Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №147/941/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/941/26

Провадження № 1-кп/147/443/26

ВИРОК

іменем України

05 жовтня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020120000007 від 24.01.2026, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Нова Ободівка Гайсинського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 23.01.2026 близько 23:35 год в с. Нова Ободівка Гайсинського району Вінницької області на вул. Шевченка, керуючи у стані алкогольного сп`яніння автомобілем марки «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівників патрульної поліції зупинитись та після переслідування працівниками поліції був зупинений на вулиці Шевченка в с. Нова Ободівка. Під час перевірки документів та спілкування працівників поліції з водієм ОСОБА_4 , в останнього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а тому йому було запропоновано пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, оскільки в подальшому прибором «Драгер» у нього зафіксовано наявність алкоголю у видихуваному повітрі в кількісному показнику 1.47 проміле, а тому його було попереджено, що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час складання адміністративних матеріалів, у ОСОБА_4 виник злочинний намір, спрямований на пропозицію неправомірної вигоди співробітникам сектору реагування патрульної поліції Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за уникнення притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Цього ж дня, тобто 23.01.2026, ОСОБА_4 , знаходячись в с. Нова Ободівка, Гайсинського району, Вінницької області на вулиці Шевченка, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, в порушення вимог законодавства, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно зі ст. 222 КУпАП уповноважені на розгляд справи за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладення стягнення шляхом винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі висловив інспектору сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_5 пропозицію неправомірної вигоди за не складання відносно нього адміністративних матеріалів та не притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано ч.1 ст.369 КК України - пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади.

Позиції сторін кримінального провадження.

Позиція сторони обвинувачення.

Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що складений 16 квітня 2026 року слідчим СВ ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_7 та затверджений прокурором Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .

За змістом обвинувального акта, який підтримав прокурор, орган досудового розслідування вважав установленим те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 369 КК України.

Під час виступу у судових дебатах прокурор ОСОБА_3 , зокрема зазначила, що ОСОБА_4 визнав свою вину, дав покази, якими підтрвердив обставини наведені в обвинувальному акті, погодився на розгляд справи з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України підтверджується «поза розумним сумнівом» у повному обсязі, його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 369 КК України. Зазначає, що обставинами, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_4 є щире каяття та добровільне внесення обвинуваченим на рахунок Національної гвардії України благодійного внеску у розмірі 1000 гривень, відсутні обставини, що обтяжують відповідальність. На утриманні у ОСОБА_4 є неповнолітня дитина, компрометуючими матеріалами сільська рада за місцем його проживання не володіє. Враховуючи викладене, просить визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі: однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також зазначила, що витрати у кримінальному провадженні відсутні, речові докази, а саме диск просить залишити у матеріалах кримінального провадження.

Позиція сторони захисту щодо пред`явленого обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не оскаржував правову кваліфікацію кримінального правопорушення, не заперечував проти розгляду справи за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України визнав повністю та надав покази, якими підтвердив обставини скоєння злочину. Крім того, просив не досліджувати докази та не допитувати свідків у зв`язку з визнанням вини.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції. Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

У судових дебатах обвинувачений зазначив, що кається у вчиненому.

У останньому слові обвинувачений вказав, що негативно відноситься до своїх дій, кається, запевнив, що подібного більше не повториться.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Показання обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у висунутому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України визнав, дав показання, відповідно до яких він пояснив, що пропонував «хабар» (дослівно) працівникам поліції, які його зупинили, для того щоб вони не складали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. На запитання прокурора повідомив, що події відбувалися 23 січня 2026 року близько 11 години, він їхав на жигулі, який йому не належить, його зупинили двоє працівників поліції, провели огляд, результат позитивний близько 1,47 проміле. Він пропонував працівникам поліції 200 доларів США для того щоб вони не складали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, однак працівники поліції неправомірну вигоду не прийняли, натомість викликала іншу групу, яка зафіксувала ці обставини. Повідомив, що засуджує свої дії, щиро кається у вчиненому, вніс на рахунок ЗСУ благодійний внесок у розмірі 1000 гривень.

Документи зібрані стороною обвинувачення.

Прокурором надано для приєднання до матеріалів кримінального провадження матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, а саме: копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витяг з реєстру територіальної громади №2026/001333405 від 27.01.2026, згідно із якою місце проживання ОСОБА_4 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; вимогою щодо судимостей ОСОБА_4 , довідка №26026340020605634231 від 26.01.2026, зі змісту якої випливає, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався; запит директору КНП «Тростянецька лікарня» щодо отримання інформації, чи перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра громадянин ОСОБА_4 від 25.01.2026; довідки №14, №16 від 26.01.2026 КНП «Тростянецька лікарня» згідно з якими громадянин ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; запит начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання інформації відносно громадянина ОСОБА_4 від 25.01.2026; відповідь начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №254 від 29.01.2026, зі змісту якої встановлено, що ОСОБА_4 на військову службу не призивався перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , немає порушень військового обліку та відсутні факти ухилення від мобілізації; запит завідувачу Тростянецького сектору Гайсинської філії Вінницького обласного центру зайнятості від 25.01.2026; відповідь Тростянецького сектору Гайсинської філії Вінницького обласного центру зайнятості №02/21-26 від 26.01.2026, згідно з якою ОСОБА_4 станом на 26.01.2026 на обліку як безробітний в Ладижинському управління (Тростянець) Гайсинської філії Вінницького обласного центру зайнятості не перебуває та не звертався з приводу пошуку роботи; запит голові Ободівської сільської ради від 25.01.2026 щодо надання інформації стосовно ОСОБА_4 ; відповіді Новоободівського старостинського округу Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №03 від 26.01.2026, відповідно до якої ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Ободівська сільська рада компрометуючими матеріалами відносно ОСОБА_4 не володіє; постанова про приєднання до матеріалів справи речових доказів від 25.01.2026, згідно з якою визнано речовим доказом та приєднано до кримінального провадження №12026020120000007: DVD-R диск для лазерних систем зчитування на якому наявна інформація у виді відеозапису із написом: «export-hriri».

Висновки суду.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор не висловлювала жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, та доказів наданих прокурором. Водночас судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий висновок суду ґрунтується також і на практиці Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішеннях в справах «Леонід Лазаренко проти України» від 28.10.2010 та «Боротюк проти України» від 16.12.2010, де зазначено, що «ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися - у відкритий чи мовчазний спосіб - від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови (див. рішення у справі «Сейдович проти Італії»)» (пункти 52 та 80, відповідно).

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, доведена «поза розумним сумнівом» у повному обсязі та суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі.

Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни відповідно до частини третьої статті 337 КПК України суд не вбачає, оскільки під час судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Мотиви призначення покарання обвинуваченому.

Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд при призначенні покарання враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу винного ОСОБА_4 , який є раніше несудимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання, старостинський округ компрометуючими матеріалами не володіє, зі слів одруженого та маючого на утриманні малолітнього сина, також суд зважає на зміст висновку досудової доповіді органу пробації, відповідно до якого виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

Крім цього, суд бере до уваги ту обставину, що внаслідок винних дій ОСОБА_4 не настало тяжких наслідків.

Обставини, які пом`якшують, обтяжують покарання.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та добровільне внесення обвинуваченим на рахунок Національної гвардії України благодійного внеску у розмірі 1000 гривень.

Обставин, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, на переконання суду, захід примусу визначений судом, є адекватним характеру вчинених дій та даним про особу винного, та зможе забезпечити виконання завдань кримінального судочинства, слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст.2 КПК України, та буде необхідним, справедливим та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими суд керувався.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК України, суд при ухваленні вироку, серед іншого, ухвалює рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Оскільки запобіжний захід щодо обвинуваченого на момент ухвалення вироку не обирався, клопотань про його застосування до набрання вироком законної сили учасниками судового провадження не заявлялося, а тому суд не вбачає підстав для його застосування.

Витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Доказів подачі цивільного позову матеріали кримінального провадження не містять.

Викривач відсутній.

Підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру відповідно до вимог ст. 96-3 КК України не встановлено.

З цих підстав, керуючись статтями 349, 368, 370-371, 373-374, 376, 392-395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: DVD-R диск для лазерних систем зчитування на якому наявна інформація у виді відеозапису із написом: «export-hriri», який згідно з постановою про визнання речовим доказом від 25.01.2026 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження - зберігати у матеріалах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12026020120000007 від 24.01.2026.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1