Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №758/5037/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №758/5037/26

Суддя: Захарчук С. С.

Справа № 758/5037/26

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Мороз А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Моторно (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Зазначало, що відповідач ухилялась від передбачених законодавством батьківських обов`язків відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 27.01.2025, не маючи права керувати транспортними засобами, керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Дніпро, порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого автомобіль «SEAT», державний номерний знак НОМЕР_2 зазнав пошкодження, а його власник - матеріальної шкоди.

Отже, відповідач є особою відповідальною за спричинення вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди.

Вищезгадані обставини підтверджуються постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 09.04.2025.

У порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній на дату скоєння вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент дорожньо-транспортної пригоди застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.

Вказувало, що потерпіла особа звернулася до МТСБУ із заявою про відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до звіту/висновку оцінювача вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля потерпілої особи становить 34 900 грн.

Згідно з наказом та вимогами закону, розмір регламентної виплати (з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди) склав 36 720 грн., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі: 33 830 грн. - розмір завданої шкоди майну потерпілої особи; 2 890 грн. - витрати МТСБУ на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди.

МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 85 774 грн. 10 коп.

Крім того, зазначало, що до МТСБУ у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від відповідача компенсації у повному обсязі регламентної виплати - матеріальної шкоди, заподіяної власнику (потерпілій особі) пошкодженого автомобіля, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Посилаючись на те, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншим особам, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ 36 720 грн., що складається з: 33 830 грн. - розмір завданої шкоди майну потерпілої особи; 2 890 грн. - витрати МТСБУ на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди на відшкодування шкоди в порядку регресу; судовий збір у розмірі 3 328 грн.

Відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 29.04.2026 було відкрито провадження у цивільній справі за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача відзив не надходив.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Суд надсилав на зареєстровану адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Відповідач кореспонденцію суду не отримав, надіслана судом кореспонденція повернулася до суду з зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за адресою».

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідачка про зміну свого місця проживання суд не повідомляла.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасника справи про її розгляд.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (надалі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження.

Суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу.

Вказане передбачено п. 108 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачкою не може бути перешкодою для розгляду справи.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за місцем реєстрації), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.04.2025, 27.01.2025 о 20 год. 00 хв. в м. Києві, вул. Машинобудівна, буд. 41 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «ВАЗ 21074», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням неповнолітнього ОСОБА_2 , який не мав права керування транспортними засобами та транспортного засобу «Seat», державний номерний знак НОМЕР_2 .

У зв`язку з тим, що неповнолітній ОСОБА_2 не досяг віку з якого починається адміністративна відповідальність, тому дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.04.2025 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

Власником автомобіля «Seat», державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована не була.

28.01.2025 ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту № 824 про оцінку автомобіля «Seat Leon 2/0FSi», номерний знак НОМЕР_3 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля Seat Leon 2/0FSi, номерний знак НОМЕР_3 складає: 34 900 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Seat Leon 2/0FSi, номерний знак НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження при ДТП складає: 24 813 грн.

Згідно з рахунком № 01-07-01 від 01.07.2025 загальна сума за придбані товари та виконану роботу при ремонті автомобіля складає 33 830 грн.

Відповідно до наказу МТСБУ № 3.1/21185 від 06.07.2025 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3 визначено управлінню фінансів сплатити на рахунок ФОП ОСОБА_4 9 685 грн. 91 коп. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що також підтверджується довідкою № 2 МТСБУ від 03.07.2025.

На підтвердження сплати ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 суми відшкодування шкоди у загальному розмірі 33 830 грн. позивачем надано платіжні інструкції № 16826 від 28.05.2025 та № 22198 від 07.07.2025.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому;

Як вбачається з матеріалів справи, МТСБУ відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило виплату страхового відшкодування за водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

За таких обставин, за наслідками повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, враховуючи, що винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_1 і вона не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, позивач відшкодував потерпілій особі шкоду, завдану пошкодженням автомобіля, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд дійшов висновку, що позов МТСБУ є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 33 830 грн.

Крім того, МТСБУ у позові просить стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати за послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди у розмірі 2 890 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено відшкодування за послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди, позов в частині стягнення 2 890 грн. задоволенню не підлягає.

Ураховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору у розмірі 3 328 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 1191 ЦК України, ст. ст. 27, 37, 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 76 - 81, 141, 209, 223, 229, 263-265, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов моторного (транспортного) страхового бюро України (02653, м. Київ, бул. Русанівський, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21647131) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта - невідомі) про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь моторного (транспортного) страхового бюро України 33 830 (тридцять три тисячі вісімсот тридцять) грн. на відшкодування шкоди в порядку регресу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь моторного (транспортного) страхового бюро України 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - 05.10.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС. С. Захарчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua