Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №183/4472/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4472/26

№ 2/183/5424/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Фролової В.О.

за участю секретаря судового засідання Лук`яненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, на час її навчання, починаючи з моменту подачі позовної заяви і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Обґрунтовуючи позов зазначила, що відповідач є її батьком. Після досягнення повноліття вона продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Підтвердженням факту того, що відповідач є її батьком, є свідоцтво про народження позивача, де у графі «батько» записано ОСОБА_2 . Вона є студенткою III курсу денної форми навчання (бюджетна форма фінансування) ВСП «Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету». Навчання розпочалося 01 вересня 2023 року. На підтвердження цього додано довідку № 36 від 17 березня 2026 року, видану відокремленим структурним підрозділом «Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету». Відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги, необхідної для її навчання, незважаючи на те, що згідно з законодавством зобов`язаний це робити. До виповнення позивачу 18 років з відповідача стягувалися аліменти на її утримання: 26 листопада 2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області винесено судовий наказ № 183/11543/24 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно. Відповідач до досягнення позивачем 18-річного віку сплачував аліменти за виконавчим листом на її утримання. Відсутність матеріального утримання у зв`язку з досягненням повноліття ставить позивача в скрутне матеріальне становище, оскільки вона не має можливості працювати через навчання на денній (дистанційній) формі. Відповідач добровільно надавати допомогу відмовляється, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач звернулась до суду з заявою про розгляд даної справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 11 березня 2008 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 досягла повноліття.

Відповідно до довідки № 36 від 17 березня 2026 року, виданої ВСП «Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету», ОСОБА_1 є студенткою III курсу денної форми навчання. Навчання розпочалося 01 вересня 2023 року.

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст.ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Оцінюючи обставини справи, суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 досягла повноліття та продовжує навчання, тому потребує матеріальної допомоги (аліментів), у зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, а відповідач спроможний надавати таку допомогу, проте добровільно не виконує цей обов`язок.

Згідно із статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосував норми Сімейного кодексу України (СК України).

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 СК України).

Так, відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Зазначена правова позиція висловлена також у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону, надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.

Аналогічна правова позиція висвітлена в Постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/10510/17.

Системний аналіз вказаних вище норм свідчить, що під час розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню такі обставини як потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З огляду на встановлені обставини справи та визнання позову відповідача, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, на підставі ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 досягла повноліття, проте продовжує навчатися на денній формі навчання, що виключає можливість власного працевлаштування на повний день, потребує матеріальних витрат на житлово-побутові потреби, їжу, одяг, придбання підручників та інших матеріалів для навчання, суд вважає доведеною обставину щодо наявності потреби в матеріальній допомозі.

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 199 СК України, передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно зі ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, аліменти мають бути присуджені з дня звернення позивача до суду з позовом, тобто з 07 квітня 2026 року.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У даній справі позивач згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі, із відповідача на користь держави підлягає стягненню 50 відсотків судового збору, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (від ставки судового збору для фізичних осіб у розмірі 1331,20 грн.).

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 76-78, 80 - 81, 89, 141, 142, 206, 211, 229, 247, 258 - 259, 263 – 265, 279, 430 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 182, 191, 199 - 201 Сімейного кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 04 квітня 2026 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Фролова