Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №215/3241/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3241/26

2/215/3067/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Оніщенко Ю.М., розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №25996-07/2023 від 19.07.2023 укладеним між ТОВ «Аванс Кредит» у розмірі 40 000,00 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 у письмовій (електронній) формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 25996-07/2023.

Відповідно до умов вказаного Договору відповідачу було надано грошові кошти (кредит) у розмірі 4 000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у строки та на умовах, визначених Договором.

ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти відповідачу.

12.12.2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 12122023, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором № 25996-07/2023 від 19.07.2023 року відносно боржника ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Відповідач неналежно виконував зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 40 000,00 грн., яка складається з: 4 000,00 грн. — заборгованість за тілом кредиту; 36 000,00 грн. — заборгованість за процентами за користування кредитом.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 000,00 грн., а також судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн..

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.06.2026 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

29.06.2026 на виконання ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 15.06.2026 Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» надано суду інформацію та виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 (банківська картка № НОМЕР_2 ), емітованій на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), за період з 19.07.2023 по 20.07.2023. Згідно з наданою АТ «Райффайзен Банк» випискою по картковому рахунку відповідача ОСОБА_1 судом установлено факт зарахування кредитної суми, а саме: 19.07.2023 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 надійшла сума у розмірі 4 000,00 грн. з деталізацією транзакції: «Безготівкове зарахування. IPAY_CREDIT_VISA 1 Visa Direct».

17.07.2026 надійшла заява від представника відповідача – адвоката Зеркіна Артура Сергійовича, про ознайомлення з матеріалами справи.

30.07.2026 до суду надійшло клопотання від представника відповідача – адвоката Зеркіна Артура Сергійовича про відкладення розгляду справи.

30.07.2026 справу було відкладено на 02.10.2026 за клопотанням представника відповідача.

10.08.2026 представник відповідача ОСОБА_1 — адвокат Зеркін А.С. подав до суду додаткові пояснення (заперечення), у яких проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за кредитом у заявленому розмірі заперечував у повному обсязі, посилаючись на наступні обставини та норми права, щодо неспівмірності, карального характеру та несправедливості заявлених до стягнення процентів: представник відповідача зауважив, що позивачем заявлено до стягнення проценти за користування кредитом у розмірі 36 000,00 грн., що у дев`ять разів перевищує фактично отримане відповідачем тіло кредиту в сумі 4 000,00 грн. Нараховані позивачем проценти за своєю правовою природою втратили характер звичайної плати за користування грошовими коштами та набули рис надмірної каральної санкції, що суперечить основоположним засадам цивільного законодавства — добросовісності, розумності та справедливості (ст.ст. 3, 509, 627 ЦК України).

Крім того, представник відповідача наголошував, що відповідач у спірних правовідносинах є споживачем фінансових послуг, а тому на вказані правовідносини поширюються приписи Закону України «Про захист прав споживачів». Умови договору щодо нарахування процентів у розмірі, який у рази перевищує суму основного зобов`язання, є несправедливими в розумінні ст. 18 вказаного Закону, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації за невиконання зобов`язань та призводять до істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на шкоду споживачеві.

Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, а також судову практику апеляційного суду (постанова Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2026 року у справі № 183/1649/25), представник відповідача зазначив, що суд за наявності відповідних підстав владний застосувати принципи пропорційності, справедливості та зменшити загальний розмір нарахованих процентів до розумних меж.

З огляду на це, представник відповідача просив суд застосувати вказані принципи та зменшити розмір процентів за користування кредитом до 4 000,00 грн. (що пропорційно дорівнює розміру фактично отриманого тіла кредиту), а в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у частині стягнення решти процентів у сумі 32 000,00 грн. — відмовити.

Також представник відповідача також категорично заперечував проти задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. Представник зазначив, що дана справа є незначної складності (типовою споживчою справою), заявлений позивачем обсяг наданих послуг та час, нібито витрачений адвокатом (6 годин 30 хвилин), є явно overstated (завищеними) та неспівмірними зі складністю предмета спору й обсягом матеріалів справи. На підставі ч. 4 ст. 137 ЦПК України представник відповідача просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

19.07.2023 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, заяву-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, інформаційне повідомлення споживача електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «W2256».

19.07.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №25996-07/2023 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W2256».

Відповідно до п. 1.1 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 19.07.2023. Дата погашення кредиту 12.07.2024.

Згідно з п. 1.3 договору у клієнта відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства у паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Положеннями п. 1.4 договору передбачено, що за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього договору. Якщо клієнт 12.08.2023 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку в розмірі 50,00% на перший платіж (розрахунковий період) відповідно до графіку платежів.

Клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів (п. 1.5 договору).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-51хх-хххх-8727 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п. 1.6 договору).

Відповідно до п. 4.1.4 договору товариство має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.

Додатком №1 до договору №25996-07/2023 від 19.07.2023 є графік платежів, у якому визначено детальний розпис складових загальної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки, графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», акцепт договору позичальником здійснено одноразовим ідентифікатором «W2256».

Листом вих.№3466_250630112603 від 30.06.2025 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» повідомило, що відповідно до укладеного між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» договору на переказ коштів №ФК-П-2022/01-1 від 01.12.2022 було успішно перераховано 19.07.2023 кошти в сумі 4 000,00 грн. на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 25996-07/2023 від 19.07.2023, складеного ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», заборгованість відповідача становить 18 700,00 грн., яка складається з: 4 000,00 грн. сума заборгованості за кредитом; 14 700,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

12.12.2023 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №12122023, відповідно до п. 1.1 якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Відповідно до п. 1.4 договору факторингу права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Згідно з п. 7.1, п. 7.2 договору факторингу фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 2 484 014,09 грн без ПДВ. Фактор здійснює оплату клієнту суму фінансування шляхом перерахування коштів у розмірі, що вказаний у п. 7.1 цього договору, на зазначений у реквізитах до цього договору рахунок протягом 3 робочих днів з дати підписання сторонами договору.

ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» направило відповідачу повідомлення вих.№25741-07/2023-001 від 12.12.2023 про відступлення права вимоги по кредитному договору №25741-07/2023.

12.12.2023 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підписали акт приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 12.12.2023 до договору факторингу №12122023 від 12.12.2023, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 12.12.2023, складений у письмовій формі згідно з додатком №1 до договору та в електронній формі згідно з додатком №1-1 до договору, кількість відступлених прав грошової вимоги 6204, загальна сума заборгованості 106 428 898,22 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №73644 від 12.12.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» кошти в сумі 2 484 014,09 грн в якості плати за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу №12122023 від 12.12.2023.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №12122023 від 12.12.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №25996-07/2023 від 19.07.2023 на суму 18 700,00 грн, з яких: 4 000,00 грн. сума основного боргу за кредитом; 14 700,00 грн. сума заборгованості по відсотках.

16.04.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило досудову вимогу ОСОБА_1 про виконання зобов`язання перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором №25996-07/2023 від 19.07.2023 та негайно погасити заборгованість у сумі 40 000,00 грн.

АТ «Райффайзен Банк» листом надало суду інформацію та виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 (банківська картка № НОМЕР_2 ), емітованому на ім`я ОСОБА_1 , за період з 19.07.2023 по 20.07.2023. Згідно з наданою банком випискою судом встановлено, що 19.07.2023 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 було зараховано грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн. із зазначенням у деталізації транзакції: «Безготівкове зарахування. IPAY_CREDIT_VISA 1 Visa Direct».

Згідно з наданим позивачем Розрахунком заборгованості за кредитним договором № 25998-07/2023 від 19 липня 2023 року, укладеним між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та відповідачем ОСОБА_1 , позичальнику було надано кредит у розмірі 4 000,00 грн. зі строком користування до 12 липня 2024 року (загальний строк користування — 359 днів). Умовами договору передбачено стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом у розмірі 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування. Відповідно до зазначеного розрахунку, за період з 13 грудня 2023 року по 12 липня 2024 року нарахування процентів здійснювалося щоденно у розмірі 100,00 грн. за кожен день користування кредитом. Протягом вказаного періоду відповідачем сплату коштів на погашення тіла кредиту або нарахованих процентів здійснено не було (0,00 грн). Таким чином, станом на 12 липня 2024 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 25998-07/2023 від 19.07.2023 становить 40 000,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. — заборгованість за тілом кредиту, та 36 000,00 грн. — заборгованість за процентами за користування кредитом.

Таким чином, зазначеними доказами підтверджено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є правонаступником ТОВ «Аванс Кредит» та стало новим кредитором у зобов`язанні за кредитним договором, який укладений із ОСОБА_1 ..

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України « Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), ст.1078 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За загальним правилом зобов`язання виконуються тими самими особами, які були кредитором і боржником під час їх виникнення. Але законодавство передбачає можливість заміни осіб (як кредитора, так і боржника) при збереженні предмета і змісту зобов`язання. Стосовно обсягу прав, що переходять до нового кредитора, Цивільний Кодекс України у ст. 514 закріплює правило, згідно з яким до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов`язанні, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору. Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплата неустойки (штрафу), яка є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що у разі якщо за договором позичальник зобов`язувався повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.ст. 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Оцінюючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд не може погодитися з визначеним у ньому розміром процентів за користування кредитом у сумі 36 000,00 грн.

Як встановлено судом, відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту № 25996-07/2023 від 19.07.2023 відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн., а процентна ставка за користування кредитом становила 2,50 % за кожен день користування кредитом, тобто 100,00 грн. за один день користування кредитом.

Разом з тим, згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 12122023 від 12.12.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 станом на 12.12.2023 у загальному розмірі 18 700,00 грн., з яких 4 000,00 грн. становила заборгованість за основною сумою кредиту та 14 700,00 грн. — заборгованість за процентами.

Отже, проценти у розмірі 14 700,00 грн. були нараховані первісним кредитором до моменту відступлення права вимоги та увійшли до складу заборгованості, право вимоги на яку перейшло до позивача. Повторне нарахування позивачем процентів за цей самий період призводило б до подвійного нарахування плати за користування кредитними коштами.

Крім того, при визначенні розміру процентів суд враховує положення Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній у відповідний період. Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 встановлено обмеження максимальної денної процентної ставки, а пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено тимчасове обмеження її розміру протягом перших 120 днів у розмірі 2,5 %, а протягом наступних 120 днів — 1,5 %.

Враховуючи наведене, проценти за період після набуття позивачем права вимоги підлягають визначенню таким чином: за період з 13.12.2023 по 23.12.2023 включно — 11 днів за ставкою 2,50 %, що становить 1 100,00 грн.; за період з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно — 120 днів за ставкою 2,50 %, що становить 12 000,00 грн.; за період з 23.04.2024 по 12.07.2024 включно — 81 день за ставкою 1,50 %, що становить 4 860,00 грн..

Таким чином, загальний розмір процентів, нарахованих після переходу права вимоги до позивача, становить 17 960,00 грн..

З урахуванням заборгованості за процентами у розмірі 14 700,00 грн., яка існувала станом на дату відступлення права вимоги та була передана позивачу за договором факторингу, загальний розмір заборгованості за процентами становить 32 660,00 грн. (14 700,00 грн. + 17 960,00 грн.).

Відтак загальний розмір заборгованості за кредитним договором, підтверджений дослідженими судом доказами, становить 36 660,00 грн., з яких 4 000,00 грн. — заборгованість за основною сумою кредиту та 32 660,00 грн. — заборгованість за процентами.

Посилання представника відповідача на неспівмірність нарахованих процентів із розміром основного боргу та необхідність їх зменшення до 4 000,00 грн. суд відхиляє, виходячи з наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійсно звернула увагу на компенсаційний характер заходів цивільно-правової відповідальності та можливість за певних обставин зменшення їх розміру з огляду на принципи розумності, справедливості та пропорційності. Водночас наведений правовий висновок не означає автоматичного зменшення будь-яких договірних процентів за користування кредитом до розміру основного боргу, оскільки правова природа процентів за користування кредитом та відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання не є тотожною.

