Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №758/14620/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14620/26

3/758/4404/26

Категорія 307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Лещенко О.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2026 року о 08:22 годині, за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, стосовно співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме словесно ображав, принижував, чим завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, 07 серпня 2026 року о 08:22 годині, за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілому, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

У судові засідання призначені на 24.08.2026, 10.09.2026, 30.09.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку шляхом надсилання смс-повідомлення за номером телефону, який наданий ОСОБА_1 при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, в яких він проставив особистий підпис. Будь-яких клопотань про його участь у судовому засіданні або відкладення судового засідання до початку судового розгляду, до суду не надходило.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справу розглянуто за відсутності особи.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Як передбачено п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, схемою місця і т.д.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД 843786 від 07.08.2026 року;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД 843787 від 07.08.2026 року;

-копією термінового заборонного припису серії ЕТ №113360, відповідно до якого ОСОБА_1 заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою на 5 діб;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких вона викликала поліцію, оскільки її цивільний чоловік приїхав додому у стані алкогольного сп`яніння, де перебувала вона із дитиною, він хотів побачитись із дитиною. Зазначила, що він біля 9 місяців зловживає спритними напоями та здійснює психологічний тиск, емоційне, іноді фізичне насильство. в комплексі з ненормативною лексикою. Коли перебуває в стані алкогольного сп`яніння стає агресивним;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який зазначив, що прийшов до дружини, у них виник конфлікт через те, що не порозумілися;

-формою оцінки ризиків, за результатами якої винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника;

-відеозаписом, з нагрудних камер поліцейських, відповідно до якого, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що прийшов до дружини та між ними виник конфлікт, при цьому вдома перебувала ОСОБА_2 та маленька дитина. Працівниками поліції складені адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 , з якими останній ознайомлений та проставив особисті підписи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.173-2 КУпАП, повністю доведена.

При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення судом не було встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин суддя вважає про необхідність накладення стягнення, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених ОСОБА_1 , у межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, відповідає вимогам ст. ст. 23, 33, ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП, суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 40-1, ст.173-2 ч.1,2 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП та ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять гривень) грн. 60 коп. в дохід держави.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О. В. Лещенко