Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №753/15691/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15691/26

провадження № 3/753/4749/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 805 від 17.07.2026 ОСОБА_1 , обіймаючи посаду провідного спеціаліста відділу галузевого співробітництва та відновлення Департаменту економічної дипломатії Міністерства закордонних справ України, будучи державним службовцем категорії «В», після припинення 30.04.2025 діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 16.07.2025 о 13:33 год. несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), а саме за період з 01.01.2025 по 30.04.2025, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим порушила вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 806 від 17.07.2026 ОСОБА_1 , обіймаючи посаду провідного спеціаліста відділу галузевого співробітництва та відновлення Департаменту економічної дипломатії Міністерства закордонних справ України, будучи державним службовцем категорії «В», після припинення 30.04.2025 діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 20.05.2026 о 17:46 год. несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2025 рік (після звільнення), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим порушила вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

У судовому засіданні 07.09.2026 захисник ОСОБА_1 адвокат Горбачов О. О. просив об`єднати в одне провадження для спільного розгляду справи за вказаними протоколами про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З огляду на викладене, враховуючи, що вказані матеріали стосуються однієї і тієї ж особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, пов`язаних з однією подією, справи розглядаються одним і тим же органом, суд вважає, що дані справи слід об`єднати в одне провадження для спільного розгляду.

У судових засіданнях 07.09.2026 та 14.09.2026 захисник Горбачов О. О. суду пояснив, що дійсно, ОСОБА_1 після звільнення 30.04.2025 з посади провідного спеціаліста відділу галузевого співробітництва та відновлення Департаменту економічної дипломатії Міністерства закордонних справ України несвоєчасно подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) та декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2025 рік (після звільнення).

Пропуск строку на подання декларації, як зазначав захисник, був зумовлений поважними причинами. Так, зокрема, на вказану подію вплинули суттєві сімейні обставини. А саме, 13.05.2024 зник безвісти двоюрідний брат ОСОБА_1 при виконанні бойового завдання. Як виявилось у подальшому - військовослужбовець загинув і у липні 2025 року відбулось його поховання. Пригнічений емоційний стан ОСОБА_1 та активні дії з пошуку брата у вказаний період став на заваді дотримання строків подання декларацій після її звільнення.

Водночас, захисник зазначив, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Так, зокрема, щодо адміністративного правопорушення, вказаного у протоколі № 805 від 17.07.2026, захисник вказав, що строк на притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплив, оскільки моментом виявлення правопорушення є отримання 20.01.2026 Департаментом стратегічних розслідувань НП України повідомлення від НАЗК відомостей про несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП строк притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП становить 6 місяців з дня виявлення правопорушення, вказаний строк станом на сьогодні сплинув.

Щодо адміністративного правопорушення, вказаного у протоколі № 806 від 17.07.2026, захисник вказав, що матеріали справи у цій частині не містять доказів події та складу адміністративного правопорушення. Так, зокрема, відсутнє повідомлення МЗС України до НАЗК та повідомлення НАЗК до правоохоронного органу про неподання ОСОБА_1 декларації. Поліція не має виходити за рамки своїх повноважень та могла скласти протокол про адміністративне правопорушення лише за наявності відповідного повідомлення спеціального органу - НАЗК. До обох протоколів правоохоронним органом долучені однакові докази, які стосуються несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).

З огляду на вказане, захисник просив закрити провадження у справі в цій частині у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 у судових засіданнях визнала, що вона дійсно несвоєчасно подала декларації після свого звільнення з посади провідного спеціаліста відділу галузевого співробітництва та відновлення Департаменту економічної дипломатії Міністерства закордонних справ України. Свою вину за несвоєчасне подання декларацій усвідомлює, визнає та щиро кається у вчиненому. Водночас просила суд взяти до уваги, що вона звільнялась з державної служби вперше і перед звільненням їй не було роз`яснено роботодавцем порядок подання декларацій після звільнення. Сімейні обставини щодо зникнення двоюрідного брата-військовослужбовця, який як виявилось пізніше, загинув, періодичні обстріли міста Києва тощо, призвели її до такого пригніченого психо-емоційного стану, що вона не слідкувала за днями та строками і у встановлені Законом строки вона просто забула подати відповідні декларації. Зазначила, що ніякого умислу на неподання декларацій у неї не було, їй нічого приховувати і раніше, під час державної служби, вона завжди вчасно виконувала обов`язок з декларування майна. Також, ОСОБА_1 вказала, що під час роботи у Міністерстві закордонних справ України мала виключно позитивні характеристики та заохочення у вигляді подяк за свою професійну діяльність. Наразі має намір повернутися працювати до Міністерства закордонних справ України, тож притягнення її до відповідальності стане перешкодою у цьому. Підтримала позицію свого захисника щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.

Прокурор у судовому засіданні вказав, що причини несвоєчасного подання декларацій, на які посилається ОСОБА_1 та її захисник, на його думку не є поважними. Вказав, що не вважає повідомлення НАЗК до правоохоронних органів про неподання ОСОБА_1 декларації моментом, з яким необхідно пов`язувати початок відліку строку для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Такий строк, на його думку, слід відраховувати з дня складення протоколу про адміністративне правопорушення, після отримання правоохоронним органом пояснень від особи щодо поважності причин несвоєчасного подання декларації.

Щодо доводів захисника про відсутність доказів вчинення правопорушення, вказаного у протоколі № 806 від 17.07.2026, прокурор вказав, що поліція вправі самостійно виявити правопорушення. Так, опрацьовуючи перше повідомлення НАЗК про несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), поліцією було виявлено, що ОСОБА_1 також несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2025 рік (після звільнення), внаслідок чого і склала відповідний протокол.

Відтак, прокурор вважав, що підстави для закриття провадження у справі відсутні, а ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд забезпечує виконання завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Щодо несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), за наслідками чого складено протокол про адміністративне правопорушення № 805 від 17.07.2026, суддя зазначає таке.

Пояснення ОСОБА_1 , її захисника адвоката Горбачова О. О. та прокурора Проколова О. Е., які надані останніми у судових засіданнях, а також досліджені докази, зокрема, відомості, що наведені в протоколі про адміністративне правопорушення № 805 від 17.07.2026, письмові пояснення ОСОБА_1 від 16.06.2026, повідомлення Міністерства закордонних справ України Національного агенства з питань запобігання корупції про факт неподання ОСОБА_1 декларації при звільненні від 02.06.2025, накази про призначення на посаду та звільнення ОСОБА_1 , вказують про те, що в розумінні ст. 251 КУпАП, вони є належними, допустимими доказами, а, отже, такими, що дають можливість суду прийняти рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.

Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень або їх зупинення законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

Пунктом 1 ч.1 ст.255 КпАП України визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції за ст.ст.172-4 - 172-9 КпАП України, за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З матеріалів справи встановлено, що 20.01.2026 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшло повідомлення з Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК щодо встановлення несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

До вказаного повідомлення долучено повідомлення Міністерства закордонних справ України від 02.06.2025 про факт неподання ОСОБА_1 декларації при звільненні, а також послідовність дій з ІТС Реєстру, з якого видно, що декларація за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), була подана ОСОБА_1 лише 16.07.2025.

У свою чергу, Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України листом від 24.01.2026 скерував вказані матеріали до Управління стратегічних розслідувань у місті Києві для прийняття рішення відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Водночас протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 був складений лише 17.07.2026.

Отже, з огляду на встановлені обставини вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, вважаю, що уповноваженому органу була відома в достатньому обсязі інформація як щодо фактичних обставин правопорушення, так і щодо особи правопорушника ще з моменту отримання зазначених повідомлень НАЗК.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Тлумачення абзацу 1 ст. 247 КпАП України дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КпАП України), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Суддя вважає, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією, є дата отримання інформації про таке порушення особами, уповноваженими на складання відповідних протоколів, а саме отримання 20.01.2026 Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України повідомлення від Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК щодо встановлення несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після виявлення правопорушення розпочинається процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При ухваленні рішення у цій справі суддя бере до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладену в постанові від 28.02.2019 у справі № 149/2498/17: «Колегія суддів зазначає, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення».

Матеріали до суду надійшли 21.07.2026, тобто після закінчення шестимісячного строку на притягнення особи до адміністративної відповідальності із моменту його виявлення.

За цих обставин, ураховуючи, що на час розгляду справи строки, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП, закінчились, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за несвоєчасне подання декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв`язку із закінченням строків, передбачених ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Щодо несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2025 рік (після звільнення), за наслідками чого складено протокол про адміністративне правопорушення № 806 від 17.07.2026, суддя зазначає таке.

Пояснення ОСОБА_1 , її захисника адвоката Горбачова О. О. та прокурора Проколова О. Е., які надані останніми у судових засіданнях, а також досліджені докази, зокрема: відомості, що наведені в протоколі про адміністративне правопорушення № 806 від 17.07.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 від 16.06.2026; скріншот з Єдиного державного реєстру декларацій, з якого вбачається, що ОСОБА_1 подала декларацію за 2025 рік 20.05.2026 о 17:46 год.; щорічна деклрація за 2025 рік, подана 20.05.2026 о 17:46 год., накази про призначення на посаду та звільнення ОСОБА_1 , вказують про те, що в розумінні ст. 251 КУпАП, вони є належними, допустимими доказами, а, отже, такими, що дають можливість судді прийняти рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Водночас суддя враховує, що декларація за 2025 рік була подана ОСОБА_1 добровільно, з незначним пропуском строку на її подання. Така поведінка не є типовою для ухилення, навпроти, вона характерна для особи, яка не мала наміру порушити закон і прагнула усунути наслідки такого порушення.

Також, суд враховує ступінь суспільної небезпеки внаслідок несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації, з урахуванням мети запровадженого механізму електронного декларування.

Зокрема, метою декларування є забезпечення можливості об`єктивного фінансового контролю за майновим станом осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

У свою чергу, здійснення фінансового контролю здійснюється шляхом здійснення перевірок достовірності декларацій антикорупційними органами, проведення стосовно службовців моніторингу способу їх життя з метою перевірки відповідності рівня життя задекларованим майну та доходам.

З огляду на це, несвоєчасне подання декларації після звільнення з незначним пропуском строку на її подання не свідчить про намір суб`єкта декларування приховати від антикорупційних органів інформацію про свій майновий стан.

Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Будь-яких застережень щодо неможливості застосування до окремих складів адміністративних правопорушень положень ст. 22 КУпАП закон не містить.

Вирішуючи питання про звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність та відсутність обставин, що її обтяжують.

Суд зазначає, що обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення є визнання вини та щире каяття. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, тому вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.

Такий вид адміністративного стягнення буде мати достатній вплив на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення і дозволить запобігти вчиненню нею в подальшому нових правопорушень.

Відповідно до ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.

Оскільки, суддя дійшла висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 38, 221, 247, 268, 276, 277, 278, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Справу № 753/15691/26 (провадження № 3/753/4749/26) про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та справу № 753/15697/26 (провадження № 3/753/4751/26) про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП об`єднати в одне провадження та присвоїти № 753/15691/26 (провадження № 3/753/4749/26).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за несвоєчасне подання декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.172-6 КУпАП за несвоєчасне подання декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2025 рік (після звільнення) - закрити на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю діяння та звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дарницький районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повна постанова складена 02.10.2026.

Суддя Р.В. Котенко