Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №755/12863/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12863/26

Провадження №: 3/755/4916/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Федосєєв С.В., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли з Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8, ч. 3 ст. 173-2 та ст. 184 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 882963, складеного 06 серпня 2026 року, 06.08.2026 близько 22 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а саме: вчинила конфлікт, у ході якого ображала останнього та висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою, чим могла бути завдана шкода його психічному здоров`ю.

Зазначені дії працівниками поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 882922, 07.08.2026 близько 20 год. 45 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , стосовно якої було винесено терміновий заборонний припис серії ЕТ № 113293 від 06.08.2026, не виконала встановлених цим приписом обмежень.

Як убачається з рапорту працівника поліції та інших матеріалів провадження, зазначеним терміновим заборонним приписом ОСОБА_1 було заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою - колишнім чоловіком ОСОБА_2 .

Незважаючи на встановлену заборону та будучи обізнаною зі змістом термінового заборонного припису, ОСОБА_1 контактувала та спілкувалася із ОСОБА_2 , тобто не виконала покладені на неї приписом обмеження.

Відомості щодо наявності чинного термінового заборонного припису були додатково перевірені працівниками поліції через інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України».

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП як невиконання термінового заборонного припису особою, яка протягом року вже піддавалася адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених цією статтею.

Також із матеріалів справи убачається, що стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП у зв`язку з неналежним виконанням нею батьківських обов`язків щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З матеріалів зазначеного провадження вбачається, що працівниками поліції під час реагування на повідомлення за місцем проживання сім`ї були встановлені обставини, які стали підставою для висновку про неналежне виконання ОСОБА_1 передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання та догляду за малолітньою дитиною.

Матеріали справи містять відомості щодо тривалих конфліктних відносин між батьками дитини, неодноразових викликів працівників поліції за місцем проживання, обставин перебування малолітньої дитини в умовах сімейних конфліктів, а також інші відомості, що характеризують умови її проживання та виховання.

Таким чином, у провадженні суду одночасно перебувають три справи про адміністративні правопорушення стосовно однієї особи, які пов`язані між собою за часом, обставинами та колом учасників і розглядаються одним і тим самим суддею.

З метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду адміністративних матеріалів суд вважає за необхідне здійснити їх спільний розгляд та вирішити питання про адміністративну відповідальність ОСОБА_1 однією постановою.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справ була повідомлена належним чином.

Відомостей про поважність причин неявки до суду не надала, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Суд виходить із того, що положеннями ст. 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, надано комплекс процесуальних прав, у тому числі право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази та заявляти клопотання.

Водночас належне повідомлення особи про розгляд справи та ненадходження від неї обґрунтованого клопотання про відкладення не створюють безумовної перешкоди для розгляду справи за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, а також необхідність дотримання розумних строків провадження у справах про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справ за відсутності ОСОБА_1 .

Натомість у судове засідання з`явився потерпілий ОСОБА_2 , який надав пояснення та підтвердив обставини, викладені у матеріалах адміністративних проваджень.

ОСОБА_2 пояснив суду, що ОСОБА_1 є його колишньою дружиною, від шлюбу вони мають малолітнього сина. Між ним та ОСОБА_1 протягом тривалого часу існують конфліктні відносини.

Потерпілий повідомив про неодноразові конфлікти із ОСОБА_1 , виклики працівників поліції, поведінку останньої під час таких конфліктів, а також обставини, пов`язані з вихованням та проживанням їхньої малолітньої дитини.

Також ОСОБА_2 підтвердив обставини конфлікту, який мав місце 06.08.2026, та зазначив, що після винесення щодо ОСОБА_1 термінового заборонного припису вона продовжила контактувати з ним, незважаючи на встановлену заборону.

Потерпілий звернув увагу суду й на те, що конфліктні ситуації мають не поодинокий характер та відбуваються, зокрема, у присутності малолітньої дитини.

Пояснення потерпілого суд оцінює в сукупності з усіма іншими доказами, наявними у матеріалах трьох адміністративних проваджень.

Оцінюючи наявні у справах докази, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність відповідної особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Дослідивши матеріали трьох адміністративних справ, суд враховує протоколи про адміністративні правопорушення, рапорти працівників поліції, письмові пояснення учасників подій, відомості інформаційних систем Національної поліції України, терміновий заборонний припис серії ЕТ № 113293 від 06.08.2026, матеріали щодо малолітньої дитини, письмові звернення ОСОБА_2 , а також його пояснення, надані безпосередньо в судовому засіданні.

Зазначені докази суд оцінює не ізольовано один від одного, а в їх сукупності та взаємному зв`язку.

Матеріали проваджень послідовно відображають розвиток конфліктної ситуації між ОСОБА_1 та її колишнім чоловіком, реагування працівників поліції, винесення щодо ОСОБА_1 термінового заборонного припису та подальше невиконання встановленого ним обмеження.

При цьому пояснення ОСОБА_2 , надані безпосередньо суду, у суттєвих обставинах узгоджуються з письмовими матеріалами та доповнюють їх.

Суд не встановив таких істотних суперечностей між дослідженими доказами, які б давали обґрунтовані підстави поставити під сумнів зафіксовані у протоколах події.

Щодо епізоду домашнього насильства суд ураховує характер дій ОСОБА_1 , спосіб їх вчинення, характер відносин між учасниками та зміст інших матеріалів провадження.

Домашнє насильство психологічного характеру не обов`язково передбачає настання фактичної шкоди психічному здоров`ю потерпілого; юридичне значення мають, зокрема, дії, внаслідок яких така шкода могла бути завдана.

За встановлених судом обставин поведінка ОСОБА_1 щодо колишнього чоловіка вийшла за межі звичайного побутового непорозуміння та за своїм характером відповідає ознакам психологічного домашнього насильства.

Щодо невиконання термінового заборонного припису суд зазначає, що відповідний припис є спеціальним заходом протидії домашньому насильству, встановлені ним обмеження є обов`язковими для особи, щодо якої його винесено.

Матеріалами справи підтверджується наявність термінового заборонного припису серії ЕТ № 113293 від 06.08.2026, його чинність у відповідний період, обізнаність ОСОБА_1 із установленими обмеженнями та подальший контакт останньої з потерпілим усупереч забороні.

Сам факт того, що сторони мають спільну дитину або між ними залишаються невирішені сімейні питання, не звільняє особу від обов`язку дотримуватися встановленого компетентним органом обмеження.

Щодо матеріалів за ст. 184 КУпАП суд виходить із того, що виконання батьківських обов`язків не обмежується лише матеріальним утриманням дитини, а передбачає створення належних і безпечних умов для її життя, здоров`я, виховання та розвитку.

Сукупність відомостей щодо обстановки за місцем перебування дитини, неодноразових сімейних конфліктів, втручання працівників поліції та інших зафіксованих у матеріалах обставин підтверджує фактичні обставини, покладені в основу відповідного протоколу.

При цьому суд не покладає висновок про винуватість ОСОБА_1 виключно на твердження потерпілого. Його пояснення оцінені лише як один із доказів у сукупності з письмовими матеріалами, складеними уповноваженими особами та долученими до справ.

Таким чином, оцінивши всі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за всіма трьома адміністративними матеріалами доведена належними, допустимими та достатніми доказами.

Вирішуючи питання про адміністративне стягнення, суд враховує характер учинених правопорушень, їх кількість, конкретні обставини, ступінь вини ОСОБА_1 , а також мету адміністративного стягнення.

Суд враховує, що йдеться не про один ізольований епізод, а про три адміністративні правопорушення, які були вчинені протягом нетривалого періоду часу та пов`язані між собою сімейними правовідносинами.

Окремо суд бере до уваги, що після втручання працівників поліції та застосування спеціального превентивного заходу у виді термінового заборонного припису ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробила та допустила невиконання встановленої заборони.

Зазначені обставини свідчать про необхідність застосування до неї такого адміністративного стягнення, яке буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Разом із тим суд виходить із принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності та вважає, що в конкретному випадку необхідним і достатнім є застосування штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки три справи стосовно ОСОБА_1 одночасно розглядаються одним суддею, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 2 ст. 36 КУпАП та остаточно визначити адміністративне стягнення у межах санкції за найбільш серйозне з установлених правопорушень.

Враховуючи характер правопорушень та встановлені обставини, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

У разі накладення судом адміністративного стягнення з особи також підлягає стягненню судовий збір у порядку ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 173-2, 184, 245, 251, 252, 268, 280, 283-285 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-8, ч. 3 ст. 173-2 та ст. 184 КУпАП.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, за сукупністю вчинених адміністративних правопорушень, остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

У разі несплати штрафу у строк, установлений законом, постанова підлягає примусовому виконанню в порядку, визначеному КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: