Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №945/1459/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Суд: Миколаївський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №945/1459/26

Суддя: Павленко І. В.

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1459/26

Провадження № 2/945/1660/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

05 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Павленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,

учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в залі судових засідань в м. Миколаїв цивільну справу за позовом “Моторного (транспортного) страхового бюро України” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 21199,25 грн та судові витрати.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 28.08.2025 року у м. Миколаїв, вул. Погранична, 244 відбулась дорожньо- Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.06.2026 2 транспортна пригода за участю транспортного засобу «BMW 530D», р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (далі – Відповідач) та транспортного засобу «NISSAN LEAF», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого були пошкоджені транспортні засоби. Постановою Інгульського районного суду м. Миколаєва винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано Відповідача та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. На виконання вимог Закону України № 1961-IV цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована. Потерпіла особа повідомила Позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди та надала останньому усі необхідні документи, надання яких передбачається ст. 35 Закону України № 961-IV. Зокрема потерпіла особа подала Заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає: 21 199,25 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована, то Відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньотранспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу Позивача всю завдану шкоду. Таким чином, з урахуванням норм чинного законодавства та зазначених обставин з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 21 199,25 грн.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.06.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання.

У судове засідання сторони не з`явились.

Водночас представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, не заперечують щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 24.07.2026, 02.09.2026, 05.10.2026 не з`явився, про причини неявки не повідомив, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом надсилання рекомендованих листів за адресою його місця проживання, які повернулись з позначкою на повідомленнях «адресат відсутній за вказаною адресою», а також шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті суду.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд також враховує правову позицією Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладену у постанові від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18 провадження № 61-185св23 та правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: «за відсутністю адресата за вказаною адресою» - є належно врученими.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти порядку заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що 28.08.2025 року у м. Миколаїв, по вул. Погранична, 244 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «BMW 530D», р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (далі - Відповідач) та транспортного засобу «NISSAN LEAF», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого були пошкоджені транспортні засоби.

Постановою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 25.09.2025 у справі № 489/7342/25 винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано Відповідача та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. В постанові зазначено, що “Водій ОСОБА_1 28.08.2025 о 07:50 в м. Миколаєві по вул. Поганичній, 244, керував транспортним засобом BMW 530 р/н НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу для об`їзду перешкоди, не дотримався безпечної дистанції, та здійснив зіткнення з транспортним засобом Nissan Leaf р/н НОМЕР_3 , що стояв. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, п. 12.3, п. 13.1 ПДР України”.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв`язку із викладеним суд робить висновок, що постанова Інгульського районного суду м. Миколаєва від 25.09.2025 підтверджує ті юридичні факти, які зазначені вище, а також підтверджує той факт, що винним в означеній дорожньо-транспортній пригоді, у встановленому законом порядку, визнаний відповідач у справі ОСОБА_1 .

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (надалі - Закон України № 1961-IV), вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 21.1. ст. 21 Закону № 1961-IV з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільноправової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

На виконання вимог Закону України № 1961-IV цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована.

Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону № 1961-IV Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі - МТСБУ, Позивач) є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до підп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України № 1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Керуючись вищезазначеними нормами, потерпіла особа повідомила Позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди (повідомлення від 30.08.2025) та надала останньому усі необхідні документи, надання яких передбачається ст. 35 Закону України № 961-IV.

Зокрема потерпіла особа подала Заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 08.09.2025.

Статтею 31 Закону встановлено порядок дій осіб, у разі настання ДТП.

Так, за правилами ст. 32 та ст. 43 Закону, для отримання регламентної виплати, якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи, потерпіла особа, у строк, що не перевищує одного року з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), подає МТСБУ (за умови наявності підстав, передбачених у ст. 43 Закону) заяву про регламентну виплату.

У заяві про регламентну виплату має міститися: 1) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; 2) прізвище, ім?я, по батькові (за наявності) або найменування заявника, місце його фактичного проживання та місце реєстрації або місцезнаходження, адресу електронної пошти (адресу для листування), номер телефону та інші способи обміну повідомленнями між заявником та страховиком; 3) зміст майнової вимоги заявника про відшкодування заподіяної шкоди та документи, що підтверджують її розмір (за наявності); 4) інформацію та підтвердні документи про здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих осіб; 5) дату подання заяви, підпис заявника. До заяви додаються документи згідно з переліком, визначеним у ч. 3 ст. 32 Закону.

Позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає: 21 199,25 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована, то Відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу Позивача всю завдану шкоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала особи шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Отже, у силу настання передбачених Законом підстав у Позивача виник обов?язок відшкодувати Потерпілій заподіяну Відповідачем шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону Позивач має право для визначення (з?ясування) причин, обставин настання страхового випадку та визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залучати своїх працівників або осіб, які здійснюють професійну оціночну діяльність відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Проведення огляду пошкодженого транспортного засобу Позивач доручив ФОП ОСОБА_3 і 14.09.2025 за результатами огляду пошкодженого транспортного засобу оцінювачем ОСОБА_3 було складено Протокол технічного огляду КТЗ.

Відповідно до ст. 27 Закону, регламентна виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов?язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Витрати, пов?язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (регламентна виплата), відшкодовуються МТСБУ у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті (ч. 2 ст. 27 Закону).

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону, у разі відмови потерпілої особи від здійснення МТСБУ відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така регламентна виплата здійснюється МТСБУ на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого МТСБУ з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб?єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення МТСБУ, а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між МТСБУ і потерпілою особою.

25.09.2025 Позивачем було складено ремонтну калькуляцію № 129335.

Відповідно до ремонтної калькуляції, вартість ремонту транспортного засобу Потерпілої складає 17869,25 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону, МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для визначення (з?ясування) причин, обставин настання подій, які є підставою для здійснення регламентних виплат, визначення розміру заподіяної внаслідок таких подій шкоди (у тому числі здійснює оплату послуг осіб, які надають МТСБУ інформацію чи інші послуги для визначення розміру регламентної виплати), оплату банківських витрат, судових зборів та інших обов?язкових платежів, пов?язаних із здійсненням та компенсацією регламентних виплат, оплату послуг осіб, які на договірній основі надають МТСБУ юридичні послуги щодо компенсації здійснених регламентних виплат.

Згідно зі ст. 34 Закону, МТСБУ зобов?язане у строк, передбачений ч. 5 ст. 32 цього Закону, письмово у спосіб, зазначений у заяві про регламентну виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення. У разі ухвалення рішення про здійснення регламентної виплати, МТСБУ зобов?язане здійснити таку виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати.

Позивач виконуючи вимоги ст. 43 Закону, на підставі довідки № 1 від 11.11.2025 і Наказу № 3.1/34204 від 01.12.2025 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, прийняв рішення про відшкодування шкоди Потерпілій в загальному розмірі 17869,25 грн.

Також Позивачем були понесені додаткові витрати на оплату послуг аваркома (експерта) у розмірі 3330,00 грн.

Суд констатує, що позивачем була повністю відшкодована шкода ОСОБА_2 .

Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, які підлягають відшкодуванню складає 21199,25 грн.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Регресом є право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. При регресі основне (деліктне) зобов?язання припиняється та виникає нове(регресне) зобов?язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов?язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Це виходить із змісту ст. 559 та ст. 1191 ЦК України, згідно яких зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону, у разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов?язане у встановленому цим Законом порядку здійснити регламентну виплату у зв?язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров?ю та/або майну потерпілої особи.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону, МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Як зазначено в ч. 3 ст. 37 Закону, вимоги, передбачені частинами першою і другою цієї статті, встановлюються у розмірі суми регламентної виплати та фактичних витрат, понесених МТСБУ у зв?язку з її здійсненням.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, Законом передбачений порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної потерпілій в ДТП особі, а саме: шляхом подачі регресного позову, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги МТСБУ є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Із дослідженої платіжної інструкції судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3328 грн, які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Керуючись ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 258, 264, 265, 280-284, 289, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов “Моторного (транспортного) страхового бюро України” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь “Моторного (транспортного) страхового бюро України” завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 21199,25 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3328,00 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: “Моторне (транспортне) страхове бюро України”, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 05.10.2026.

Суддя І. В. Павленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua