Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №476/558/25 — Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/558/25

Провадження № 2/476/34/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 року с-ще Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Слободніченко В.А.

позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , відповідачки ОСОБА_3 , представника відповідачки ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

07.08.2025 року представник позивачки, адвокат Максименко В.В., звернулася в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що позивачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки сільськогосподарського призначення в межах Нововасилівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, площею 7,2132 га з кадастровим номером 4823083000:01:000:0435, яку остання отримала після смерті своєї матері ОСОБА_5 . При реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 дізналася, що вищевказана земельна ділянка перебуває в оренді у відповідачки ОСОБА_3 на підставі договору б/н від 30.09.2021 року. Позивачка має сумніви що її мати підписувала договір оренди від 30.09.2021 року, оскільки остання була неписемна. Заява ОСОБА_5 від 12.11.2011 року, що посвідчена приватним нотаріусом про отримання 380000 грн. орендної плати за оренду зазначеної земельної ділянки за весь період оренди не є належним доказом, оскільки вказана заява засвідчена нотаріусом лише в частині справжності підпису ОСОБА_6 , яка підписала заяву за ОСОБА_5 , нотаріус не перевіряв та не підтверджував факти викладені в ній.

Оскільки відповідачка не довела належними та допустимими доказами виконання нею умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати орендодавцю у спосіб і строк передбачений договором, просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 30.09.2021 року, який укладено між орендодавцем ОСОБА_5 та орендарем ОСОБА_3 , предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4823083000:01:000:0435 площею 7,2132 га, яка розташована в межах території Єланецької селищної ради, Вознесенського району, Миколаївської області.

Ухвалою від 02.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

02.09.2025 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області витребувано від Вознесенської районної військової адміністрації засвідчену копію реєстраційної справи, яка включає документи, серед яких договір оренди землі від 30.09.2021 року, на підставі яких прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61108447 від 23.10.2021 року 16:36:24, на підставі якого внесено запис про державну реєстрацію іншого речового права, а саме право оренди земельної ділянки за номером 44618708, в тому числі документів, виготовлених з електронної реєстраційної справи, шляхом друку таких документів за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; від Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області інформацію про джерела/суми доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом ОСОБА_3 на користь платника ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , і сум нарахованого (сплаченого) з них податку та військового збору, за період з 2021 року і по даний час; від приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошина В.В. засвідчену копію заяви ОСОБА_5 про підтвердження отримання нею орендної плати за весь період оренди, у якій справжність підпису ОСОБА_7 засвідчено приватним нотаріусом Волошиним В.В. 12.11.2021 року за реєстровим № 518, витяг (копію) з реєстру для реєстрації нотаріальних дій щодо вищезазначеної нотаріальної дії, копії документів, на підставі яких було проведено вищевказану нотаріальну дію (засвідчено справжність підпису), копію квитанції про сплату вищевказаної нотаріальної дії.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідачка позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідачки просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, вважає, що даний позов необґрунтований, а доводи позивачки не відповідають фактичним обставинам справи та дійсним правовідносинам, які склалися між сторонами. Суду пояснила, що 30.09.2021 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4823083000:01:000:0435 площею 7,2132 га, яка розташована в межах території Єланецької селищної ради, Вознесенського району, Миколаївської області. Договір укладено на 49 років, орендна плата вноситься до 1 грудня щороку. В подальшому, до відповідача звернулася ОСОБА_5 , посилаючись на сімейні фінансові труднощі, з проханням виплатити орендну плату по договору за весь період оренди наперед в сумі 380000 грн. 12.11.2021 року з метою оформлення виплати орендної плати наперед за договором, було оформлено заяву, посвідчену приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошиним В.В. за реєстровим № 518, за змістом якої ОСОБА_5 свідомо, діючи без стороннього фізичного та психічного примусу і тиску, засвідчила, що отримала у повному обсязі орендну плату за оренду зазначеної земельної ділянки у сумі 380000 грн. за весь період оренди, та що будь-яких матеріальних претензій стосовно розрахунку (у тому числі щодо індексації чи інфляції) до ОСОБА_3 вона також не матиме в майбутньому. Сума орендної плати, зміні не підлягає. Таким чином, вважає посилання позивачки та її представника на несплату орендної плати, як на підставу для розірвання договору оренди, безпідставними.

Вислухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Так, за Конституцією України, ст. 4, 49 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12-13, ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В силу ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України, передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі» передбачені права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, орендодавець зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату в розмірі та строки обумовлені договором.

Як встановлено у ході розгляду справи по суті та вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 7,2132 га з кадастровим номером 4823083000:01:000:0435 призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Єланецької селищної ради, Вознесенського району, Миколаївської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 07.02.2023 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.08.2024 року (а. с. 13-14).

30.09.2021 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 49 років (а. с. 21-23, 80-81).

Відповідно до п.п. 9, 11 вищевказаного Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та складає 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у рік. Орендна плата вноситься в строк до 1 грудня щороку.

Представник позивачки зазначав, що за період з 30.09.2021 року по дату подання позову жодних платежів в рахунок орендної плати ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_1 здійснено не було, у зв`язку з чим у ОСОБА_3 утворилася заборгованість по сплаті орендної плати ОСОБА_1 як спадкоємиці ОСОБА_5 за 2021-2024 роки у розмірі 26661,32 грн. А тому відповідачка допустила істотне порушення умов договору у вигляді систематичної несплати орендної плати. Зважаючи на те, що вирішити дане питання у позасудовому порядку позивачці не вдалось, вона звернулася за захистом своїх порушених прав до суду та просила розірвати вищевказаний договір оренди земельної ділянки у зв`язку з порушенням відповідачкою взятих на себе зобов`язань.

Відповідачка та її представник зазначали в судовому засіданні про те, що орендна плата в розмірі 380000 грн. за весь строк оренди 12.11.2021 року була виплачена ОСОБА_5 одноразово. На підтвердження вказаних обставин в матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява (а. с. 24, 84).

Зі змісту заяви ОСОБА_5 від 12.11.2021 року вбачається, що остання свідомо, діючи без стороннього фізичного або психічного примусу і тиску, повідомила, що нею в повному обсязі отримана орендна плата за оренду належної їй земельної ділянки, площею 7,21 гектарів, що розташована в межах території Нововасилівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер 4823083000:01:000:0435, цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від ОСОБА_3 . Орендна плата отримана нею в сумі 380000 (триста вісімдесят тисяч) гривень за весь період оренди. Будь-яких матеріальних претензій стосовно розрахунку (у тому числі щодо індексації чи інфляції) до ОСОБА_3 вона не має і не матиме в майбутньому. Сума орендної плати, зміні не підлягає. Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошиним В.В. за реєстровим № 518 (а.с. 24, 84). Дана заява підписана ОСОБА_6 .

Проте, в судовому засіданні позивачка та її представник заперечували отримання ОСОБА_5 орендної плати у вищезазначеному розмірі. Вищевказана заява засвідчена нотаріусом лише в частині справжності підпису ОСОБА_6 , нотаріус не перевіряв та не підтверджував факти викладені в ній. До вищевказаної заяви не надано жодних платіжних документів, що безпосередньо свідчили б про фактичну передачу грошових готівкових коштів від ОСОБА_3 , а у самій заяві не зазначено у який день та у який спосіб грошові кошти було передано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла (а.с. 12, 88).

Із інформації Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_5 за період з 01.01.2021 року по 28.02.2022 року та ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 року по 31.07.2025 року слідує, що за вищевказаний період ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не отримували дохід в розмірі 380000 грн. (а.с. 94-99).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_8 надали пояснення, які є суперечливими саме щодо обставини, яка має визначальне значення для вирішення спору, факту передачі та отримання орендної плати. ОСОБА_8 зазначає про передачу орендарем грошових коштів, тоді як ОСОБА_1 заперечує факт такої передачі. Отже, показання свідків не утворюють узгодженої та послідовної системи доказів, яка б дозволяла достовірно встановити факт систематичної несплати орендної плати.

За таких обставин самі по собі показання свідків, які суперечать одне одному, не можуть автоматично вважатися достатнім підтвердженням систематичної несплати орендної плати. Їх достовірність має бути перевірена шляхом зіставлення з іншими доказами.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата є однією з істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначила, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 289/12204/17, (провадження 14-246 цс 19), від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, (провадження14-126 цс19) вказувала, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (пункт «д» частини першої статті 141ЗК України).

Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі.

Нотаріально посвідчена заява, на яку посилається сторона відповідача, заперечуючи проти позову, не є довіреністю в розумінні Глави 17 ЦК України та Розділу 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, від 03 березня 2004 року за № 283/8882, а за своєю юридичною природою є заявою, якою нотаріус 12.11.2021 року посвідчив справжність підпису ОСОБА_6 , яка підписала заяву за ОСОБА_5 . У цій заяві не зазначено, за яким саме договором оренди земельної ділянки ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_3 орендну плату в розмірі 380000 грн. за весь строк оренди. В заяві від 12.11.2021 року зазначено, що ОСОБА_6 підписалася за дорученням ОСОБА_5 , яка не може власноручно підписатися у зв`язку з хворобою. Між тим, в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_5 була неписемною. Доказів наявності у ОСОБА_5 хвороби, яка б перешкоджала їй підписати заяву від 12.11.2021 року, в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, вказана вище заява від 12.11.2021 року свідчить про існування зобов`язань, які виникли між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , проте вона не є належним доказом сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 30.09.2021 року.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, шо відповідачка не довела належними і допустимими доказами виконання нею умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати ОСОБА_5 у спосіб передбачений договором від 30.09.2021 року, тому є підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 30.09.2021 року, який укладено між орендодавцем ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та орендарем ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4823083000:01:000:0435 площею 7,2132 га, яка розташована в межах території Єланецької селищної ради, Вознесенського району, Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 25.09.2026 року.

Суддя Н.В. Чернякова