Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №758/14387/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14387/26

3/758/4337/26

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., ознайомившись з адміністративними матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який не має постійного фактичного місця проживання та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2026 року о 11:20 годині ОСОБА_1 в магазині АТБ за адресою м.Київ. пр-кт Європейського Союзу, 12В, вчинив викрадення майна шляхом крадіжки, а саме таємно викрав товар, не розрахувавшись за нього, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.51 КУпАП

У судові засідання, призначені на 31.08.2026 року, 23.09.2026 року, 01.10.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином за номером телефону, встановленим працівниками поліції при складанні протоколу та адресою місця мешкання, причин неявки не повідомив, клопотання про відкладення не подав.

Крім того, постановою Подільського районного суду міста Києва від 23.09.2026 року до ОСОБА_1 застосовано привід, виконання якого доручено Подільському управлінню поліції ГУНП у місті Києві. Вказану постанову суду про привід не виконано, ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, матеріали відпрацювання до суду не надходили.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ухвала Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по справі №560/5541/20 від 17 листопада 2022 року).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Судом враховуються положення ч.2 ст.268 КУпАП відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення, передбачена ст. 51 КУпАП, розглядається з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з цим, судом створені всі умови та вжито всіх можливих заходів, як для належного повідомлення ОСОБА_1 так і для забезпечення його особистої участі у судовому засіданні.

Крім того, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складений 29.07.2026 року, а скерований до суду лише 17.08.2026 року, тобто, не зважаючи на скорочені строки розгляду справи та строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, явка в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , участь якого є обов`язковою, працівниками Подільського управління поліції ГУНП України в місті Києві у строки, не забезпечена.

Отже, орган, який має повноваження на складання матеріалів про адміністративне правопорушення та забезпечення участі особи у судовому засіданні, усунувся від виконання покладених на нього обов`язків, не вжив всіх заходів, в тому числі передбачених ст.260, п.1, 262 ч.2 п.1, з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи.

На підставі викладеного, враховуючи що судом вичерпані всі способи забезпечення доставлення ОСОБА_1 до судового засідання, вважаю за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього, на думку суду, такий розгляд не є порушенням права на захист особи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 убачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно диспозиції ст. 51 КУпАП адміністративним правопорушенням є дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною другою вказаної норми передбачена відповідальність за дії передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 880882 від 29 липня 2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що в магазині АТБ здійснив крадіжку товару, а саме: дві банки ікри «Нерки» та дві банки ікри лосося. У скоєному щиро зізнається, на вчинення крадіжки спонукало скрутне матеріальне становище, не має роботи та коштів для проживання, через що вирішив вкрасти товар;

- рапортом оперативного чергового Подільського УП ГУНП в м.Києві, відповідно до якого,20.07.2026 року о 11:26 годині надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що заявник ОСОБА_1 зізнається що зайшов до АТБ та викрав товар (ікру), оскільки був голодний, просить наряд поліції, очікує біля охорони;

- інвентаризаційною відомістю №1712068599 від 20.07.2026 року ТОВ «АТБ-Маркет», відповідно до якої, вартість викраденого товару складає 1481,80 грн.

Відповідно до ч. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи складає 3328 грн. Отже, сума соціальної пільги у 2026 році становить 1664 грн.

Відтак, 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року становить 1664 гривень. Отже, 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в розумінні диспозиції ч. 1 ст. 51 КУпАП становить 832 гривень, відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян становить 3328 гривень.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 здійснив крадіжку на суму 1481,80 грн, що відповідає правовій кваліфікації ч.2 ст. 51 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, наявності в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП

Вказані обставини не заперечувалися самим ОСОБА_1 , під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, оскільки в протоколі його особистий підпис та надані письмові пояснення.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, той факт, що ОСОБА_1 не працює та має доходу, що саме спонукало останнього на вчинення протиправних діянь, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлені, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді громадських робіт.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 33, 40-1,51 ч.2, 245, 251 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк тридцять годин.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Лещенко