Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №215/3917/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3917/26

2/215/3226/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого, судді Науменко Я.О., за участю секретаря Оніщенко Ю.М., розглянувши згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 08.09.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферту) № 08.09.2023-100003000.

Відповідно до умов вказаного Договору та Заявки, яка є його невід`ємною частиною, позивачем надано відповідачу кредит у розмірі 9 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 08.09.2023. Кредит надано строком на 33 дні з дати його надання, дата повернення — 10.10.2023, зі встановленням фіксованої процентної ставки у розмірі 2,1 % за 1 день користування кредитом.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн. на рахунок відповідача. Натомість відповідач ОСОБА_1 неналежно виконував свої зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 13 228,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту — 6 991,00 грн; заборгованості за процентами — 6 237,00 грн..

Позивач вказує, що при розрахунку суми заборгованості було враховано здійснене відповідачем часткове погашення кредиту від 23.01.2024 на суму 2 009,00 грн., що також свідчить про визнання боржником боргових зобов`язань.

Посилаючись на викладені обставини та норми чинного законодавства, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 08.09.2023-100003000 від 08.09.2023 року у розмірі 13 228,00 грн., а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на поштові відправлення у розмірі 130,00 грн.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.06.2026 прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду на 31.07.2026 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

31.01.2026 розгляд справи відкладено на 02.10.2026 у зв`язку з відсутністю у суду відомостей про належне повідомлення відповідача.

02.10.2026 ухвалою суду призначено заочний розгляд даної цивільної справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, у позовній заяві просила суд розглядати справу за її відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Судова повістка, направлена відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило. У зв`язку із вищезазначеним, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.09.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №08.09.2023-100003000 відповідно до умов якого позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання /видачі кредиту 08.09.2023, сума кредиту 9 000 грн; строк на який надається кредит 33 дні з дати його надання; процентна ставка фіксована незмінна 2,1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ»; ставка «Стандартна» фіксована у розмірі 3% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Неустойка за невиконання/неналежне виконання грошових зобов`язань з повернення суми кредиту становить 180 грн. за кожен день невиконання/неналежне виконання грошових зобов`язань. Даний кредитний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором С552, направленим на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено останнім в своїй заяві анкеті, а також за допомогою електронного підпису мишою .

Зазначене також підтверджується заявкою від 08.09.2023, яку підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором С552, направленим на номер телефону НОМЕР_1 , а також за допомогою електронного підпису мишою.

Крім того, позичальник у додатку до анкети позичальника вказала свої контактні дані, інформацію про роботу тощо, який підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором С552 та за допомогою електронного підпису мишою.

Відповідно до таблиці обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №08.09.2023-100003000 від 08.09.2023, загальна сума кредиту становить 15 237 грн. 00 коп., з якої: 9 000 грн. – сума кредиту за договором, 6 237 грн. 00 коп. – проценти за користування кредитом, реальна річна процентна ставка – 118894,18%. Вказана таблиця підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором С552 та за допомогою електронного підпису мишою.

На виконання умов договору від 08.09.2023 відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 9 000,00 гривень шляхом перерахунку на його банківський рахунок за допомогою системи LIQPAY електронного переказу, що підтверджується квитанцією.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №08.09.2023-100003000 від 08.09.2023, заборгованість відповідача становить 13 228,00 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 991,00 грн., заборгованості по процентам у розмірі 6 237,00 грн..

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Положеннями ч. 1 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із положеннями ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Нормою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення ОСОБА_1 договору №08.09.2023-100003000 від 08.09.2023 з ТОВ «Споживчий центр» шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, що отриманий на мобільний номер телефону, указаний самим відповідачем у кредитному договорі. Вказаний кредитний договір є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, отже, досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, а тому саме з 08.09.2023 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Відповідач, отримавши у строкове платне користування кредитні кошти, у погоджений термін їх не повернув.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 9 000,00 грн., тоді як відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору процентна ставка за користування кредитом визначена сторонами у розмірі 2,1 % за один день користування кредитом. Відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 2 009,00 грн., у зв`язку з чим непогашена сума основного боргу становить 6 991,00 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості сума нарахованих процентів за користування кредитними коштами становить 6 237,00 грн., що відповідає умовам укладеного сторонами кредитного договору та визначеній у ньому процентній ставці 2,1 % за один день користування кредитом. Доказів погашення зазначеної заборгованості у повному обсязі відповідачем суду не надано.

Отже, оскільки відповідач отримав кредитні кошти, однак належним чином та у встановлений договором строк не виконав обов`язок щодо їх повернення і сплати передбачених договором процентів, суд вважає доведеним факт наявності у нього заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 08.09.2023-100003000 від 08.09.2023 підлягають задоволенню в розмірі 13 228,00 грн., з яких 6 991,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 6 237,00 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00102009 від 05.05.2026. Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача на свою користь понесені ним витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 130,00 грн..

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження направлення копії позовної заяви відповідачу позивачем надано квитанцію разом з описом вкладення, згідно вказаної квитанції загальна вартість відправлення становить 130,00 грн.

Оскільки, вимоги позивача задоволено в повному обсязі, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 2 662,40 грн, а також витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в сумі 130,00 грн..

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 626, 629, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 08.09.2023-100003000 від 08.09.2023 у розмірі 13 228 (тринадцять тисяч двісті двадцять вісім) гривень 00 копійок, з яких 6 991,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 6 237,00 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом, а також сплачені при подачі позову судові витрати – 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви, у розмірі 130 (сто тридцять) гривень 00 копійок, а всього 16 020 (шістнадцять тисяч двадцять) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