Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №760/5343/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/5343/26

1-кп/760/2968/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Свердловськ Луганської області, громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 порушуючи вимоги чинного законодавства України, яке регулює обіг психотропних речовин, усвідомлюючи значення своїх дій та розуміючи їх наслідки, вирішила незаконно придбати психотропну речовину для власного вживання без мети збуту.

У подальшому, ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, використовуючи програмне забезпечення для смартфонів для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram», яке було встановлено на мобільний телефон марки «iPhone 17 Pro», яким користувалась остання, 05.02.2026 у невстановлений досудовим розслідуванням час та перебуваючи у невстановленому місці, діючи умисно, з метою власного вживання, через текстові повідомлення замовила в телеграм каналі «Сова 10:00-21:00» порошкоподібну речовину білого кольору - обіг якої обмежено - амфетамін, за яку здійснила грошовий переказ у сумі 3000 гривень.

В подальшому, ОСОБА_5 , 18.02.2026 приблизно о 10:20 год., перебуваючи біля поштомату № 25326 ТОВ «Нова пошта»,що за адресою: м. Київ, вул. Мстислава Скрипника, 5 отримала поштове відправлення ТТН 20451370474219, яке було відправлено невстановленою особою в якому знаходилась попередньо придбана через телеграм-канал порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, та почала незаконно зберігати при собі без мети збуту.

Після чого, ОСОБА_5 , зберігаючи при собі вищевказане поштове відправлення з порошкоподібною речовиною білого кольору, направилась пішки у власних справах в сторону вул. Митрополита Василя Липківського, чим здійснила незаконне зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Цього ж дня, а саме 18.02.2026, приблизно о 10:40 годині, коли вона відходила від поштомату №25326 ТОВ «Нова пошта», що за адресою:м.Київ, вул. Мстислава Скрипника, 5 її зупинено працівником поліції, якому вона повідомила, що має при собі, у поштовому відправленні ТТН 20451370474219, психотропну речовину, яку у подальшому, в період часу з 11:46 год. до 12:03 год. у неї вилучено під час затримання та проведення особистого обшуку на підставі ст. 2982 КПК України.

Згідно висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/111-26/8469-НЗПРАП від 23.02.2026, в наданій на дослідження порошкоподібній речовині білого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено.

В наданій на дослідження порошкоподібній речовині білого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині складає 2,378 г.

Амфетамін, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Відповідно до таблиці 2 наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» невеликі розміри особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої обмежено - амфетамін, становлять до 0,15 г, великі розміри - від 1,5 до 15,0 г.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, що кваліфікується за ч. 2 ст. 309 КК України визнала повністю, розкаялася.

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнала повністю, розкаялась.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_5 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачена не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності її позиції, роз`яснивши їй, положення ч. 3 ст.349КПК України про те, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує, за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року Про практику призначення кримінального покарання, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів ( ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Скоєний обвинуваченою ОСОБА_5 злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, віднесений до категорії нетяжких злочинів.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 , покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення передбачене ч.2 ст. 309 КК України яке є не тяжким злочином, вчинений умисно, та особу обвинувачену ,яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, не заміжня, не працює, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Зважаючи на положення статті 50КК України якою встановлено,що «покарання має наметі не тільки кару,а й виправлення засуджених,а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими,так і іншими особами»,на положення статті 65 КК України,якою встановлено,що «особі,яка вчинила кримінальне правопорушення,має бути призначене покарання,необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень», з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи- воно має буду законним, пропорційним(не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти Росії від 29.11.2007 року), враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення,особу обвинувачену, всі пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності,справедливості та індивідуалізації покарання,приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання на певний строк у вигляді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень .

При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Підстави для призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання за правилами ст. 69 КК України, не зважаючи на її щиросердне каяття, - відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати по справі суд стягує з обвинуваченої ОСОБА_5 на підставі ст.124 КПК України.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Речові докази: психотропну речовину, обіг якої заборонено - амфетамін, масою 2,378 г., яку передано до камери схову речових доказів Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/111-26/8469-НЗПРАП від 23.02.2026 - 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень ) 60 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1