Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №134/1605/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Суд: Крижопільський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №134/1605/26

Суддя: Швець Л. В.

Справа № 134/1605/26

3/134/307/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2026 року селище Крижопіль

Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

Згідно з протоколом серії ЕПР № 756432 від 27 серпня 2026 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що 01 серпня 2026 року о 17 годині 35 хвилин у селищі Крижопіль по вул. Соборній, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», державний номерний знак НОМЕР_2 , він здійснив маневр обгону автомобіля, що рухався попереду в попутному напрямку, не врахував дорожньої обстановки та допустив зіткнення з дорожніми розмежувачами-делініаторами, внаслідок чого пошкодив їх та завдав матеріальної шкоди комунальному підприємству. Зазначено, що такими діями він порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

22 вересня 2026 року в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 27 серпня 2026 року його було викликано до відділення поліції, де йому повідомили, що 01 серпня 2026 року о 17 годині 35 хвилин у селищі Крижопіль біля дитячого садка по вул. Соборній він, нібито керуючи автомобілем, пошкодив гнучкі стовпчики, розміщені посеред вулиці для безпеки пішоходів. Працівнику поліції він пояснив, що зазначеним автомобілем того дня не керував, оскільки автомобіль йому не належав, а належав його братові, який на дату події його продав. Хто саме перебував за кермом автомобіля, зафіксованого на відео, він не знає. Просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки до зазначеної події він відношення не має.

Судове засідання для з`ясування обставин справи було відкладено на 01 жовтня 2026 року для виклику свідків, які вказані в матеріалах справи.

01 жовтня 2026 року в судове засідання з`явився ОСОБА_1 . Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначені у схемі місця ДТП, а також свідок ОСОБА_4 , яка надала письмові пояснення, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП необхідно встановити не лише факт порушення Правил дорожнього руху та настання передбачених цією статтею наслідків, а й те, що відповідне порушення вчинене саме особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив факт керування автомобілем марки «VOLKSWAGEN TOUAREG» державний номерний знак НОМЕР_2 01 серпня 2026 року та зазначив, що на час події автомобіль йому не належав, оскільки був проданий його братом, а хто саме перебував за кермом транспортного засобу, він не знає.

Оглянувши відеозапис, наданий працівниками поліції та долучений до матеріалів справи, який складається з п`яти відеофайлів, суд встановив таке.

На першому відеофайлі зафіксовано, як 01 серпня 2026 року о 20:01:25 год. автомобіль, рухаючись посеред дороги, зачепив пластмасовий стовпчик.

На другому відеофайлі зафіксовано, як 01 серпня 2026 року о 17:35:21 год. перед пішохідним переходом зупинилися два автомобілі. Водії, відкривши двері, декілька хвилин розмовляли, після чого розпочали рух у напрямку дитячого садка, при цьому один із автомобілів пошкодив пластмасовий стовпчик.

На третьому відеофайлі зафіксовано, як 01 серпня 2026 року о 20:01:25 год. автомобіль, рухаючись посеред дороги, проїхав по пластмасових стовпцях.

На четвертому відеофайлі зафіксовано, як 01 серпня 2026 року о 17:36:51 год. водій автомобіля, рухаючись по дорозі, пошкодив пластмасовий делініатор, розміщений посеред дороги.

На п`ятому відеофайлі зафіксовано, як 27 серпня 2026 року працівник поліції повідомляє про надходження до поліції повідомлення від комунального підприємства селища Крижопіль щодо пошкодження по вул. Соборній пластмасових гнучких стовпчиків. Також працівник поліції зазначає про наявність письмових пояснень ОСОБА_4 та повідомляє про складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Зазначений відеозапис відповідно до ст. 251 КУпАП може бути джерелом доказів у справі, однак за результатами його дослідження суд не встановив обставин, які б дозволяли достовірно ідентифікувати ОСОБА_1 як водія транспортного засобу.

Під час оформлення матеріалів справи працівниками поліції також не зафіксовано обличчя особи, щодо якої складався протокол, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати, та не зафіксовано повідомлення працівником поліції анкетних даних цієї особи. Особа, зафіксована на відеозаписі під час спілкування з працівником поліції, повідомила: «підписувати нічого не буду, я не їхав». При цьому її анкетні дані у відеозаписі не названо, обличчя чітко не зафіксовано, у зв`язку з чим суд не має можливості встановити, що зазначеною особою є саме ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що факт пошкодження дорожніх делініаторів транспортним засобом 01 серпня 2026 року підтверджується наданими відеозаписами. Разом із тим зазначені відеозаписи не містять відомостей, які дозволяють достовірно ідентифікувати особу водія та встановити, що за кермом транспортного засобу перебував саме ОСОБА_1 . На відеозаписах не зафіксовано обличчя водія таким чином, щоб його можна було ідентифікувати, а також не зафіксовано інших об`єктивних обставин, які б безпосередньо пов`язували ОСОБА_1 з керуванням зазначеним транспортним засобом у момент події.

При цьому сам по собі факт наявності відеозапису, на якому зафіксовано пошкодження дорожніх делініаторів автомобілем, не підтверджує того, що цим автомобілем керував саме ОСОБА_1 .

Письмові пояснення ОСОБА_4 також не усувають зазначених сумнівів. Із них не вбачається, що свідок безпосередньо встановила особу водія транспортного засобу, який пошкодив делініатори. Зокрема, у своїх поясненнях свідок зазначає про автомобіль, який рухався позаду неї, та про те, що згодом вона зрозуміла, що це був місцевий житель на прізвище ОСОБА_5 . Водночас об`єктивного джерела, з якого свідку стало відомо про особу водія, у її поясненнях не зазначено.

Свідок ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася. Водночас із наданих нею письмових пояснень не вбачається, що вона безпосередньо встановила особу водія транспортного засобу. Свідок зазначає, що після того, як автомобіль, який рухався позаду неї, пошкодив делініатор, вона «зрозуміла», що це був місцевий житель на прізвище ОСОБА_5 . При цьому у письмових поясненнях не зазначено, за яких саме обставин вона встановила особу водія, чи бачила його обличчя, чи знала його особисто та чи мала можливість безпосередньо ідентифікувати його як особу, яка перебувала за кермом.

За таких обставин зазначені пояснення не можуть самі по собі підтверджувати поза розумним сумнівом, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у момент пошкодження делініаторів.

Також матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем у момент пошкодження дорожніх делініаторів.

Водночас матеріали справи взагалі не містять належних доказів належності зазначеного транспортного засобу ОСОБА_1 , а тому й ця обставина не може бути використана для підтвердження того, що саме він керував автомобілем у момент події.

Таким чином, за відсутності доказів належності транспортного засобу ОСОБА_1 , можливості ідентифікувати водія за відеозаписами та інших об`єктивних доказів його перебування за кермом, а також з урахуванням заперечення ним факту керування, суд доходить висновку про наявність обґрунтованих сумнівів щодо особи водія.

Таким чином, судом встановлено факт пошкодження дорожніх делініаторів, однак не встановлено та не доведено належними і допустимими доказами, що водієм транспортного засобу, яким спричинено зазначене пошкодження, був саме ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються, зокрема, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи в його вчиненні. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи та перебирати на себе функцію обвинувачення, оскільки в такому разі суд фактично стає стороною обвинувачення, що суперечить гарантіям справедливого судового розгляду, передбаченим статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначені підходи узгоджуються із закріпленим у ч. 3 ст. 62 Конституції України принципом тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь особи, який з огляду на гарантії справедливого провадження підлягає врахуванню також при розгляді справ про адміністративні правопорушення.

Висновки суду про винуватість особи не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, підлягають тлумаченню на її користь. Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, відповідно до якої принцип презумпції невинуватості застосовується і у справах про адміністративні правопорушення, а недоведені подія правопорушення та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості особи.

За встановлених обставин суд не має достатніх підстав для висновку поза розумним сумнівом про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у момент події та допустив порушення Правил дорожнього руху, яке спричинило пошкодження дорожніх делініаторів.

Отже, у матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки не встановлено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у момент події та вчинив порушення Правил дорожнього руху, яке спричинило пошкодження дорожніх делініаторів.

Оскільки факт пошкодження дорожніх делініаторів та обставини їх пошкодження підтверджуються матеріалами справи, однак не доведено, що транспортним засобом у момент події керував саме ОСОБА_1 , відсутня необхідна для притягнення його до адміністративної відповідальності ознака складу правопорушення — вчинення відповідного порушення саме цією особою. У зв`язку з цим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 124, 247, 251, 252, 283-285 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суддя -

постановила:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд Вінницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua