Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №759/18967/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/18967/26

пр. № 3/759/4797/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, РНОКПП невідомо, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №712527 ОСОБА_1 06.07.2026 о 20 год. 04 хв. рухався по просп. Академіка Палладіна, 34 у м. Києві, керуючи транспортним засобом «Mitsubishi», н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, під час зміни напрямку руху не впевнився у безпечності маневру та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Hyundai», н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.1, п.п. «б» п. 2.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 06.07.2026 о 20 год. 04 хв. рухалася по просп. Академіка Палладіна, 34 у м. Києві, керуючи транспортним засобом «Hyundai», н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 на праві власності, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, під час зміни напрямку руху не впевнилася у безпечності маневру та скоїла зіткнення з транспортним засобом «Mitsubishi», н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п. 10.1, п.п. «б» п. 2.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що рухався у другій смузі руху в напрямку ТРЦ «Лавіна» не змінюючи напрямок та швидкість руху. Біля автобусної зупинки відчув удар у задню праву частину автомобіля. Він проїхав 50-100 м від світлофору на якому зупинявся, рухався зі швідкістю потоку 40-50 км/год. Автомобіль «Hyundai», н.з. НОМЕР_2 виїжджав у другу смугу руху з правої смуги.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнала та пояснила, що рухалася у другій смузі руху зі швидкістю приблизно 20 км/год. автомобіль «Mitsubishi», н.з. НОМЕР_1 рухався у третій смузі, після чого раптово перелаштувався у другу смугу руху, внаслідок чого сталася ДТП.

Експерт Юрченко О.О. у судовому засіданні пояснив, що автомобіль «Hyundai» має пошкодження, спрямовані спереду назад та ззаду наперед. Зазначив, що версія ОСОБА_2 з технічної точки зору є неспроможною. Такі пошкодження характерні для виїзду з правої смуги руху у ліву. При цьому крило автомобіля зміщене назад, що, за поясненнями експерта, також характерно для такого механізму ДТП, на який вказує ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , експерта Юрченка О.О., ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №712527 від 06.07.2026, серії ЕПР1 №712519 від 06.07.2026, схему місця ДТП від 06.07.2026, письмові пояснення від 06.07.2026, інші матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Суд вважає, що пояснення ОСОБА_1 , надані ним у судовому засіданні, узгоджуються з об`єктивними даними, зафіксованими у схемі місця ДТП, яка підписана учасниками пригоди без зауважень, зокрема щодо розташування транспортних засобів після зіткнення, місця зіткнення, напрямку їх руху, а також характеру та локалізації механічних пошкоджень транспортних засобів.

Натомість пояснення ОСОБА_2 щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди спростовуються характером та локалізацією механічних пошкоджень транспортних засобів, а також поясненнями експерта Юрченка О.О. , який зазначив про їх невідповідність заявленому нею механізму ДТП.

Суд критично відноситься до пояснень водія ОСОБА_2 в судовому засіданні і вважає, що це викликано її бажанням уникнути відповідальності за вчинення правопорушення. Суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачається порушення п.п. «б» п. 2.3, п. 10.1 ПДР України та ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вина ОСОБА_2 підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №712519 від 06.07.2026, схемою місця ДТП, поясненнями, наданими у судовому засіданні.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов`язку на суд не передбачено.

Враховуючи встановлений механізм ДТП, умови дорожньої обстановки, в якій вона відбулася, а також характер дій учасників пригоди, суддя приходить до висновку, що під час проїзду вказаної ділянки дороги, у тому числі виконання на ній маневрів, водій ОСОБА_2 повинна була керуватися вимогами п.п. «б» п. 2.3, п. 10.1 ПДР.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Провівши аналіз поданих з протоколами доказів, суддя вважає, що винуватість водія ОСОБА_1 у вказаній дорожньо-транспортній пригоді не доведена сукупністю досліджених доказів.

З урахуванням пояснень учасників ДТП, характеру та локалізації механічних пошкоджень транспортних засобів, а також пояснень експерта Юрченка О.О. , суд приходить до висновку, що зіткнення сталося в момент перестроювання ОСОБА_2 з правої смуги руху у другу смугу, виключно в межах якої, не змінюючи напрямку руху, рухався ОСОБА_1 .

Суд вважає недоведеним те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1, п.п. «б» п. 2.3 ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Зважаючи на це, суд критично оцінює дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №712527 від 06.07.2026, які не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин справа в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Таким чином, враховуючи механізм ДТП, характер отриманих транспортними засобами механічних ушкоджень, суд приходить до висновку, що виникнення ДТП є прямим наслідком допущення порушень п. 10.1, п.п. «б» п. 2.3 ПДР саме ОСОБА_2 , яка не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, під час зміни напрямку руху не впевнилася в безпечності маневру, що призвело до зіткнення з транспортним засобом ОСОБА_1 .

Отже, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення в межах, установлених санкцією ст. 124 КУпАП, а саме у виді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, не відноситься, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, п. 1 ст. 247, ст. 7, 9, 23, 38, 124, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя К.О. Васильєва