Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №754/13050/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/12395/26

Справа №754/13050/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 47 327,25 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

01.07.2026 Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (надалі - Позивач, Банк) подало до Деснянського районного суду м. Києва (в електронній формі через підсистему "Електронний суд", зареєстровано в суді 15.07.2026) позовну заяву до ОСОБА_1 (надалі - Відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 47 327,25 грн.

Позов мотивовано тим, що 20.06.2019 між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та Відповідачкою було укладено кредитний договір № 2001336743301 шляхом підписання Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за яким позичальниці надано кредитні кошти у вигляді встановленого початкового відновлювального кредитного ліміту в розмірі 15 000,00 грн, який у подальшому було збільшено до 31 082,00 грн. Відповідачка належним чином зобов`язання не виконувала, у зв`язку з чим станом на 24.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 47 327,25 грн, яка складається з: 29 599,46 грн - заборгованість за кредитом (основний борг) та 17 727,79 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Також Позивач просить покласти на Відповідачку понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Представник Відповідачки - адвокат Небилиця Артем Вікторович подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив застосувати наслідки спливу строків позовної давності та відмовити АТ "ПУМБ" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив представника Відповідачки мотивовано такими аргументами:

1) доводи Позивача щодо здійснення Відповідачкою платежів за кредитом до 27.06.2023 не підтверджуються матеріалами справи, оскільки відповідно до наданої Банком виписки останній переказ між рахунками на суму 1 750,00 грн відбувся 06.01.2023, тоді як подальші операції від 30.01.2023, 28.02.2023 та 30.03.2023 є лише внутрішніми бухгалтерськими проведеннями Банку з рекласифікації стандартної заборгованості в прострочену, які не свідчать про внесення боргу або визнання боргу Відповідачкою відповідно до статті 264 ЦК України;

2) Банк обліковував прострочення заборгованості у своєму бухгалтерському обліку ще з 30.01.2020, а отже, знав про порушення права задовго до звернення до суду, проте протягом тривалого часу заходами судового захисту не користувався, а відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 позовна давність обчислюється щодо кожного щомісячного платежу окремо;

3) Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" (набрав чинності 04.09.2025) пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено, у зв`язку з чим з 04.09.2025 законодавчі підстави для продовження позовної давності на строк дії воєнного стану у 2026 році відсутні, а трирічний строк звернення до суду Позивачем пропущено;

4) Позивач не надав доказів вручення Відповідачці письмової вимоги від 21.11.2025 № KHO-44.2.2/1345 про дострокове погашення заборгованості, тоді як обов`язок дострокового виконання зобов`язання виникає лише з моменту одержання такої вимоги позичальником;

5) розрахунок заборгованості є одностороннім документом Позивача і суперечить наданій виписці по рахунку.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі № 754/13050/26 (провадження № 2/754/12395/26).

Позивач у позовній заяві просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та за відсутності представника Банку.

Ураховуючи, що ціна позову становить 47 327,25 грн і не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд визнав справу малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України.

В ухвалі про відкриття провадження у справі суд установив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи: Відповідачці для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження (частина перша статті 278 ЦПК України); Позивачу для подання відповіді на відзив - протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відзиву; Відповідачці для подання заперечення - протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відповіді на відзив.

Представник Відповідачки скористався правом подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк (ухвалу отримано 29.07.2026, відзив направлено поштою 11.08.2026).

УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язається надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

20.06.2019 між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та Відповідачкою було укладено кредитний договір № 2001336743301 шляхом підписання Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписавши вказану заяву, Відповідачка підтвердила прийняття Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщеної на вебсайті банку (pumb.ua), та погодилася з його Умовами та Тарифами.

Відповідно до умов кредитного договору № 2001336743301 від 20.06.2019 та Паспорта споживчого кредиту, Банк надав Відповідачці кредит у вигляді встановленого початкового відновлювального кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_2 ) у розмірі 15 000,00 грн. У подальшому розмір кредитного ліміту за вказаним рахунком неодноразово коригувався й згідно з довідкою про зміну кредитного ліміту від 03.03.2022 склав 31 082,00 грн. Процентна ставка за користування кредитними коштами була визначена сторонами у розмірі 47,88 % річних (фіксована).

Згідно з Розділом 1 Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001336743301 від 20.06.2019, розділом 3 Паспорта споживчого кредиту та частиною 4 Розділу ІІ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, строк дії встановленого відновлювального кредитного ліміту становить 12 (дванадцять) місяців із дня його надання, з можливістю його автоматичного продовження (пролонгації) кожного разу на такий самий строк (12 місяців) за відсутності заперечень будь-якої зі Сторін. При цьому строк дії самого Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за яким Відповідачці відкрито картковий рахунок, установлено протягом невизначеного строку (до його розірвання за ініціативою Клієнта або Банку в порядку, визначеному умовами ДКБО та законодавством).

За умовами Заяви про приєднання від 20.06.2019, розділів 4 та 5 Паспорта споживчого кредиту, а також частин 3, 4 та 5 Розділу ІІ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Відповідачка зобов`язалася повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у порядку та строки, визначені договором і тарифами банку. Зокрема, розрахунковим днем та платіжною датою сторони визначили 30 число кожного місяця. Відповідачка зобов`язалася щомісячно не пізніше настання платіжної дати (30 числа кожного місяця) сплачувати за наявності заборгованості обов`язковий мінімальний платіж, який розраховується щомісячно від суми заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду та включає суму нарахованих процентів за користування кредитом (за фіксованою ставкою 47,88 % річних), частину основного боргу (тіла кредиту) і суми інших обов`язкових платежів (за наявності), згідно з Тарифами Банку для забезпечення часткового погашення заборгованості й відновлення кредитної лінії.

Банк виконав свої зобов`язання та надав Відповідачці кредитні кошти, що підтверджується довідкою про зміну кредитного ліміту, розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку позичальниці № НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_2 ) за період з 20.06.2019 по 24.11.2025.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.08.2023 у справі № 206/3009/15).

Дослідивши виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 20.06.2019 по 24.11.2025, Суд встановив, що Відповідачка користувалася наданим кредитним лімітом, здійснюючи видаткові транзакції в торговельно-сервісній мережі (зокрема, в мережах "Сільпо", "Фора", "АТБ", "Еко-Маркет", "METRO", "Епіцентр", "Взуттєва країна", "Простор", аптечних закладах), поповнення рахунків мобільного зв`язку, перекази коштів за сервісами cash to card та P2P, а також зняття готівки.

Водночас у періоди з серпня 2019 року по січень 2023 року Відповідачка здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором. У позовній заяві Позивач вказує про здійснення Відповідачкою платежів до 27.06.2023. Проте безпосередньо за випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та розрахунком заборгованості останні фактичні зарахування коштів у рахунок погашення заборгованості за процентами та основним боргом відбулися у січні 2023 року (зокрема, 06.01.2023 проведено переказ у сумі 1 750,00 грн, спрямований на погашення процентів та основного боргу, а 31.01.2023 проведено залікове погашення у сумі 928,49 грн, внаслідок цього залишок основного боргу (тіла кредиту) зменшився до остаточної суми 29 599,46 грн). Починаючи з лютого 2023 року і до 24.11.2025 Відповідачка жодних платежів на погашення заборгованості не здійснювала.

Згідно з випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 20.06.2019 по 24.11.2025 та деталізованим розрахунком заборгованості, Відповідачка зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконувала. У зв`язку з цим, починаючи з 01.02.2023 року (30.01.2023 Банк здійснив рекласифікацію частини заборгованості в прострочену на суму 915,83 грн), у Відповідачки виникла заборгованість, яка станом на 24.11.2025 склала 47 327,25 грн. Зазначена заборгованість складається з: заборгованості за сумою кредиту (основного боргу) у розмірі 29 599,46 грн, яка виникла за період з червня 2019 року по січень 2023 року, та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 17 727,79 грн, що нарахована за період з 01.02.2023 року по 29.02.2024 року.

21.11.2025 Позивач направив Відповідачці за адресою її проживання ( АДРЕСА_1 ) письмову вимогу (повідомлення) № KHO-44.2.2/1345 від 21.11.2025 про погашення заборгованості. протягом 30 днів. Ураховуючи те, що Відповідачка грошові кошти не перерахувала та вимогу Банку залишила без реагування, Позивач набув право звернення до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості.

Відхиляючи твердження представника Відповідачки про те, що Позивач не надав доказів вручення Відповідачці письмової вимоги від 21.11.2025 № KHO-44.2.2/1345 про дострокове погашення заборгованості, Суд виходить з того, що Позивач направив вказану вимогу за адресою зареєстрованого місця проживання Відповідачки ( АДРЕСА_1 ), зазначеною позичальницею в анкеті-заяві при укладенні Договору, що підтверджується списком ф. 103A згрупованих поштових відправлень (рекомендоване поштове відправлення № 0505507035188). Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України "Про споживче кредитування" та умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, направлення кредитодавцем рекомендованого листа за вказаною позичальницею адресою є належним виконанням обов`язку щодо направлення письмової вимоги. Обов`язок із забезпечення отримання поштової кореспонденції за адресою свого зареєстрованого місця проживання або своєчасного повідомлення Банку про зміну такої адреси покладається безпосередньо на Відповідачку. Крім того, з моменту направлення цієї вимоги (21.11.2025) і до моменту звернення Позивача до суду з позовною заявою (01.07.2026) минуло більше ніж тридцять календарних днів, наданих боржниці для добровільного виконання зобов`язання, проте заборгованість погашена не була. З огляду на це, Суд вважає порядок досудового врегулювання спору належно дотриманим Банком, а доводи представника Відповідачки - безпідставними.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15, постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19, постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21, постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Суд, виконуючи цей процесуальний обов`язок, здійснив власну перевірку наданого Позивачем розрахунку заборгованості та зіставив його з випискою по особовому рахунку.

Суд встановив, що заявлена до стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 29 599,46 грн та заборгованість за процентами у розмірі 17 727,79 грн на загальну суму 47 327,25 грн є правильною, обґрунтованою та підтверджується матеріалами справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 641/8415/23).

У справі, що розглядається, Позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення Договору, надання позичальниці кредитних коштів, тобто виконання належним чином своїх обов`язків та прострочення виконання позичальницею взятих на себе зобов`язань.

Натомість Відповідачка не спростувала обґрунтованість розрахунку в частині суми кредиту та процентів і не надала власний контррозрахунок заборгованості.

Щодо заяви представника Відповідачки про застосування наслідків спливу строків позовної давності Суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частина пята статті 261 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (частини перша, друга статті 264 ЦК України)

Згідно з наданою Позивачем випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 20.06.2019 по 24.11.2025, Відповідачка неодноразово здійснювала часткові платежі на погашення заборгованості за кредитом та процентами (зокрема у 2020, 2021, 2022 роках, у тому числі 26.07.2022 у розмірі 1 600,00 грн, 30.11.2022 у розмірі 100,00 грн, 30.12.2022 у розмірі 251,22 грн та 06.01.2023 у розмірі 928,49 грн), що свідчить про переривання перебігу позовної давності відповідно до статті 264 ЦК України.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на всій території України було запроваджено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України було доповнено пунктом 12, згідно з яким під час дії карантину строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

У подальшому Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19 щодо особливостей перебігу позовної давності у період дії воєнного стану.

Застосовуючи зазначені норми права, Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, відповідно до якого: "У разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану" (пункт 154 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25)).

Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", який набрав чинності 04.09.2025, виключено пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, на підставі якого перебіг позовної давності був зупинений у період воєнного стану.

Нормативно-правовий механізм обчислення давності у разі припинення обставин зупинення визначено частиною третьою статті 263 ЦК України: від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Отже, набрання чинності Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX з 04.09.2025 означає відновлення (поновлення) перебігу позовної давності для всіх цивільно-правових вимог, перебіг яких був зупинений.. При цьому час, протягом якого діяли підстави для законодавчого продовження та зупинення позовної давності (з 02.04.2020 по 30.06.2023 під час карантину та з 17.03.2022 по 03.09.2025 у період дії пункту 19), не зараховується до трирічного строку давності, а сам перебіг строку продовжується з 04.09.2025 на той залишок часу, який залишався невикористаним кредитором до моменту запровадження зупинення/продовження

У цій справі кредитний договір укладено 20.06.2019, отже станом на 02.04.2020 позовна давність за вимогами Банку не спливла. Ураховуючи продовження та зупинення перебігу давності в період з 02.04.2020 по 03.09.2025 та поновлення її перебігу з 04.09.2025 відповідно до Закону України № 4434-IX та частини третьої статті 263 ЦК України, трирічний строк позовної давності станом на день звернення Позивача до суду з позовом (01.07.2026) пропущено не було, оскільки з моменту поновлення перебігу давності (04.09.2025) до дня подання позову минуло менше десяти місяців.

Отже, ураховуючи те, що Позивач звернувся до суду в межах позовної давності, підстави для застосування наслідків спливу позовної давності та відмови у позові згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України відсутні, а заява представника Відповідачки про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідачка не спростувала обґрунтованість розрахунку заборгованості в частині суми кредиту та процентів і не надала власний контррозрахунок заборгованості.

З огляду на це, керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, позовні вимоги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 47 327,25 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на Відповідача.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією про сплату судового збору.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість за кредитним договором № 2001336743301 від 20.06.2019 у загальному розмірі 47 327,25 грн (сорок сім тисяч триста двадцять сім гривень 25 копійок), з яких: 29 599,46 грн - заборгованість за кредитом (основний борг); 17 727,79 грн - заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позивач (Стягувач) Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829).

Відповідачка (Боржник) ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 05.10.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО