Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №214/7322/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7322/26

2/214/5727/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

05 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу № 214/7322/26 за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі – АТ «ОТП Банк») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути заборгованість за укладеним 21 березня 2025 року кредитним договором № 0325/980/2608559/25 в сумі 37 243,96 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

В обґрунтування вимог зазначено про укладення 21 березня 2025 року між сторонами договору № 0325/980/2608559/25 шляхом підписання заяви-анкети про надання банківських послуг, на підставі якої банк відкрив поточний рахунок (картковий) із встановленим кредитним лімітом та надав електронний платіжний засіб і відкрито поточний рахунок. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становив 5% в місяць, розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становив 0,01% річних. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на 20.04.2026 утворилась заборгованість в сумі 37 243,96 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в сумі 30 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 7 243,96 грн. Тому з метою захисту прав кредитора, враховуючи викладене, позивач просить вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

У судове засідання представник позивача АТ «ОТП Банк» не з`явився, згідно прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача Павленко С.В. просить розглянути справу без участі представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України, відзив на позовну заяву не подавав. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оцінюючи характер процесу, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до такого висновку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 21 березня 2025 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про надання банківських послуг № 0325/980/2608559/25, що є невід`ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та правил користування карткою, інформаційного листка, тощо. Розмір процентної стави, станом на дату укладення кредитного договору, вказаний у підписаній анкеті-заяві з позичальником.

Зі змісту даної анкети вбачається, що відповідач ознайомлений зі всіма умовам надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є ця заява - анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк».

Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог статті 634 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивач свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу кредит, однак відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також інших витрат відповідно до умов договору.

Судом встановлено факт невиконання належним чином відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів позивачу.

У зв`язку з порушеннями кредитних зобов`язань, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 0325/980/2608559/25 від 21.03.2025 у сумі 37 243,96 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 30 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 7 243,96 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17).

Якщо договір позики укладений у письмовій формі, то факт передачі грошових коштів може бути спростований у разі оспорення договору позики (постанова Верховного Суду від 5 жовтня 2022 року у справі № 463/9914/20).

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18.

Стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач.

Відповідач не спростував того, що він не отримував кошти за кредитним договором. У контексті викладеного, суд звертає увагу також на те, що до предмета доказування належить сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, з якими закон пов`язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов`язальних правовідносинах, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.

У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача як кредитора у зобов`язанні. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає боржник.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, ураховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.12,13,81,141,247,263-265,280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № 0325/980/2608559/25 від 21.03.2025 у сумі 37 243 (тридцять сім тисяч двісті сорок три) гривні 96 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 коп., заборгованість за відсотками в сумі 7 243 (сім тисяч двісті сорок три) гривні 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» витрати на відшкодування судового збору у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1

Суддя Н.В. Чернова