Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №752/23556/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/23556/25

Провадження №: 2/752/3288/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21 505,50 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 16 505,50 грн - заборгованість за процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео») та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 159649535. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На виконання договору ТОВ «Манівео» перерахувало відповідачу кредит у сумі 5 000,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. На його підставі за реєстром боржників № 268 від 23.01.2024 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 159649535.

27.02.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено договір факторингу № 27/0225-01. Згідно з реєстром прав вимоги № 2 від 27.02.2025 позивач набув право вимоги до відповідача на суму 21 505,50 грн.

Позивач зазначає, що відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконала. Після набуття права вимоги позивач жодних нарахувань не здійснював. Позивач просив розглядати справу без участі його представника.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

05 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» відповідач подала відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідач просить відмовити у стягненні процентів, нарахованих після 22.12.2023, та зменшити заборгованість до суми фактично отриманого кредиту - 5 000,00 грн.

Відповідач вважає, що строк кредитування закінчився 22.12.2023. Тому, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, вважає нарахування процентів після цієї дати незаконним. Також зазначає, що нарахована сума перевищує обмеження, встановлені ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, на думку відповідача, позивач не довів належними доказами перехід до нього права вимоги, зокрема оплату за договорами факторингу. Посилаючись на скрутний матеріальний стан, відповідач просить зменшити неустойку до нуля на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України. Просила розглядати справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 13.12.2023 між ТОВ «Манівео» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 159649535 (далі - договір). Договір, паспорт споживчого кредиту та заявка на отримання кредиту підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 13.12.2023.

За умовами договору відповідачу встановлено кредитний ліміт 5 000,00 грн. Перший транш у сумі 5 000,00 грн надається 13.12.2023 (п. 2.3) шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_2 (п. 5.1).

Договір діє протягом п`яти років (п. 11.1). Кінцева дата повернення кредиту - 12.01.2029 (п. 7.3). За паспортом споживчого кредиту строк кредитування становить до 1857 днів.

Договором встановлено дисконтний період тривалістю 9 днів. Дата 22.12.2023 визначена як рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повернення кредиту та дата закінчення дисконтного періоду (п. 7.1). У дисконтному періоді проценти нараховуються за ставкою 0,610 % на день (п. 8.3.1). Після закінчення дисконтного періоду - за ставкою 2,980 % на день від залишку кредиту (п. 8.4).

Платіжним дорученням від 13.12.2023 ТОВ «Манівео» перерахувало 5 000,00 грн на картку № НОМЕР_2 з призначенням платежу «переказ коштів згідно договору № 159649535 від 13.12.2023». Цей номер картки відповідач зазначила у заявці на отримання кредиту.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Манівео» відповідач сплатила 750,00 грн 05.01.2024 та 750,00 грн 10.01.2024, усього 1 500,00 грн. Ці кошти зараховано в погашення процентів.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 у редакції додаткової угоди № 26 від 31.12.2020. Права вимоги за цим договором відступаються за реєстрами прав вимоги. Довідкою ТОВ «Манівео» від 13.03.2025 № 159649535/ФК підтверджено, що 23.01.2024 право вимоги за договором відповідача відступлено ТОВ «Таліон Плюс».

27.02.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/0225-01. Згідно з реєстром прав вимоги № 2 від 27.02.2025 позивач набув право вимоги до відповідача на суму 21 505,50 грн, з яких 5 000,00 грн - тіло кредиту, 16 505,50 грн - проценти, неустойка - 0,00 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту) (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Електронний договір може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (ст. 12 цього Закону).

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 та від 08.04.2026 у справі № 705/1938/25 виходив з того, що кредитний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Договір відповідачем не оспорювався та недійсним не визнавався.

За кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Факт надання кредиту підтверджується платіжним дорученням від 13.12.2023. Крім того, відповідач у відзиві визнала отримання 5 000,00 грн. Обставини, визнані учасниками справи, не підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 82 ЦПК України). Часткова сплата 1 500,00 грн також свідчить про виконання відповідачем договору.

