Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №758/17644/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/17644/25

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Будзан Л.Д., за участі секретаря судового засідання Топоровського М.О., представника позивача Городничої Т.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Городянські аграрні інвестиції» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2025 року представник Приватного підприємства «Городянські аграрні інвестиції» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу транспортного засобу №8044/2022/3523668 в сумі 2 577 860 грн, а також судові витрати в сумі 38667,90 грн.

В обгрунтування позову вказує, що 22 листопада 2022 року між Приватним підприємством «Городянські аграрні інвестиції» і фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №8044/2022/3523668, за умовами якого продавець зобов`язувався передати у власність покупця, а покупець своєчасно оплатити та прийняти транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель S400, 2020 року випуску, колір чорний, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , за ціною 3656860 грн. Зазначає, що на виконання умов договору позивач передав відповідачу автомобіль, що підтверджується накладною №000000000080 від 21.11.2022, а відповідач сплатив лише частково вартість автомобіля, у зв`язку з чим на даний час утворилася заборгованість в сумі 2 577 860 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 06 листопада 2025 року відкрито провадження по справі, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві, при цьому висловила заперечення щодо ухвалення заочного рішення у даній справі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився.

При цьому, суд зауважує, що 20.04.2026 представником відповідача - адвокатом Лисаком П.О. подано заяву про вступ у справу як представника, в якій останній просив надати йому доступ до матеріалів електронної справи, що було зроблено судом. В подальшому вказаний представник в судові засідання не з`являвся.

Крім цього, 04.09.2026 представник відповідача ОСОБА_3 через електронний суд подав клопотання про відкладення судового засідання та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, при цьому в судове засідання 07.09.2026 не з`явився.

За таких обставин, зважаючи на те, що вищевказана процесуальна поведінка сторони відповідача, на думку суду спрямована на затягування судового розгляду та стровення перешкод у прийнятті судом рішення у справі, а тому не вбачає підстав для відкладення судового засідання за клопотанням представника відповідача Близнюкова В.В. та вважає за можливе здійснити судовий розгляд за наявної явки учасників.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що 22 листопада 2022 року між приватним підприємством «Городянські аграрні інвестиції» і фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №8044/2022/3523668, за умовами якого продавець зобов`язувався передати у власність покупця, а покупець своєчасно оплатити та прийняти транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель S400, 2020 року випуску, колір чорний, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору ціна транспортного засобу за домовленістю сторін складає 3 656 860 грн.

Відповідно до п.51. договору покупець зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених договором сплатити продавцеві ціну транспортного засобу, визначену у п.3.1 та прийняти транспортний засіб.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу автомобіль, що підтверджується накладною №000000000080 від 21.11.2022 (а.с.6), а відповідач сплатив частково вартість автомобіля: 28.09.2023 в сумі 779 000 грн (а.с.7), та 01.08.2024 в сумі 300 000 грн (а.с. 10).

Факт укладення договору купівлі-продажу між позивачем і відповідачем підтверджується підписами сторін на самому договорі та інших відповідних документах, а також перерахуванням відповідачем вищевказаних сум позивачу із зазначенням призначення платежів.

Транспортний засіб передано відповідачу, що свідчить про виконання зобов`язань приватним підприємством «Городянські аграрні інвестиції» за договором №8044/2022/3523668 від 22 листопада 2022 року.

У зв`язку з неповною сплатою відповідачем коштів за придбаний автомобіль утворилася заборгованість за договором в сумі 2 577 860 грн.

Згідно з пунктом 1 частини другої ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої, другої ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст. 662 ЦК України).

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі- продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до вимог частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не впливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк термін, виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених Законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ході судового розгляду справи встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу транспортного засобу №8044/2022/3523668 від 22 листопада 2022 року позивач передав цього ж дня автомобіль відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

Відтак, приватне підприємство «Городянські аграрні інвестиції» належним чином виконало свій обов`язок за даним договором.

У свою чергу, відповідач, фактично отримавши вказаний транспортний засіб, в порушення умов договору, сплатив позивачу не повну вартість автомобіля, як це визначено в п.3.1 Договору.

Жодні належні та допустимі докази оплати решти суми, зокрема квитанції, платіжні доручення про перерахунок коштів тощо, відповідач суду не надав, що свідчить про порушення ним зобов`язання.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав обов`язку щодо оплати вартості придбаного автомобілю, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню 2 577 860 грн, як частина суми, що не була сплачена позивачу.

З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Приватного підприємства «Городянські аграрні інвестиції» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства «Городянські аграрні інвестиції» 2 577 860 (два мільйони п`ятсот сімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят) гривень заборгованості за договором купівлі-продажу транспортного засобу №8044/2022/3523668 від 22 листопада 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства «Городянські аграрні інвестиції» судовий збір в сумі 38 667 (тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят сім) гривень 90 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брати участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач: приватне підприємство «Городянські аграрні інвестиції», код ЄДРПОУ 35274745, місцезнаходження: вул. Набережна, 66, с. Дібрівне, Городнянський р-н, Чернігівська обл.;

відповідач: до ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Суддя Л.Д. Будзан