Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №758/6016/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6016/26

Категорія 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Блащука А.М.,

при секретарі судового засідання Пащелопі Д.Р.,

за участі:

представника позивача - Любімова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про надання додаткового строку на прийняття спадщини, ,-

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року позивач звернулася до суду з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в якому просить суд: надати ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 19 жовтня 2021 року, актовий запис № 174, протягом трьох місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 19 жовтня 2021 року, актовий запис № 174.

Після її смерті відкрилася спадщина. Спадкова маса складається з 1/3 (однієї третьої) частки квартири під номером АДРЕСА_2 . Право власності на вищевказану 1/3 частку квартири належить померлій матері позивача на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Подільської районної державної адміністрації м. Києва згідно з розпорядженням (наказом) № 11687 від 31 жовтня 1997 року, зареєстрованого Бюро технічної інвентаризації в м Києві 20 листопада 1997 року і записаного у реєстрову книгу за №3511.

Доказами родинних відносин між ОСОБА_1 і її померлою мамою, ОСОБА_3 є Свідоцтво про народження, видане бюро ЗАГС м. Барановичі, Брестської обл. Білоруської PCP 14 січня 1967 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 14 січня 1967 року зроблено запис за № 87.

05 травня 1995 року мати позивача уклала шлюб і змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , що підтверджується Витягом з реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 08 січня 2026 року № 00055776374, актовий запис про шлюб складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м Києві 05 травня 1995 року, актовий запис № 223.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік матері позивача - ОСОБА_6 , що підтверджується повторним Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 01 липня 2021 року, актовий запис № 9834.

На день смерті ОСОБА_2 , була зареєстрована за адресою. АДРЕСА_3 , згідно довідки від 11 лютого 2026 року № 20-05/259 виданої виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.

Крім того, у довідці про місце реєстрації ОСОБА_2 зазначено, що в період з вересня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті), інших зареєстрованих осіб за даною адресою не значиться.

11 лютого 2026 року позивач звернулася до Вишневої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після своєї матері ОСОБА_2 . В подальшому, отримала від ОСОБА_7 , державного нотаріуса Вишневої державної нотаріальної контори, Постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії від 11 лютого 2026 року № 166/02-14/02-31, якою позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 (одну третю) частку квартири під номером АДРЕСА_2 після померлої матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку із пропуском мною строку у шість місяців для прийняття спадщини з дня смерті ОСОБА_2 , з 17 жовтня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Строк, встановлений для прийняття спадщини законодавством (ч. І ст 1270 ЦК України), після померлої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно даних Постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії від 11 лютого 2026 року № 166/02-14/02-31, охоплює період з 17 жовтня 2021 року по 17 квітня 2022 року. В цей час існував ряд причин, через які позивачем був пропущений строк на прийняття спадщини.

Зазначає, що мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті вона проживала окремо від позивача у с. Софіївська Борщагівка Київської області (місце відкриття спадщини), позивач проживає в м. Києві (місце постійного проживання спадкоємця та місцезнаходження спадковою майна). Враховуючи вік позивача, маючи поганий стан здоров`я та періодичне перебування на лікуванні, місце постійного проживання та місцезнаходження спадкового майна (1/3 (одна третя) частки квартири під номером АДРЕСА_2 ), які віддалені від місця відкриття спадщини, що в свою чергу створювало позивачу перешкоди для своєчасного звернення до нотаріуса оскільки, за станом здоров`я та через встановлені карантинні обмеження позивач не могла поїхати на далекі відстані. Крім того, в цей період на всій території України продовжували діяти карантинні обмеження, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня - №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби 19,-спричиненої коронавірусом 5АКБ-СоУ-2» з 12 березня 2020 року, які потім неодноразово продовжувались, аж до середини 2023 року.

Таким чином, на момент смерті матері ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), так і на час закінчення строку на прийняття спадщини (17 квітня 2022 року) діяли обмеження у зв`язку із запровадженням карантину, внаслідок чого було обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами й приватними нотаріусами (листами Мін`юсту від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 та від 05 квітня 2021 року № 1182/19.1/32-21 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії).

Отже, через побоювання за своє життя та здоров`я, враховуючи вік, стан здоров`я (сезонне загострення хронічних захворювань) та групу підвищеного ризику важкого перебігу СОVID-19, до якої належить позивач, необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню та поширенню короновірусної хвороби, створили позивачу перешкоди в тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті її матері.

Ще однією обставиною, що спричинила пропуск строку на прийняття спадщини стало 24 лютого 2022 року - початок повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1Х «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє станом на дату подання даного позову.

Після 24 лютого 2022 року позивач з родиною (дочка, та онук), з метою захисту свого життя та здоров`я, виїхала з Києва, де постійно проживала (с. Зеленьки, Обухівського р-ну Київської обл.,) до квітня 2024 року, за адресою. АДРЕСА_4 в подальшому стала на облік як внутрішньо переміщена особа (ВПО) (довідка про взяття на облік ВПО від 30 березня 2022 року № 3234-7000364962), що підтверджується листом Зеленьківського старостинського округу №6 Обухівського р-ну, Київської обл. від 09 лютого 2026 року № 16/6-2 8/15.

Позивач не відмовлялася від спадщини, а не прийняла її у встановлений законом строк у зв`язку з вищенаведеними обставинами.

Вважає, що пропустила встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15.07.2026 закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача подану заяву підтримав та просив суд задовольнити.

Представником відповідача подано заяву про розгляд справи за її відсутності в якому просила суд прийняти рішення на розсуд суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 19 жовтня 2021 року, актовий запис № 174.

Після її смерті відкрилася спадщина. Спадкова маса складається з 1/3 (однієї третьої) частки квартири під номером АДРЕСА_2 . Право власності на вищевказану 1/3 частку квартири належить померлій матері позивача на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Подільської районної державної адміністрації м. Києва згідно з розпорядженням (наказом) № 11687 від 31 жовтня 1997 року, зареєстрованого Бюро технічної інвентаризації в м Києві 20 листопада 1997 року і записаного у реєстрову книгу за № 3511.

На день смерті ОСОБА_2 , була зареєстрована за адресою. АДРЕСА_3 , згідно довідки від 11 лютого 2026 року № 20-05/259 виданої виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.

Крім того, у довідці про місце реєстрації ОСОБА_2 зазначено, що в період з вересня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті), інших зареєстрованих осіб за даною адресою не значиться.

Доказами родинних відносин між ОСОБА_1 і її померлою мамою, ОСОБА_3 є Свідоцтво про народження, видане бюро ЗАГС м. Барановичі, Брестської обл. Білоруської PCP 14 січня 1967 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 14 січня 1967 року зроблено запис за № 87.

Свідок ОСОБА_8 , яка є донькою позивача, в судовому засіданні зазначила, що позивач час від часу проживала в АДРЕСА_3 . Підтверджує, що були нормальні дружні сімейні відносини. Зазначає, що про інших спадкоємців крім матері не відомо, заповіту не було, бабуся нічого не говорила. Зазначає, що у ОСОБА_9 немає інших дітей, крім матері свідка. Чоловік ОСОБА_2 на дату її смерті помер. Позивачка проживала як на АДРЕСА_5 так і в Софіївській Борщагівці. Позивачка та свідок доглядали померлу. Померла була зарєстрована за місцем проживання. Зазначає, що мати не могла звернутись в строк, бо перехворіла ковідом, була в лікарні, потім певний час була домашня реабілітація, боялась виходити з дому, а потім почалась війна. На момент смері бабуся проживала на АДРЕСА_5 . Зазначає, що прочитали, що під час війни можна було відтермінувати строк. 24.02.2022 році після вторгнення виїхали в Обухівський район, село Зеленькі, де були до 2024 року. Зазначила, що свідок не подававала заяви про прийняття спадщини.

