Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №216/6873/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6873/26

провадження 3/216/1666/26

ПОСТАНОВА

іменем України

02 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли з Департаменту патрульної поліції УПП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП-

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

29.07.2026 о 03 год 55 хв неповнолітня ОСОБА_1 на 191 км автодороги «М-30» (Стрий –Умань – Дніпро – Ізварине) в Тернопільському районі Тернопільської області керувала транспортним засобом «Kia Carnival» реєстраційний номер НОМЕР_1 не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 126 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про складення відносно неї матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності та його розгляд в Центрально-Міському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Незважаючи на зазначене, ОСОБА_1 станом розгляду справи не цікавилась, до суду не з`явилась.

Таким чином, судом було вжито передбачених законодавством України заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату і місце розгляду справи (ст. 277-2 КУпАП), та реалізації його права приймати участь у розгляді справи у суді.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1

ІІІ. Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Згідно з пунктом 2.1.а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 1 статті 221 КупАП визначено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

ІV. Оцінка суду

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- відеозаписом з відео реєстраторів працівників ППП;

- довідкою Департаменту патрульної поліції УПП в Тернопільській області, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримувала посвідчення водія.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП суду не надано.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.

V. Накладення стягнення за адміністративне правопорушення

Відповідно до положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

При визначення стягнення, яке належить застосувати до ОСОБА_1 , яка на час вчинення правопорушення є неповнолітньою особою, суд враховує, що керування транспортним засобом неповнолітньою особою є небезпечним через високий ризик важких аварій внаслідок відсутності навичок керування транспортним засобом, (який є джерелом підвищеної небезпеки) таких як техніка контраварійного кермування, здатність оцінювати дорожню обстановку, швидкість інших авто та гальмівний шлях. Разом з тим, внаслідок психологічної незрілості таких осіб, у них часто знижене почуття небезпеки та є підвищена схильність до ризику: перевищення швидкості, нехтування пасками безпеки або шоломами, небезпечні маневри заради розваги чи бравування перед однолітками, що з високою вірогідністю може призвести до трагічних наслідків таких як травмування або навіть загибель як самих юних водіїв, так і їхніх пасажирів чи пішоходів.

Враховуючи доведеність матеріалами справи вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та з врахуванням особи ОСОБА_1 , яка в судове засідання не з`явилась, хоча їй було достеменно відомо про складення відносно неї матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності та його розгляд в Центрально-Міському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, однак станом розгляду справи не цікавилась, вважаю необхідним з врахуванням положень ст. 13 КУпАП накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу передбаченого санкцією частини 2 статті 126 КУпАП, що буде достатнім для запобігання вчинення нових правопорушень як самою ОСОБА_1 , так і іншими особами.

VІ. Інші питання, які вирішує суд при розгляді даної справи

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 23, 33, 35, 126, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 к., отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області, Дніпропетровська область/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 758999980313020149000004001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення дорожнього руху, ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 к. на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ /22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО