Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №756/14580/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №756/14580/26

Суддя: Примак-Березовська О. С.

Справа № 756/14580/26

Провадження № 2/756/10405/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

01 жовтня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,

секретаря судового засідання - Донеска А.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з серпня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що під час перебування у шлюбі в колишнього подружжя народились сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Діти проживають разом з позивачкою, а відповідач не бере участі у їхньому вихованні та утриманні. Заявниця вказує, що сама не може забезпечити належний рівень життя дітей, тоді як відповідач здатний сплачувати аліменти.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 1 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. До суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

На підставі частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.11,12).

З матеріалів справи вбачається, що діти проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні, питання щодо виховання, навчання, лікування вирішуються матір`ю. Згоди щодо визначення розміру аліментів між сторонами не досягнуто.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Положеннями статті 181 СК України передбачено що, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина 1 статті 183 СК України).

Згідно з частиною 1 статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Частинами 1, 2 статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Отже, судом встановлено, що відповідач в добровільному порядку будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. При визначені розміру аліментів суд приймає до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, відомості, які б свідчили про його скрутне матеріальне становище, наявність осіб на його утриманні в матеріалах справи відсутні, а отже відповідач взмозі надавати матеріальну допомогу на утримання доньки.

Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись положеннями статті 182 СК України, суд зазначає, що відповідач не скористався своїм правом подати заперечення щодо наведених позивачкою обставин та правових підстав позову із посиланням на відповідні докази, в тому числі щодо свого стану здоров`я чи матеріального становища.

Враховуючи обов`язок батьків щодо утримання дитини, суд вважає, що стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів є розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини в її віці та відповідає її найкращим інтересам.

За таких обставин та відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України, пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», зважаючи на звільнення позивачки від сплати судового збору у справі про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Частиною 1 статті 191 ЦПК України передбачено, що аліменти на утримання дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно з постановою Верховного Суду від 9 вересня 2021 року у справі №554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

На підставі статтей 141, 150, 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України та керуючись статями 2, 81, 141, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 10 (десяти) прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 25 серпня 2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Рішення складено 01 жовтня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua