Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №755/8012/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8012/26

№ 1-кп/755/1295/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000424 від 25.04.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва,українця, громадянина України, працюючого озеленювачем у КП по УЗН Дніпровського району м. Києва, не одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого 30.05.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 17 000 гривень (штраф сплачено),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним

ОСОБА_7 , будучи засудженим 30.05.2025 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин. Так, ОСОБА_7 , який періодично вживав психотропні речовини, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 11 години 39 хвилин, 25.04.2026 року незаконно придбав пластикову колбу з кристалоподібною речовиною білого кольору та шляхом підняття знайденого, почав її незаконно зберігати при собі, для власного вживання без мети збуту. Того ж дня, приблизно об 11 годині 39 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 25, був виявлений працівниками ДОП Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, які перебували у пішому патрулі по відпрацюванню території Дніпровського району, та затриманий. У подальшому, того ж дня, за вказаною вище адресою, у період часу з 12 години 20 хвилин до 12 години 28 хвилин, співробітниками поліції проведено особистий обшук ОСОБА_7 , у ході якого, з правої кишені штанів, останніми виявлено та вилучено пластикову колбу з кристалоподібною речовиною білого кольору, яка містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку він незаконно придбав та зберігав, для власного вживання без мети збуту.

Згідно з висновком експерта, надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору, містять у своє складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,442 г.

PVP, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно з наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г, та не перевищує 1,5 г, що є граничною величиною великого розміру.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе за ч. 2 ст. 309 КК України визнав у повному обсязі та показав, що дійсно 25.04.2026 року він знайшов по вул. Будівельників у м. Києві психотропну речовину - PVP, яку забрав собі та почав зберігати, для власного вживання без мети збуту, після чого, його зупинили працівники поліції за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 25, які вилучили вказану вище психотропну речовину. Розуміє, що його дії були незаконними, у скоєному щиро кається та зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час, місце скоєння ним кримінального правопорушення, відповідають дійсності, на даний час, вже не вживає будь-які засоби, проходить курси психосоціального відновлення у ГО «Берег життя», має безліч захворювань, у тому числі, хворіє на гепатит, офіційно працює, тому, прохав призначити йому міру покарання у виді штрафу, оскільки має можливість його сплатить, висновки для себе зробив, запевнюючи, що у подальшому нічого протиправного вчиняти не буде.

Показання ОСОБА_7 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: постанови про визнання та приєднання речових доказів від 07.05.2026 року; висновку експерта № СЕ-19/111-26/22788-НЗПРАП від 07.05.2026 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та наведеними вище письмовими доказами.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_7 у тому, що він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, тому, знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 309 КК України.

Позиція сторін щодо призначення покарання

Прокурор прохала визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та, враховуючи пом`якшуючу обставину - щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, на даний час, проходить курси психосоціального відновлення у ГО «Берег життя», хворіє, офіційно працює, призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що вину визнає, щиро кається, у подальшому, нічого протиправного вчиняти більше не буде та прохав призначити йому покарання у виді штрафу, оскільки офіційно працює та має можливість його сплатити.

Позиція суду щодо призначення покарання

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 року № 7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують покарання.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного (щиро каявся, вину визнав), особу обвинуваченого, а саме: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має ряд захворювань, у тому числі, хворіє на гепатит, на даний час, проходить курс психосоціального відновлення у ГО «Берег життя», офіційно працює озеленювачем у КП по УЗН Дніпровського району м. Києва, де позитивно характеризується.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням ставлення обвинуваченого до вчиненого (його щире каяття, вину визнав повністю), його особи, суд вважає, що ОСОБА_7 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу. На погляд суду, з урахуванням того, що ОСОБА_7 зробив для себе висновки, проходить курс психосоціального відновлення у ГО «Берег життя», офіційно працює, позитивно характеризується, покарання у виді штрафу буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/111-26/22788-НЗПРАП від 07.05.2026 року в розмірі 3 850 гривень88 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: речовину, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,442 г (яку після проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів, разом із первинним пакуванням поміщено до поліетиленового спец. пакету №6601482), що передана на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: