Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №755/12969/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12969/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження № 22026101110000105 від 26.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Лебедин Сумської області, громадянку України, із середньо-спеціальною освітою, не заміжньої, працюючої не офіційно, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 436-2 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, у зв`язку військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 року строком на 30 діб на всій території України.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Факт збройної агресії Російської Федерації проти України є загальновідомим та підтверджується міжнародними рішеннями і нормативно-правовими актами України.

Незважаючи на загальновідомий факт збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації частини території України та їх засудження міжнародною спільнотою, у ОСОБА_3 не пізніше 17.06.2023 року виник та сформувався стійкий злочинний умисел, спрямований на вчинення кримінально караного діяння, що полягає у виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Так, ОСОБА_3 , усвідомлюючи факт збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тимчасову окупацію частини території України, введення воєнного стану на території України, достовірно розуміючи, що Україна є унітарною державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою, діючи умисно, у невстановлений під час досудового розслідування час та в невстановленому місці, з метою обміну інформацією з невизначеним колом осіб, використовуючи невстановлений технічний пристрій із доступом до глобальної мережі Інтернет, створила обліковий запис у багатоплатформовому месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_5 », який зареєструвала на особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_3 , використовуючи раніше створений обліковий запис у багатоплатформовому месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_5 », долучилася до відкритого чату Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 де в подальшому неодноразово здійснювала виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, 17.06.2023 року о 12:14 громадянка України ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому під досудового розслідування місці, але за межами території України, діючи умисно, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, використовуючи невстановлений технічний пристрій із доступом до глобальної мережі Інтернет та раніше створений обліковий запис у багатоплатформовому месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_5 », здійснила виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а саме у відкритому чаті Телеграм-каналу «ІНФОРМАЦІЯ_2» опублікувала коментар до публікації, розміщеної на вказаному каналі ІНФОРМАЦІЯ_4 об 11:02, в якому міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, чим надала необмеженому колу користувачів месенджера «Telegram» можливість ознайомитися із вказаними матеріалами.

При цьому висловлювання ОСОБА_3 мали чітко виражений характер виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, тобто виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Крім того, у подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, у період з 06.05.2024 року по 30.06.2025 року громадянка України ОСОБА_3 , діючи умисно, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, використовуючи невстановлений технічний пристрій із доступом до глобальної мережі Інтернет та раніше створений обліковий запис у багатоплатформовому месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_5 », повторно дійснювала виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_5 об 11:23 ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому під час досудового розслідування місці, але за межами території України, у відкритому чаті Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 опублікувала коментар до публікації, розміщеної на вказаному каналі ІНФОРМАЦІЯ_5 об 11;14, у якому міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, чим надала необмеженому колу користувачів месенджера «Telegram» можливість ознайомитися із зазначеними матеріалами.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_6 о 16:11 ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому під час досудового розслідування місці, але за межами території України, у відкритому чаті Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 опублікувала коментар до публікації, розміщеної на вказаному каналі ІНФОРМАЦІЯ_6 о 16:06, у якому міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, чим надала необмеженому колу користувачів месенджера «Telegram» можливість ознайомитися із зазначеними матеріалами.

Також 30.06.2025 року о 18:03 ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 , діючи умисно та використовуючи раніше створений обліковий запис у багатоплатформовому месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_5 », у відкритому чаті Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 опублікувала коментар до публікації, розміщеної на вказаному каналі 30.06.2025 року о 18:01, у якому міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, чим надала необмеженому колу користувачів месенджера «Telegram» можливість ознайомитися із зазначеними матеріалами.

При цьому висловлювання ОСОБА_3 у кожному із зазначених випадків мали чітко виражений характер виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, тобто виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчиненому повторно.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе за ч. 1, ч. 3 ст. 436-2 КК України визнала у повному обсязі та пояснила суду, що їй зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, вона погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальних провадженнях доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказані злочини, і її заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачена показала, що вона створила обліковий запис месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_5 », який зареєструвала на особистий номер мобільного телефону НОМЕР_2 . Після чого 17.06.2023 року, 06.05.2024 року, 14.06.2024 року та 30.06.2025 року у відкритому чаті Телеграм-каналу «ІНФОРМАЦІЯ_2» опублікувала коментарі до публікацій, розміщених на каналі ІНФОРМАЦІЯ_7 , у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, із якими користувачі даного каналу мали можливість ознайомитися. Підтвердила, що у змісті експертизи зазначено коментарі, які вона писала в зазначеному Телеграм-каналі. Шкодує про вчинене. Зокрема показала, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце вчинення нею кримінальних правопорушень, відповідають дійсності. У скоєному щиро каялася, повідомила, що не буде вчиняти правопорушення, готова понести покарання відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст їх обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої.

Винуватість ОСОБА_3 , яка не оспорювала фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 436-2 КК України як виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, за ч. 3 ст. 436-2 КК України як виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчиненого повторно.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України ОСОБА_3 , є щире каяття, оскільки обвинувачена визнала свою вину повністю та висловила щирий жаль з приводу учинених протиправних дій, та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. При призначенні покарання судом має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченій повинно бути обрано необхідне та достатнє для її виправлення і попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Так, суд відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 виду та міри покарання бере до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжкого та тяжкого злочинів; особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; дані про її особу, а саме: має постійне місце проживання, задовільний стан здоров`я, спосіб життя (раніше не судима); на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; пом`якшуючу обставину; відношення обвинуваченої до вчиненого (вину визнала, кається у вчиненому); думку сторони обвинувачення, зокрема прокурор просила призначити обвинуваченій покарання за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна, із урахуванням ст. 70 КК України, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна, із застосуванням ст. 75 КК України (2 роки іспитового строку), а також просила речовий доказ - мобільний телефон повернути власнику; думку сторони захисту - обвинувачена погодилася з прокурором.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, у виді позбавлення волі, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, у виді позбавлення волі без конфіскації майна, із урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, але з урахуванням обставин даних кримінальних проваджень, тяжкості кримінальних правопорушень, особи обвинуваченої, суд дійшов висновку, що її перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з максимальним іспитовим строком, поклавши на неї обов`язки, визначені ст. 76 КК України.

Підстав для застосування ст. 69, ст. 69-1 КК України до обвинуваченої суд не вбачає.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді від 10.07.2026 року, підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили. Запобіжний захід ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 436-2 КК України, та призначити їй покарання: за ч. 1 ст. 436-2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

за ч. 3 ст. 436-2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз: - № СЕ26-164/1 від 23.03.2026 року у розмірі 48 136 грн 00 коп.; - № СЕ26-329/1 від 08.05.2026 року у розмірі 14 922 грн 16 коп.

Арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.07.2026 року - скасувати після набрання вироком законної сили. Речові докази, а саме: - мобільний телефон «iPhone 14», s/n НОМЕР_3 , ІМЕІ-1 НОМЕР_4 , ІМЕІ-2 НОМЕР_5 - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченій.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1