Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №216/2221/24 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2221/24

провадження 2-др/216/15/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

21 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Цимбалістенко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,

розглянув заяву адвоката Сліпенького Романа Степановича про винесення додаткового рішення у справі за позовом адвоката Сліпенького Романа Степановича в інтересах Відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Суть справи

У провадженні судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувала цивільна справа № 216/2221/24 за позовом адвоката Сліпенького Романа Степановича в інтересах Відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.

Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 року частково задоволено позов адвоката Сліпенького Романа Степановича в інтересах Відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди. Стягнено з ОСОБА_1 на користь Відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради шкоду в розмірі 332 561,79 грн, судовий збір у розмірі 4988,14 грн, та витрати на правничу допомогу в розмірі 11 538,99 грн, всього 16 527,13 грн.

До суду надійшла заява адвоката Сліпенького Романа Степановича про винесення додаткового рішення яка мотивована тим, що заявлялись до стягнення судові витрати у вигляді судового збору в сумі 6052,35 грн, та витрати на правничу допомогу в сумі 14 000 грн. Позивач звернувся до суду з позовом 01.04.2024, та загалом за 2024 рік було сплачено 15 000 грн. Оскільки справа не була розглянута у 2024 році, між позивачем та адвокатом було укладено новий договір на представництво інтересів в суді на 2025 рік, та за період з лютого 2025 року по грудень 2025 року було сплачено 11 000 грн. Загальні витрати на правничу допомогу за 2024-2025 роки складають 26 000 грн. За 2026 рік оплата адвокатських послуг не здійснена, тому за 2026 рік не заявляє вимогу.

Враховуючи викладене адвокат Сліпенький Роман Степанович просив суд:

- поновити строк подачі заяви для винесення додаткового рішення у справі № 216/2221/24 щодо стягнення з відповідачки судових витрат, а саме: судового збору та витрат на професійну правничу допомогу;

- винести додаткове рішення, яким стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 6052,35 грн;

- винести додаткове рішення, яким стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26 000 грн;

- кошти стягнуті з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради просив стягнути на рахунок за наступними банківськими реквізитами: отримувач: Відділ освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради; код ЄДРПОУ: 02142313; рахунок: UA068201720344211034200053154 в ДКСУ м. Київ.

Процесуальні дії суду

В судове засідання учасники справи не з`явилися, що не перешкоджає розгляду заяв ( ч. 4 ст. 270 ЦПК України).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Висновки суду

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом із тим у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в частині четвертій статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірними, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що заочним рішенням суду від 27.04.2026 пропорційно розміру задоволених позовних вимог стягнено з відповідачки ОСОБА_1 на користь Відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради судовий збір в розмірі 4988,14 грн – пропорційно задоволеній частині позову від сплаченого судового збору в сумі 6052,35 грн; та витрати на правничу допомогу в розмірі 11 538,99 грн – пропорційно задоволеній частині позову від заявленої суми 14 000 грн.

У позовній заяві адвокат Сліпенький Роман Степанович зазначав, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 14 000 грн є попереднім розрахунком, оскільки договір укладений до 31.12.2024 та може бути подовжений у зв`язку з розглядом справи.

Враховуючи те, що адвокатом не було отримано копію рішення станом на день звернення до суду з заявою про винесення додаткового рішення, заявником не було пропущено п`ятиденний строк визначений частиною 8 статтею 141 ЦПК України.

В обґрунтування розміру понесених витрат адвокатом на професійну правничу допомогу в сумі 26 000 грн надано наступні документи: ордери за 2024 – 2026 роки; договір № 31 від 15.02.2024; договір № 28 від 26.02.2025; договір № 34 від 10.03.2026; копія рахунку № 1 від 16.04.2024; акт за період лютий – березень 2024 року; копію платіжної інструкції № 10; копію платіжної інструкції № 33; рахунок № 2 від 09.07.2024; акт № 2 за квітень – червень 2024 року; копію рахунку № 3 від 15.08.2024; копію акту № 3 за липень 2024 року; копію платіжної інструкції № 29; копію платіжної інструкції № 40; копію акту надання послуг за серпень – вересень 2024 року; копію рахунку за серпень – вересень 2024 року; рахунок № 1 від 10.12.2024; акт № 1/1 від 10.12.2024; копію платіжної інструкції № 51 за жовтень – листопад 2024 року; рахунок № 1 від 19.12.2024 року; акт надання послуг від 19.12.2024; копію платіжної інструкції № 54 за грудень 2024 року; рахунок № 1 від 08.05.2025 року; акт № 1 від 08.05.2025; копію платіжної інструкції № 15 за лютий – квітень 2025 року; копію рахунку № 2 від 16.07.2025 року; копію акту № 2 від 16.07.2025 року; копію платіжної інструкції № 26 за травень – червень 2025 року; рахунок № 2 від 25.09.2025 року; акт № 2 від 25.09.2025 року; копію платіжної інструкції № 42 за липень – вересень 2025 року; копію платіжної інструкції № 55 за жовтень – грудень 2025 року; акт за жовтень – грудень 2025 року; копію рахунку № 1 від 23.12.2025 року.

За викладених обставин, та зважаючи на те, що судом вже частково було вирішено питання щодо судових витрат під час ухвалення рішення, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу заявлену заявником за період 2024-2025 років пропорційно розміру задоволеного позову від суми 12 000 грн (26 000 – 14 000 = 12 000), що становитиме 9890,56 грн (332 561,79 х 12 000 / 403 489,74 = 9890,56).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява подана адвокатом Сліпеньким Романом Степановичем про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню і необхідно ухвалити додаткове рішення у справі.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 247, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Сліпенького Романа Степановича про винесення додаткового рішення у справі за позовом адвоката Сліпенького Романа Степановича в інтересах Відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9890 (дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто) грн 56 (п`ятдесят шість) коп.

В задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: Відділ освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, код ЄДРПОУ: 02142313, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, буд. 20;

- відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Додаткове рішення складено 21 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Цимбалістенко