У цій справі суд не встановив правових підстав для зменшення належних до сплати процентів до 4 000,00 грн. лише з мотивів їх співвідношення із сумою основного боргу. Разом з тим суд враховує заперечення представника відповідача в тій частині, у якій вони стосуються правильності визначення розміру заборгованості, та здійснює її розрахунок з урахуванням установлених законом обмежень максимальної денної процентної ставки.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 25996-07/2023 від 19.07.2023 у загальному розмірі 36 660,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. — заборгованість за основною сумою кредиту; 14 700,00 грн. — заборгованість за процентами, нарахованими до моменту відступлення права вимоги за договором факторингу; 17 960,00 грн. — проценти за користування кредитом, нараховані після переходу права вимоги до позивача за період з 13.12.2023 по 12.07.2024.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти заявленої заборгованості в розмірі 3 340,00 грн суд відмовляє, оскільки нарахування та розмір зазначеної суми не підтверджені належним та обґрунтованим розрахунком заборгованості з урахуванням установлених законом обмежень щодо розміру процентів за користування споживчим кредитом.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково: 36 660,00 грн. х 100 % : 40 000,00 грн. = 91,65 %, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 2 440,09 грн. сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги у розмірі 8 000,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до положень частин 1-3 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями ч. 6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Такого клопотання від відповідача із зазначенням обґрунтування на спростування співмірності витрат відповідача на правничу допомогу до суду не надходило.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 4-5 та 9 статті 142 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі №910/15944/17).

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 (провадження №61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у справі №922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

В постанові №908/2702/21 від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При зверненні до суду з позовною заявою представником позивача, адвокатом Усенком М.І., на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; копія акту №80 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 10.04.2026, укладений між Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в особі Ломіздзе Д.В., підтверджує факт надання виконавцем правової допомоги Клієнту відповідно до Договору №0107 від 01 липня 2025 року. Згідно з актом, боржником визначено ОСОБА_2 , а сума наданих послуг становить 8 000 грн. Документ підписано сторонами, скріплено печатками та засвідчено адвокатом Усєнком М.І.; детальний опис наданих послуг до акту № 80 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, виданий 10.04.2026, в якому зазначено кількість годин, витрачених на послуги: усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором. - 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год.; погодження правової позиції Клієнта у справі - 30 хв.; складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта - 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені Клієнта 1 шт. Всього - 6 год. 30 хв..

Враховуючи наведені обставини, положення статей 137, 141 ЦПК України, а також висновки Верховного Суду щодо застосування критеріїв реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат у сумі 8 000,00 грн є завищеним з огляду на характер спірних правовідносин, незначну складність справи, обсяг доказів, характер та обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, а також ціну позову.

З урахуванням наведеного суд вважає обґрунтованим та співмірним з фактичним обсягом наданої правничої допомоги визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу, у сумі 4 000,00 грн.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають стягненню судові витрати, а саме 2 440,09 грн. судового збору та 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає пропорції задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 25996-07/2023 від 19.07.2023 в розмірі 36 660 (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят) гривень 00 копійок, з яких: 4 000,00 грн. — заборгованість за основною сумою кредиту; 14 700,00 грн. — заборгованість за процентами, нарахованими до моменту відступлення права вимоги за договором факторингу; 17 960,00 грн. — проценти за користування кредитом, нараховані після переходу права вимоги до позивача за період з 13.12.2023 по 12.07.2024, а також сплачені при подачі позову судові витрати – 2 440 (дві тисячі чотириста сорок) гривень 09 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, а всього 43 100 (сорок три тисячі сто) гривень 09 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження за адресою: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Зеркін Артур Сергійович, місце здійснення адвокатської діяльності за адресою: АДРЕСА_2 .

СУДДЯ