Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №755/13966/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р.

м. Київ

справа № 755/13966/26

провадження № 2/755/11259/26

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором оренди,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь суму заборгованості у розмірі 185 086,89 грн. за порушення умов Договору оренди майна № 1 від 07.12.2024 року, об`єктом якого є квартира АДРЕСА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що 07.12.2024 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір оренди майна № 1, відповідно до умов якого розмір місячної орендної плати складає 16 000,00 грн., без урахування плати за житлово-комунальні послуги, плата за які згідно Договору покладена на відповідача. Сторони погодили, що належне повернення квартири та майна передбачає оформлення відповідного акта приймання-передачі, який є підставою припинення дії Договору. Однак, 30.06.2026 року відповідачем поштовим надісланням повернуто позивачу ключі від орендованої квартири, не передавши позивачу квартиру за відповідним Актом. Разом з тим, акт приймання передачі квартири сторонами не підписано, відповідачем не здійснено повну орендну плату квартири, не оплачено заборгованість за житлово-комунальні послуги, пошкоджено передане за Актом в квартирі майно, тому позивач вимушена звернутись з даним позовом до суду.

04 вересня 2026 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором оренди, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

29 вересня 2026 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва продовжено відповідачу ОСОБА_2 строк для надання до суду письмового відзиву на позовну заяву на чотири календарні дні з дня отримання даної ухвали суду.

Відповідач ОСОБА_2 не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 визначено, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідно до чинного законодавства України досудове вирішення спорів не є обов`язковою стадією у розв`язанні правових конфліктів.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Перш за все, необхідно зазначити, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.

Судом встановлено, що 07.12.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір оренди майна № 1, за умовами якого орендодавець зобов`язала передати орендареві у строкове, платне користування, а орендар зобов`язався прийняти у строкове, платне користування належну ОСОБА_1 на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців із можливою пролонгацією, та орендар зобов`язався сплачувати орендодавцеві орендну плату в сумі 16 000,00 грн. щомісячно та житлово-комунальні послуги, утримувати квартиру в належному санітарно-гігієнічному стані, а також сторонами підписано Акт прийому передачі майна та квартири в оренду. (а.с. 12-17, 18-22)

Відповідно до п. 3.3 Договору, сторони домовились, що орендар має право достроково відмовитися від даного Договору за тиждень письмово попередивши про це орендодавця. В цьому випадку авансово внесена орендарем при укладенні Договору страхова сума, вказана в п. 4.2. залишається у орендодавця як матеріальна компенсація від орендаря за дострокове та одностороннє припинення ним дії Договору оренди.

Відповідно до п. 7.1, 7.7 Договору, повернення орендодавцю майно, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається із повноважних представників. Майно, що орендується, вважається фактично повернутим орендодавцю лише з моменту підписання акту приймання-передачі.

За даними долучених до матеріалів справи довідок про розрахунок заборгованості та квитанцій про оплату комунальних послуг за період з грудня 2024 року по червень 2026 року включно, за адресою: АДРЕСА_2 не оплачено комунальні платежі на загальну суму 38 386,89 грн. (а.с. 27-35)

Відповідно до ч. 1 ст. 810 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Договір найму житла укладається у письмовій формі. (ч. 1 ст. 811 Цивільного кодексу України)

Згідно положення статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 820 Цивільного кодексу України, розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п`ять років. (ч. 1 ст. 631, ч. 1 ст. 821 Цивільного кодексу України)

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України)

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України)

Як убачається з матеріалів справи, предмет спору ставить вимога позивача про стягнення з орендаря відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 заборгованості за Договором оренди квартири, комунальних платежів, відшкодування шкоди, завданої порушенням майна та не здійсненням повної сплати орендних платежів, на загальну суму 185 086,89 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, керуючись нормами діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України, ураховуючи відсутність в матеріалах справи доказів припинення відповідачем Договору оренди та передачі позивачу орендованого майна за Актом приймання-передачі, суд дійшов висновку про порушення відповідачем ОСОБА_2 умов Договору оренди майна № 1 від 07.12.2024 року в частині повної та своєчасної оплати на користь позивача щомісячної орендної плати та плати за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим з боку відповідача виникла заборгованість по орендній платі за період з червня 2026 року по серпень 2026 року на суму 39 000,00 грн. (за червень 2026 року - 7 000,00 грн., липень 2026 року - 16 000,00 грн., серпень 2026 року - 16 000, 00 грн.), а також наявна заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги за період з грудня 2024 року по червень 2026 року на суму 38 386,89 грн., що підлягає до стягнення на користь позивача в розрізі даного спору.

Разом з тим, суд не убачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявлених матеріальних збитків та плати за ст. 825 ЦК України, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів виникнення таких збитків саме за наслідками порушення відповідачем умов досліджуваного Договору оренди та саме у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором оренди, підлягає до часткового задоволення.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 773,87 грн., доказів понесення інших судових витрат позивачем до матеріалів справи не долучено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 319, 322, 525, 526, 615, 625, 764, 810, 820, 821 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 77, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором оренди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) заборгованість за Договором оренди майна № 1 від 07.12.2024 року на суму 77 386,89 грн., судовий збір у розмірі 773,87 грн., а всього на загальну суму 78 160 (сімдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень 76 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя: В.І. Галаган