі стадії виробництва, крім випуску серії, тоді як SIA «ELPIS» - щодо випуску серії.

Захисник посилалася на те, що на момент митного оформлення реєстраційне посвідчення №UA/17520/01/01 було чинним, не було скасоване чи зупинене, а тому товариство мало підстави керуватися офіційними відомостями Державного реєстру лікарських засобів України. Також посилалася на відсутність доказів умислу ОСОБА_1 , зазначаючи, що інформація компетентних органів Латвійської Республіки була отримана митним органом лише у 2026 році, тобто після здійснення митного оформлення.

На підтвердження добросовісності поведінки товариства захисник надала документи щодо подальшого використання відповідних активних фармацевтичних інгредієнтів АТ «ЛУБНИФАРМ» у виробництві лікарських засобів та документи щодо результатів державного контролю їх якості. Окремо зазначала, що перебування ОСОБА_1 на посаді керівника ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» саме по собі не доводить його особистої вини у вчиненні правопорушення. Також посилалася на порушення порядку повідомлення ОСОБА_1 про окремі процесуальні дії під час провадження митним органом у справі.

Оцінка суду.

Заслухавши представника Київської митниці та захисника, дослідивши протокол про порушення митних правил і додані до нього матеріали, письмові заперечення сторони захисту та надані нею документи, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке становлять протиправні, винні дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений МК України та іншими актами законодавства порядок переміщення товарів через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення і за які МК України передбачена адміністративна відповідальність.

За ч. 2 ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил відповідно до ст. 486 МК України є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

При розгляді справи відповідно до ст. 489 МК України суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено порушення митних правил, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про порушення митних правил відповідно до ст. 495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність, зокрема, за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору, ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Таким чином, для відповідальності за ст. 485 МК України підлягає встановленню не лише факт наявності певної розбіжності у документах, а й винність конкретної особи та передбачена диспозицією цієї норми спрямованість дій на неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

Судом встановлено та стороною захисту не заперечується, що спірний диметилсульфоксид був вироблений у Китайській Народній Республіці.

Водночас суд враховує, що китайське походження товару саме по собі під час митного оформлення не приховувалося: країною походження у митній декларації зазначено Китайську Народну Республіку, а Hubei Xingfa Chemicals Group Co., Ltd. була зазначена серед виробників товару. Тому сам по собі факт китайського походження товару суд не розцінює як доказ складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Разом із тим відповідно до відповіді Національного митного бюро Державної податкової служби Латвійської Республіки від 26 березня 2026 року №P021-5.3/27.5.4/2847 товар був придбаний у Китайській Народній Республіці та надалі реекспортований до України як товар походженням не з Європейського Союзу, при цьому використовувався склад у Литві як логістичний хаб.

Таким чином, одержана від компетентного органу Латвійської Республіки інформація не підтверджує фактичного відправлення спірної партії товару з Латвійської Республіки.

Зазначене узгоджується і з позицією сторони захисту в судовому засіданні, яка не заперечувала фактичного відправлення товару з Китаю.

За інформацією Державного агентства лікарських засобів Латвійської Республіки SIA «ELPIS» не мала повноважень на здійснення діяльності, пов`язаної із зазначеною субстанцією, у тому числі на видачу сертифікатів якості активного фармацевтичного інгредієнта «Диметил сульфоксид». SIA «ELPIS» не здійснювала контролю якості або випробувань спірної субстанції. Її фактична участь полягала у технічному перекладі (адаптації) сертифікатів якості, отриманих від постачальника, та їх передачі отримувачу в Україні.

Істотним є те, що компетентний орган Латвійської Республіки прямо зазначив: сертифікат якості серії №135240909М не може вважатися сертифікатом, виданим SIA «ELPIS», та надав оригінальний сертифікат якості цієї серії. При цьому у матеріалах митного оформлення містився документ на бланку SIA «ELPIS», який використовувався як сертифікат якості відповідної серії.

Суд враховує довід захисту про те, що станом на 01 квітня 2025 року реєстраційне посвідчення №UA/17520/01/01 було чинним, а доказів його скасування чи зупинення на зазначену дату матеріали справи не містять. Водночас предметом розгляду цієї справи не є перевірка законності державної реєстрації лікарського засобу або вирішення питання про чинність чи скасування відповідного реєстраційного посвідчення.

Суд перевіряє обставини митного оформлення конкретної партії товару серії №135240909М, достовірність використаних при цьому відомостей і документів та наявність у діях особи складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Відповідно до пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК України ставка ПДВ 7 % застосовується, зокрема, до операцій із постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів.

З отриманої після митного оформлення офіційної інформації компетентних органів держави реєстрації SIA «ELPIS» установлено, що ця компанія фактично не здійснювала тих операцій із відповідною серією товару, які випливали з документального супроводу партії, не здійснювала її контролю якості чи випробувань та не видавала сертифікат якості серії №135240909М.

На підтвердження розміру несплачених митних платежів митним органом надано службову записку Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил та службову записку митного поста «Ліски».

Із зазначених документів щодо МД №25UA100180503265U8 та товару №1 - диметилсульфоксиду (субстанції) - вбачається, що при застосованій ставці ПДВ 7 % сума податку становила 204 774,51 грн, тоді як при застосуванні ставки ПДВ 20 % вона становила б 585 070,03 грн. Отже, різниця становить: 585 070,03 грн - 204 774,51 грн = 380 295,52 грн.

Суд звертає увагу, що наведені службові документи самі по собі є розрахунком суми податкової різниці за умови застосування ставки 20 %, а тому оцінюються судом не як самостійний доказ відсутності права на ставку 7 %, а у сукупності з іншими дослідженими доказами.

Правильність самого арифметичного розрахунку різниці між сумами податку стороною захисту належними доказами не спростована.

Судом досліджено надані стороною захисту документи АТ «ЛУБНИФАРМ», відповідно до яких аналогічні активні фармацевтичні інгредієнти використовувалися у виробництві зареєстрованих лікарських засобів, а також документи щодо здійснення державного контролю якості відповідних серій. Наведені докази підтверджують обставини щодо якості субстанції та її фактичного використання у фармацевтичному виробництві.

Однак ці обставини не спростовують інформації компетентного органу Латвійської Республіки про те, що SIA «ELPIS» не здійснювала контролю якості чи випробувань серії №135240909М та не видавала первинного сертифіката якості цієї серії.

Якість самого товару та достовірність відомостей щодо суб`єкта, який здійснював передбачені документами операції із конкретною серією, є різними обставинами.

Крім того, лист АТ «ЛУБНИФАРМ» щодо застосування ставки ПДВ 7 % стосується операцій із реалізації вироблених ним зареєстрованих лікарських засобів і сам по собі не є доказом правомірності застосування ставки 7 % при ввезенні ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» спірної партії активного фармацевтичного інгредієнта.

Тому зазначені докази не спростовують встановлених у цій справі обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України при вчиненні порушень митних правил підприємствами суб`єктами адміністративної відповідальності є посадові особи цих підприємств.

ОСОБА_3 на момент здійснення зовнішньоекономічної операції був керівником ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА».

Суд погоджується із захистом у тому, що сам по собі статус керівника підприємства не є достатнім доказом вини особи та не створює об`єктивної адміністративної відповідальності.

Разом із тим у цій справі відповідальність ОСОБА_1 обґрунтовується не лише фактом зайняття ним посади керівника.

ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» було одержувачем спірного товару та стороною зовнішньоекономічних правовідносин із SIA «ELPIS».

Крім того, відповідно до матеріалів справи ТОВ «ЕЛПІС-УКРАЇНА» було заявником державної реєстрації відповідного лікарського засобу, а тому підприємство було безпосередньо залучене до формування та використання відомостей щодо виробників і стадій виробництва цього товару.