Доказів повернення кредиту матеріали справи не містять.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України). Заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Перехід права вимоги до позивача підтверджується договорами факторингу, реєстрами прав вимоги та довідкою первісного кредитора. Розрахунки за договорами факторингу є відносинами між клієнтом і фактором. Відповідач не є стороною цих договорів. Доказів виконання зобов`язання на користь попередніх кредиторів чи оспорювання договорів факторингу відповідач не надала. Тому довід про недоведеність переходу права вимоги суд відхиляє.

Верховний Суд у постанові від 07.01.2026 у справі № 727/2790/25 за аналогічних обставин визнав доведеним перехід права вимоги за договором ТОВ «Манівео» до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та реєстру прав вимоги. Суд виходив з того, що предметом договору факторингу може бути майбутня вимога, яка переходить до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги (ст. 1078 ЦК України).

Щодо стягнення процентів суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після цього права кредитора забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України та охоронна норма ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть застосовуватися одночасно. Регулятивні відносини обмежені строком, протягом якого позичальник може правомірно не повертати кредит.

Відповідач отримала кредит на 9 днів. Строк кредиту 9 днів зазначено в заявці на отримання кредиту та в розрахунку заборгованості первісного кредитора. Паспорт споживчого кредиту визначає загальні витрати за кредитом (274,50 грн) та реальну річну процентну ставку саме з розрахунку користування кредитом протягом 9 днів.

Дисконтний період - це період, протягом якого позичальник має право отримувати нові транші в межах кредитного ліміту (п. 1.1.3 договору). Дата закінчення дисконтного періоду - 22.12.2023 - є датою повного повернення кредиту (п. 7.1). Продовження дисконтного періоду можливе лише шляхом пролонгації (п. 3.2-3.4). Доказів пролонгації матеріали справи не містять. Проценти після 22.12.2023 нараховано за ставкою п. 8.4, а не за ставкою пролонгації (п. 8.3.2).

П`ятирічний строк дії договору (п. 11.1) та кінцева дата повернення кредиту 12.01.2029 (п. 7.3) не змінюють погодженого строку користування першим траншем. Після закінчення дисконтного періоду договір передбачає ставку 2,980 % на день. Вона вища за базову ставку (912,50 % річних, або 2,5 % на день). Отже, проценти після 22.12.2023 нараховуються за неповернення кредиту в строк, тобто мають характер відповідальності за прострочення, а не плати за користування кредитом у межах строку кредитування.

Такий висновок підтверджують і умови самого договору. За п. 12.4 договору проценти, нараховані після закінчення строку дії договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України. За п. 12.5 договору в період дії воєнного стану положення п. 12.3 та 12.4 не застосовуються з обмеженнями, передбаченими законодавством.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України. Воєнний стан в Україні діяв протягом усього періоду нарахування процентів.

Отже, правових підстав для нарахування процентів після 22.12.2023 немає.

У межах строку кредитування з 13.12.2023 по 22.12.2023 відповідачу нараховано проценти в сумі 274,50 грн (9 днів ? 30,50 грн, або 0,610 % від 5 000,00 грн). Ці проценти відповідач сплатила за рахунок 1 500,00 грн, внесених 05.01.2024 та 10.01.2024. Заявлені до стягнення проценти в сумі 16 505,50 грн повністю нараховані після 22.12.2023, тобто поза межами строку кредитування. Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідач у відзиві не заперечує проти стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 000,00 грн та просить зменшити заборгованість саме до цієї суми. Обставини отримання кредиту в сумі 5 000,00 грн та його неповернення відповідач не оспорює. Порядок зарахування сплачених нею коштів у погашення процентів відповідач також не оспорювала.

Доказів повернення кредиту матеріали справи не містять. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 5 000,00 грн.

Доводи відповідача щодо перевищення обмежень, встановлених ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», та щодо зменшення неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України суд відхиляє. Ці норми стосуються неустойки (штрафу, пені). Позивач неустойку не нараховував і не заявляв до стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач довів наявність заборгованості за тілом кредиту. Правомірність нарахування процентів після закінчення строку кредитування позивач не довів.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 23,25 % (5 000,00 грн з 21 505,50 грн). Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,01 грн (3 028,00 грн ? 5 000,00 / 21 505,50).

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 159649535 від 13.12.2023 в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 704,01 грн (сімсот чотири гривні 01 копійка).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Митрофанова