11 лютого 2026 року позивач звернулася до Вишневої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після своєї матері ОСОБА_2 . В подальшому, отримала від ОСОБА_7 , державного нотаріуса Вишневої державної нотаріальної контори, Постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії від 11 лютого 2026 року № 166/02-14/02-31, якою позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 (одну третю) частки квартири під номером АДРЕСА_2 після померлої матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку із пропуском позивачем строку у шість місяців для прийняття спадщини з дня смерті ОСОБА_2 , з 17 жовтня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В позовній заяві заявник зазначає, що пропустила встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки мати на час смерті проживала окремо від позивача у с.Софіївська Борщагівка Київської області (місце відкриття спадщини), позивач проживає в м. Києві (місце постійного проживання спадкоємця та місцезнаходження спадковою майна). Враховуючи вік позивача, маючи поганий стан здоров`я та періодичне перебування на лікуванні, місце постійного проживання та місцезнаходження спадкового майна (1/3 (одна третя) частки квартири під номером АДРЕСА_2 ), які віддалені від місця відкриття спадщини, що в свою чергу створювало позивачу перешкоди для своєчасного звернення до нотаріуса оскільки, за станом здоров`я та через встановлені карантинні обмеження позивач не могла поїхати на далекі відстані. Крім того, в цей період на всій території України продовжували діяти карантинні обмеження, встановлені постановою № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Таким чином, на момент смерті матері ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), так і на час закінчення строку на прийняття спадщини (17 квітня 2022 року) діяли обмеження у зв`язку із запровадженням карантину, внаслідок чого було обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами й приватними нотаріусами (листами Мін`юсту від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 та від 05 квітня 2021 року № 1182/19.1/32-21 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії). Отже, через побоювання за своє життя та здоров`я, враховуючи вік, стан здоров`я (сезонне загострення хронічних захворювань) та групу підвищеного ризику важкого перебігу СОVID-19, до якої належить позивач, необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню та поширенню короновірусної хвороби, створили позивачу перешкоди в тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщину після смерті її матері. Ще однією обставиною, що спричинила пропуск строку на прийняття спадщини стало 24 лютого 2022 року - початок повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1Х «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє станом на дату подання даного позову. Після 24 лютого 2022 року позивач з родиною (дочка, т онук), з метою захисту свого життя та здоров`я, виїхала з Києва, де постійно проживала, до с. Зеленьки, Обухівського р-ну Київської обл., де фактично проживала до квітня 2024 року, за адресою: АДРЕСА_4 в подальшому стала на облік як внутрішньо переміщена особа (ВПО) (довідка про взяття на облік ВПО від 30 березня 2022року № 3234-7000364962), що підтверджується листом Зеленьківського старостинського округу № 6 Обухівського р-ну, Київської обл. від 09 лютого 2026 року № 16/6-2 8/15.

Також, позивач звертає увагу суду на те, що нерухоме майно (квартира під номером АДРЕСА_6 (одна третя) частка якого входить до складу спадщини після померлої ОСОБА_2 , також належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та її доньці ОСОБА_10 в рівних долях (по 1/3 (одній третій) кожній), що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, виданим Відділом приватизації житла Подільської районної державної адміністрації м Києва згідно з розпорядженням (наказом) від 31 жовтня 1997 року № 11687, зареєстрованим Бюро технічної інвентаризації в м. Києві 20 листопада 1997 року і записаним у реєстрову книгу за №3511. На сьогодні, власником особового рахунку вищевказаної квартири АДРЕСА_7 (одна третя) частка якої спадкується, є померла ОСОБА_2 .

Оскільки Позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, позивач змушена звернутися до суду з позовною заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду у порядку позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Як спадкоємець за законом, який не проживав із спадкоємцем, позивач не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки пропустив встановлений законом шестимісячний термін, тому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) звернуто увагу на те, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Потрібно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема, тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

За обставинами цієї справи, Позивач не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини (дати смерті спадкодавця), оскільки на час смерті проживала окремо від позивача та в цей час діяли карантинні обмеження та в подальшому введено в Україні воєнний стан.

Відповідно до ст.ст. 1269,1270 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою( ст. 1220 ЦК України).

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоду досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або суду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини та наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Відтак, оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, суд вважає, що для прийняття спадщини достатнім є строк три місяці з моменту набрання законної сили цим рішенням.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 77, 81-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про надання додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити додатковий строк терміном 3 (три) місяці з моменту набрання рішенням законної сили, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 19 жовтня 2021 року, актовий запис № 174.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін, та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідач - Київська міська рада, 01044, м. Київ вул. Хрещатик, 36, Ідентифікаційний код 22883141.

Суддя А.М.Блащук