Митне оформлення здійснювалося в інтересах очолюваного ОСОБА_5 товариства на підставі документів, пов`язаних із зовнішньоекономічною діяльністю цього підприємства.

Диспозиція ст. 485 МК України вимагає встановлення спрямованості відповідних дій на неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

У цій справі використання досліджених документів та відомостей мало конкретний економічний наслідок: товар був випущений у вільний обіг із застосуванням ставки ПДВ 7 %, унаслідок чого сплачено 204 774,51 грн ПДВ.

За висновком митного органу, підтвердженим відповідним розрахунком, при застосуванні належної ставки 20 % сума ПДВ становила б 585 070,03 грн.

Таким чином, економічний результат полягав у зменшенні належних до сплати митних платежів на 380 295,52 грн.

У зв`язку з цим суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні об`єктивні та суб`єктивні ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

Судом перевірено доводи сторони захисту щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про складання протоколу та проведення окремих процесуальних дій.

Із наданих захистом матеріалів убачається, що окреме поштове відправлення із викликом було фактично отримано після часу, на який особу викликали до митного органу.

Суд враховує цю обставину та не вважає відповідне повідомлення доказом належного завчасного сповіщення ОСОБА_1 про таку процесуальну дію.

Разом із тим установлений недолік сам по собі не спростовує фактичних обставин правопорушення, підтверджених іншими незалежними доказами.

Під час судового розгляду ОСОБА_3 був представлений професійним захисником; захисником подано письмові заперечення, додаткові документи, наведено доводи щодо кожного істотного елемента обвинувачення, які судом безпосередньо досліджені та оцінені.

Тому встановлений недолік повідомлення під час митного провадження за конкретних обставин цієї справи не є таким, що унеможливив реалізацію права на захист або сам по собі тягне закриття провадження.

Судом перевірено дотримання строку накладення адміністративного стягнення.

Інформація компетентного органу Латвійської Республіки, за результатами одержання якої митним органом були встановлені відповідні обставини, датована 26 березня 2026 року та надійшла до Київської митниці у квітні 2026 року.

Протокол про порушення митних правил складено 02 червня 2026 року, після чого матеріали направлено до суду.

Відповідно до чинного регулювання МК України адміністративне стягнення за порушення митних правил накладається в межах установленого Кодексом строку, перебіг якого на час розгляду справи судом зупиняється.

З огляду на дату виявлення обставин правопорушення, дату складання протоколу та перебування матеріалів на розгляді суду передбачений законом строк накладення адміністративного стягнення на момент постановлення цього рішення не закінчився.

Санкцією ст. 485 МК України передбачено накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів. Чинність відповідної редакції МК України станом на дату постанови перевірена за офіційною базою Верховної Ради України.

Визначаючи конкретний розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого порушення митних правил, обставини його вчинення, розмір несплачених митних платежів, ступінь вини особи, а також відсутність встановлених судом обставин, які обтяжують відповідальність.

Матеріали справи не містять відомостей про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за однорідні порушення митних правил.

Обставин, які обумовлювали б необхідність застосування штрафу в розмірі, що перевищує мінімальну межу санкції ст. 485 МК України, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає необхідним і достатнім накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 485 МК України, - 50 % несплаченої суми митних платежів.

При сумі несплачених митних платежів 380 295,52 грн розмір штрафу становить: 380 295,52 грн ? 50 % = 190 147,76 грн.

Таке стягнення, на переконання суду, відповідає характеру встановленого правопорушення, ступеню вини особи та є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328 грн.

Відтак судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 458, 459, 467, 485, 486, 487, 489, 495, 522, 527, 529 Митного кодексу України, ст. 40-1 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 190 147 (сто дев`яносто тисяч сто сорок сім) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до положень Митного кодексу України штраф має бути сплачений у строк, встановлений законом, а документ про його сплату - надісланий відповідному митному органу.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому законом.

Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої її винесено, її представником або захисником, а також митним органом, який здійснював провадження у цій справі.

Апеляційна скарга на постанову судді подається до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.В. Сердюк