Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №754/9141/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/504/26

Справа №754/9141/25

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Кирилова А.А.

за відсутності сторін

розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - ДЕСНЯНСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ КИЄВІ КИЇВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2025 року до Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 1999 року ОСОБА_1 , перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Від їх стосунків у них народилося двоє діток: - донечка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що міським відділом реєстрації актів громадянського стану управління юстиції Вінницької області 10.03.2004 року в книзі записів актів громадянського стану про народження було зроблено відповідний запис за №643 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ; - донечка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві 09.06.2011 року в книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за №1527 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

Відомості про батька дитини- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у Книзі реєстрації народжень записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві за заяаою позиваач від 26.06.2012 року за №3152/02-03-56 було сформовано витяг за №00010681857.

Не дивлячись на це ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і надалі проживали разом, а також виховували своїх спільних дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , починаючи з 1999 року і до 09.02.2025 року, проживали як чоловік та жінка однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, разом утримували та виховували доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ОСОБА_3 виконував усі обов`язки батька, передбачені сімейним законодавством, по відношенню до своїх рідних доньок та жінки.

Дані обставини підтверджуються спільним фото. Як відомо, 24.02.2022 року президент російської федерації оголосив про рішення провести спеціальну військову операцію з демілітаризації України.

24.02.2022 року починаючи з 05:30 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24,02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено. По всій території України розпочались масові авіаудари, ракетні та артилерійські обстріли віськових та мирних об`єктів та російська федерація продовжує повномасштабне вторгнення на території України і до нині.

Починаючи з 01.05.2022 року старший солдат по мобілізації ОСОБА_3 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 ; брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

13.04.2023 року ОСОБА_3 управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 було видано посвідчення учасника бойових дій, серії НОМЕР_5 .

20.01.2025 року під час виконання службових обов`язків, знаходячись на позиції, внаслідок військових дій від вибухів отримав поєднанє вогнепально-осколкове поранення голови, грудей, черева та кінцівок з ушкодженням кісток скелета та внутрішніх органів. Перебуваючи у стаціонарі в Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер у віці 52 років.

12.02.2025 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було складено відповідний актовий запис №2478 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 .

Крім того, позивачем було замовлено висновок про біологічну спорідненість для подання до суду №HID25-002099/FS1FS2 від 06.06.2025 року, виконаного провідним біологом М.Красюковим та завідуючим лабораторії, професором, д.м.н. Д.О. Микитенком ТОВ «ГенКод Діагностікс», яким встановлена ймовірність спільних біологічних батьків ОСОБА_1 . ОСОБА_3 в біологічних зразках ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Згідно спорідненості ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо спільних біологічних батьків - 99,96747649%.

За життя ОСОБА_3 не встиг юридично визнати своє батьківство щодо ОСОБА_7 .

Станом на теперішній час позивач бажає офіційно закріпити статус ОСОБА_3 , як батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнання ОСОБА_3 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , потрібно позивачу для того, щоб їх спільна дитина мала офіційний статус, який би дозволив їй реалізувати права, передбачені чинним законодавством, як майнові так і не майнові.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності та взаємозв`язку, вважаєють, що позивачкою доведено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Києва, Україна, є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та походить від спільного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.

За таких обставин, та за наявності висновку про біологічну спорідненість № HID25-002099/FS1FS2 від 06.06.2025 року вважає жоведеним факт батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_5 .

Враховуючи викладені обставини Позивач просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати Деснянський відділ державної ресьрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження №1527, складеного 09 червня 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у місті Києві щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зазначити її батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 12 червня 2025 року Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису- залишено без руху.

На виконання вимог ухвали суду 10 липня 2025 року подано заяву про усунення недоліків позову.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису. Призначено підготовче засідання по названій справі.

05 вересня 2025 року відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про визнання позовних вимог.

05 вересня 2025 року представником позивача - адвокатом Селецькою О.В., через підситсему «Електоронний суд» подано клопотання про допит свідків та про призначення судової генетичної експертизи на розгляд якої представник позивача просив поставити питання: Чи є померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 біологічним батьком неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 08 вересня 2025 року призначено по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису судову генетичну експертизу.

11 березня 2026 року №030/26 ТОВ «Генкод Діагностик» направив відповідь на ухвалу від 08 вересня 2025 року згідно з якої вбачається, що за результатами проведення досудового та судового тесту (молекулярно-генетичного дослідження) у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Генкод Діагностика» складається висновок спеціаліста, який може бути використаний під час судового розгляду справи у якості письмового доказу, який підтверджує або спростовує батьківство або споріднення.

