Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №215/6417/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6417/26

2/215/4003/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді - Науменко Я.О., за участю секретаря – Оніщенко Ю.М.,

розглянувшНауменкои згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 вересня 2005 року виконавчим комітетом Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що складено актовий запис № 08. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ». Від шлюбу сторони мають трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі судового рішення з позивача стягуються аліменти на утримання дітей. Позивач зазначає, що з травня 2025 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені у зв`язку з постійними конфліктами, відсутністю взаєморозуміння, довіри та взаємної поваги. Спільне проживання і ведення спільного господарства сторони не здійснюють. На думку позивача, сім`я фактично розпалася, примирення між сторонами є неможливим, а подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам. Спір щодо поділу спільного майна подружжя між сторонами відсутній. Після розірвання шлюбу неповнолітні діти продовжуватимуть проживати разом із матір`ю.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд розірвати шлюб, зареєстрований 23 вересня 2005 року виконавчим комітетом Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 08.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.08.2026 прийнято до розгляду цивільну справу та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 01.10.2026.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У судове засідання, призначене на 01 жовтня 2026 року, позивач не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання. Судова повістка повернулася на адресу суду з відміткою пошти «про її отримання 26.08.2026».

15 серпня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла письмова заява про повне визнання позовних вимог. На обґрунтування заяви відповідач зазначила, що з позовною заявою та доданими матеріалами ознайомлена, позов визнає повністю та проти його задоволення не заперечує. Також відповідач підтвердила, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне проживання та ведення спільного господарства не здійснюються, сім`я розпалася, а відновлення подружніх взаємин є неможливим. Відповідач вказала, що визнання позову є добровільним, свідомим, відповідає її дійсному волевиявленню та не порушує прав і законних інтересів інших осіб. Наслідки вчинення цієї процесуальної дії, передбачені ст. 206 ЦПК України, їй зрозумілі (вх. №20837).

29.09.2026 представник відповідача – адвокат Бєлова Тетяна Олегівна, яка діє на підставі ордера про надання правничої допомоги серії АЕ №1552210 від 28 вересня 2026 року, подала до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. У клопотанні зазначила, що у зв`язку з неможливістю безпосередньої участі у судовому засіданні просить забезпечити її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№ ЕП 3041 від 29.09.2026).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з частиною третьою статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання відповідачем позову та задоволення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги; дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (частини перша, третя статті 55 Сімейного кодексу України). Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість (частини третя, четверта статті 56 Сімейного кодексу України).

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі відповідного рішення суду (частина друга статті 104, частина третя статті 105, стаття 110 Сімейного кодексу України).

За статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 Сімейного кодексу України).

Судом встановлено, що сторони 23 вересня 2005 року зареєстрували шлюб, що підтверджується оригіналом повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане 01.07.2026 Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №08 (а.с.6).

Сторони мають дітей: доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.09.2011, яке видане Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено актовий запис № 671 та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17.05.2013, яке видане Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено актовий запис № 341 (а.с. 7,8).

Як зазначено у позовній заяві та не заперечувалося відповідачкою, між сторонами фактично припинені шлюбні та сімейні відносини, спільне життя не склалося, подружжя не має наміру продовжувати сімейні відносини та зберігати шлюб.

Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заяву про визнання позову, у якій погодилася з позовною вимогою про розірвання шлюбу та не заперечувала проти припинення шлюбу з позивачем ОСОБА_1 .

З огляду на викладене та зважаючи на фактичну відсутність сімейних відносин між сторонами, суд дійшов до висновку, що рішення сторін про розлучення є виваженим і свідомим; причини, з яких вони наполягають на розірванні шлюбу, – обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження ними сім`ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають. Суд не може примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків і можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.

З огляду на це суд вважає, що визнання відповідачкою позову в частині розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, у позовній заяві позивач не просив стягувати з відповідача судовий збір. У зв`язку із цим, суд вважає розумним та справедливим не стягувати судовий збір з відповідача.

Враховуючи наведене та відповідно до статей 24, 55, 104, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 19, 23, 76, 81, 82, 89, 141, 142, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 23 вересня 2005 року за актовим записом № 08 Виконавчим комітетом Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_4 , останнє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Бєлова Тетяна Олегівна, місце здійснення адвокатської діяльності за адресою: 50076, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Авраменка Івана, буд.21, приміщення 5, офіс 5.

Суддя