У зв`язку з відсутністю наданих до ТОВ«Генкод Діагностик» на дослідження зразків для проведення експертизи належних померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , неможливо провести призначену судову генетичну експертизу.

Крім того, ТОВ«Генкод Діагностик» повідомило, що відповідно до наданих на дослідження зразків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами проведеного ТОВ «Генкод Діагностік» молекулярно-генетичного дослідження складений Висновок спеціаліста № HID26-003469 від 20.02.2026 року (визначення спорідненості «сестра-сестра»), відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , можуть бути біологічними сестрами із ймовірністю споріднення 99,98809795%.

04 травня 2026 року представником позивача - адвокатом Селецькою О.В., через підситсему «Електоронний суд» подано заяву про уточнення найменування відповідача та уточнення редакції позовних вимог відповідно до якої просять:

Уточнити найменування відповідача у справі і далі замість Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вважати правильним найменування: «Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України».

1. Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

2. Внести зміни до актового запису про народження №1527, складеного 09.06.2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління у м Києві, а саме:

2.1. Змінити відомості про батька дитини, зазначивши «громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » замість « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

2.2. Прізвище, по батькові, дату та місце народження дитини залишити без змін.

3. Витребувати від Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, (код ЄДРПОУ 26125532, адреса: 02225, м. Київ, пр-т Червоної Калини, 15, тел.: +38-044-515-17-45, +38- 096-085-97-93, офіційна електронна адреса: desnianskyi@ukr.net) матеріали актового запису №1527, складеного 09.06.2011 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

4. Витребувати від Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, (код ЄДРПОУ 21725753, адреса: 21007, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Замостянська, 7) матеріали актового запису №643, складеного 10.03.2004 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ухвали суду, яка внесена до протоколу судового засідання від 04.05.2026 року, суд ухвалив забезпечити докази в цивільній справі, шляхом витребування у Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України матеріали актового запису №1527, складеного 09.06.2011 року про народження ОСОБА_5 .

19 травня 2026 року на виконання витягу з протоколу від 04.05.2026 року Деснянськмй відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15.05.2026 року №1103/24.3-67 надав копію актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 складеного Відділом 09.06.2011 за №1527.

Витягом з протоколу судового засідання від 09 липня 2026 року, відповідно до ухвали суду, яка внесена до протоколу судового засідання від 04.05.2026 року, суд ухвалив забезпечити докази в цивільній справі, шляхом витребування у Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України матеріали актового запису №643, складеного 10.03.2004 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання ухвали Міністерство юстиції України Хмельницьке міжрегіональне управління Міністерства юстиції України Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниця від 31.07.2026 р. №1421-22.21-28 надало копію актового запису №643, складеного 10.03.2004 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач, представник позивача в підготовчому засіданні позовні вимоги викладені у новій редакції підтримали в повному обсязі.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома.

Представник третьої особи Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до підготовчого розглдяу справи не з`явились.

Судом вирішено питання про закриття підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги викладені в новій редакції просили задовольнити повністю.

Відповідач - в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома.

Представник третьої особи - Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засіданні не з`явився.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що сторони будучи повідомлені належним чином про день та час судового засідання, не з`являлись в судове засідання, враховуючи тривалість розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.

Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що 10 березня 2004 року складено відповідний актовий запис № 643, в графі батьки записано: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 .

Відповідно до копії витягу про шлюб, який міститься в матеріалах справи ОСОБА_4 зареєструвала шлюб 27.12.2023 року та зміна прізвище на « ОСОБА_10 ».

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що 09 червня 2011 року складено відповідний актовий запис №1527, місце реєстрації - Відділ реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції м. Києва, в графі батьки записано: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_1 .

Відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 СК України, тобто за вказівкою матері, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00010681857 від 26 червня 2012 року.

Згідно копії лікарського свідоцтва про смерть від 11.02.2025 року №127/25 ОСОБА_3 перебуваючи у стаціонарі в Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер у віці 52 років.

12.02.2025 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було складено відповідний актовий запис №2478 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 .

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст.134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Положеннями ст. 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).

Приймаючи рішення Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Калачова проти росії" від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Відповідно до проведеного ТОВ «Генкод Діагностік» молекулярно-генетичного дослідження складено Висновок спеціаліста № HID26-003469 від 20.02.2026 року (визначення спорідненості «сестра-сестра»), згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , можуть бути біологічними сестрами із ймовірністю споріднення 99,98809795%.

Керуючись ст.ст.2, 3, 81, 89, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.125-128, 135, 180-182, 191 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - ДЕСНЯНСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ КИЄВІ КИЇВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 ) батьком неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Внести зміни до актового запису № 1527 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрованого 09 червня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління у м. Києві зазначивши батьком громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя: І.А. Галась